
- •1. Загальна характеристика Ірану
- •2. Природні умови і ресурси, як база для розвитку економіки Ірану
- •3. Характеристика господарства. Транспорт Ірану.
- •4. Енергетична складова Іранського питання: пропозиції та інтереси основних центрів сили
- •4. 1. Інтереси сша
- •4.2. Інтереси єс
- •4. 3. Інтереси Росії
- •4. 4. Інтереси Китаю
- •4. 5. Інтереси Японії
- •4.6. Інтереси Індії
- •4.7. Україна в енергетичному співробітництві з Іраном
- •5. Зовнішня політика країни
- •Висновки
- •Список використаної літератури
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….2
Загальна характеристика Ірану…………………………………………..3
Природні умови і ресурси, як база для розвитку економіки Ірану……..6
Характеристика господарства. Транспорт Ірану………………………..11
Енергетична складова Іранського питання: пропозиції та інтереси основних центрів сили……………………………………………………14
Інтереси США………………………………………………….16
Інтереси ЄС…………………………………………………….16
Інтереси Росії…………………………………………………..19
Інтереси Китаю………………………………………………...21
Інтереси Японії………………………………………………...22
Інтереси Індії…………………………………………………..23
Україна в енергетичному співробітництві з Іраном………...24
Зовнішня політика країни………………………………………………..30
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….40
ВСТУП
Ісламська Республіка Іран –одна з найбільших країн Південно-Західної Азії. Країна має досить своєрідні природні умови і ресурси, що сприяє розвитку економіки і господарства країни.
Економіка Ірану являє собою суміш центрального планування, державної власності на великі підприємства нафтовидобувної, нафтопереробної й іншої промисловості, сільського господарства, невеликих по масштабі приватної торгівлі і підприємстві сервісу. Після десятиліття економічного спаду, ВНП Ірану виріс на 4 % у ФГ 90 і на 10 % у ФГ 9 1 . Нафтовий бум 1990-х рр. разом з істотним збільшенням імпорту сприяв економічному підйому Ірану, який почав здійснювати ряд економічних реформ, покликаних скоротити урядове втручання (включаючи субсидії) і почав фінансування декількох проектів розвитку в надії на стимулювання економіки. Однак, маленькі доходи від продажу нафти в 1991 р., а торгівля нафтою приносить більш ніж 90 % експортних доходів і забезпечує приблизно 65 % фінансування для п'ятилітнього економічного плану розвитку, і драматичне збільшення зовнішнього боргу загрожують проектам розвитку і можуть спонукати Іран скоротити імпорт, обмежуючи в такий спосіб економічний ріст .
Усупереч загрозам США та серйозним застереженням європейської трійки Іран поновив роботи з конверсії урану. Дії Ірану в ядерній сфері не порушують Договір про нерозповсюдження ядерної зброї і відбуваються під контролем МАГАТЕ, однак існує значна недовіра Заходу до щирості проголошених Іраном намірів не створювати ядерну зброю. Це викликано щонайменше несвоєчасністю надання відповідної інформації щодо досліджень у ядерній сфері та закритістю окремих з них, що, правда, відбувалося в минулому. Наявність в країні мінеральних ресурсів, зокрема нафти і газу, привертає увагу багатьох розвинених країн.
Іран підтримує активні економічні зв’язки з багатьма країнами світу. Входить до ООН, МВФ, ОПЕК. Налагоджується взаємовигідна економічна співпраця Ірану з Україною.
1. Загальна характеристика Ірану
Іран – одна з найбільших держав Південно-Західної Азії (площа 1,648 млн. кв. км). Має спільні границі з Туреччиною (на північному сході), Афганістаном та Пакистаном (на сході), Іраком (на заході), а також з Вірменією, Азербайджаном і Туркменістаном (на півночі). На півночі Іран омивають води Каспійського моря, на півдні - Перської та Оманської затоки. Це один з центрів виникнення цивілізації на планеті, місце народження однієї з найбільших імперій світу та одна з найбільш самобутніх країн Азії. Величезна країна, яка розкинулася від теплого моря до засніжених гірських вершин, та має унікальний набір по-справжньому цікавих пам’яток, які можуть вважатися надбанням усієї цивілізації.
Іран розташований в Південно-Західній Азії і омивається Оманською затокою, Перською затокою і Каспійським морем. Іран, загалом, вважається гірською країною, й такий її рельєф суттєво посприяв у визначенні, як політичної так і економічної складової історії країни, протягом кількох століть. Своїми розмірами Іран займає шістнадцятий рядок серед країн світу (за площею країни). (Рис. 1)
Рис. 1. Іран на карті світу
Площа країни: всього - 1 648 000 км², суша - 1 636 000 км², вода - 12 000 км².
Сухопутні кордони: всього - 5440 км.
Прикордонні країни (їх межі): Афганістан - 936 км, Вірменія - 35 км, Азербайджан 432км + Нахічевань (анклав) