
- •Тема 8: «Хеджування ризиків банку»
- •Тема 8. Хеджування ризиків банку (13 год.)
- •Література
- •8.1. Опрацювання лекційного матеріалу Контрольні запитання за лекційним матеріалом
- •8.2. Опрацювання ключових термінів і понять теми Ключові терміни і поняття
- •8.3. Самостійне опрацювання теоретичних питань
- •Організація опціонної торгівлі
- •Переваги та недоліки опціонів
- •8.3.2. Своп-контракти
- •Переваги та недоліки своп-контрактів
- •8.3.3. Хеджування відсоткового ризику у банку
- •8.3.3.1. Хеджування ризику за допомогою форвардних контрактів
- •Ціноутворення форвардних контрактів
- •Механізм виконання форвардних контрактів
- •Приклад 8.1
- •Розв’язання
- •8.3.3.2. Хеджування ф’ючерсами відсоткових ставок
- •Приклад 8.2
- •Розв’язання
- •Результати ідеального хеджування
- •8.3.3.3. Опціони відсоткових ставок як інструменти хеджування ризику
- •Угоди сар
- •Приклад 8.3
- •Розв’язання
- •Угоди floor
- •Приклад 8.4
- •Розв’язання
- •Угоди collar
- •8.3.3.4. Хеджування відсоткового ризику банку на основі своп-контрактів
- •Приклад 8.5
- •Розв’язання
- •Приклад 8.6
- •Розв’язання
- •Приклад 8.7
- •Розв’язання
- •8.3.4. Хеджування валютного ризику банку
- •8.3.4.1. Форвардні валютні контракти як інструменти хеджування ризику
- •Приклад 8.8
- •Розв’язання
- •8.3.4.2. Хеджування валютними ф’ючерсами
- •ОсновнІ характеристики валютних ф’юЧерсних контрактІв
- •Приклад 8.9
- •Розв’язання
- •Результати Ідеального хеджуваннЯ валютними ф’юЧерсами
- •8.3.4.2. Хеджування валютними опціонами
- •Приклад 8.10
- •Розв’язання
- •8.3.4.4. Хеджування валютного ризику за допомогою своп-контрактів
- •Приклад 8.11
- •Розв’язання
- •Приклад 8.12
- •Розв’язання
- •Контрольні запитання для самоперевірки знань з теоретичних питань самостійного вивчення
Результати ідеального хеджування
№ з/п |
Показник |
LIBOR на 20 червня |
||
7,5 % |
8,2 % |
7 % |
||
1 |
Виплата процентів за кредитом, дол. |
– 93750 |
– 102500 |
– 87500 |
2 |
Ціна продажу одного контракту 21.03 |
92.50 |
92.50 |
92.50 |
3 |
Ціна купівлі одного контракту 20.06 |
92.50 |
91.80 |
9300 |
4 |
Зміни в індексній ціні (тік) |
— |
70 |
– 50 |
5 |
Результат операцій з ф’ючерсами (5 контрактів), дол. |
— |
8750 |
– 6250 |
6 |
Загальний результат, дол. (рядок 1 + рядок 5) |
– 93750 |
– 93750 |
– 93750 |
7 |
Ефективна ставка, % |
7,5 |
7,5 |
7,5 |
Завдяки проведенню операцій хеджування будь-які зміни відсоткових ставок не вплинули на результат, одержаний банком за підсумками балансової та хеджевої позицій. Ефективна ставка за кредитом залишилася для ПУБ незмінною і становить 7,5 %. Саме такий рівень відсоткової ставки було зафіксовано у момент проведення ф’ючерсної операції, оскільки ціна продажу одного контракту становила 92.50, що й означає ставку 7,5 %.
Отже, завдяки хеджуванню за допомогою євродоларових ф’ючерсних контрактів позичальник має змогу уникнути ризику зміни відсоткової ставки. Ф’ючерсні контракти дозволяють зафіксувати ціну інструмента, що склалася на ринку на час відкриття позиції на ф’ючерсному ринку, але не дають змоги зафіксувати ціну спот на цей інструмент.
У наведеному прикладі розглянуто типовий короткий хедж, який може зацікавити позичальника в разі майбутнього підвищення відсоткових ставок. Проводячи операцію продажу ф’ючерсних контрактів, хеджер утворює штучну коротку позицію, яка обліковується поза балансом.
Аналогічні результати дає довге хеджування ф’ючерсами. Класичний приклад довгого хеджу полягає в тому, що банк купує ф’ючерси, щоб мати прибутки в майбутньому, коли вони будуть продані за вищою ціною. Такий прибуток компенсує хеджеру втрати частини доходів за цінними паперами, наприклад, за 90-денними казначейськими векселями уряду США, які виникають внаслідок зниження відсоткових ставок. Саме зниження відсоткових ставок потягне за собою підвищення ціни ф’ючерсів. Купуючи ф’ючерси, банк створює довгу позицію.
Наведені приклади ілюструють основні принципи ідеального хеджування, коли вплив будь-яких змін ціни фінансових інструментів на спотовому ринку повністю компенсується результатами фінансових операцій із строковими контрактами. Як можна було переконатися, проведення операцій ідеального хеджування дозволяє отримати однакові результати за будь-яких змін ринкових відсоткових ставок, але не залишає можливості скористатися перевагами від сприятливих цінових тенденцій на ринку.
У практичній діяльності хеджування допомагає якщо не повністю ліквідувати ризик, то суттєво його знизити, а за правильного вибору стратегії хеджу — мінімізувати. Разом з тим ступінь наближення до досконалого хеджування за результатами суттєво залежить від виду застосовуваних строкових контрактів. І хоча за механізмом дії найбільш точно досягненню цієї мети відповідають ф’ючерсні контракти, але й у цьому випадку існують причини, які не дозволяють реалізувати методику ідеального хеджування на практиці.
Головна причина, що ускладнює досягнення ідеального хеджу в реальній дійсності, полягає в тому, що різниця між готівковими та ф’ючерсними цінами — базис — може значно змінюватися з часом. Якщо базис змінюється в несприятливому напрямі протягом періоду хеджування, то частина компенсаційного прибутку, одержаного від ф’ючерсів, втрачається. І навпаки, за сприятливих змін базису на ф’ючерсній стороні хеджу буде отримано непередбачений прибуток. Але і в першому, і в другому випадку хеджування не є ідеальним. Різноманітні стратегії хеджування спрямовано на передбачення можливих змін в базисі та пошук шляхів оптимізації результатів.
Іншою причиною нереальності ідеального хеджування є та обставина, що далеко не завжди вдається знайти ф’ючерсний контракт, виписаний на ті ж фінансові інструменти, що лежать в основі балансової позиції. Інвестор може побажати здійснити хеджування цінних паперів корпорацій або векселів, для яких не існує ф’ючерсних ринків. У таких випадках для хеджування необхідно вибирати ф’ючерсні контракти, які обертаються на даному ринку та мають найтіснішу кореляцію з цінами того фінансового інструмента, який хеджується.
Хеджування одного фінансового інструмента ф’ючерсним контрактом на інший інструмент називається перехресним хеджуванням. У цьому разі хеджер наражається на ще один вид базисного ризику, пов’язаного з тим, що немає гарантії паралельної зміни відсоткових ставок за різними фінансовими інструментами.
На вибір відповідного типу ф’ючерсних контрактів у процесі хеджування впливає також рівень ліквідності конкретного ф’ючерсного ринку. Іноді може скластися ситуація, що на ринку є ф’ючерсний контракт, який відповідає потребам хеджера, але ліквідність його недостатня. Тоді доводиться використовувати другорядний, але більш ліквідний ф’ючерсний контракт.
Для проведення ідеального хеджу необхідно, щоб суми та строки балансової і ф’ючерсної позицій збігалися. Досягнути цього вдається не завжди, тому що ф’ючерсні угоди мають стандартні суми та строки дії. Хеджеру необхідно підбирати строки та суми ф’ючерсних контрактів так, щоб вони були найбільш близькими до обсягів та термінів дії інструментів, покладених в основу балансової позиції. Але таке хеджування не буде ідеальним.
Унаслідок перелічених причин процес ідеального хеджування на практиці стає майже нездійсненним, а завдання мінімізації ризиків, що постають перед хеджером, значно ускладнюються.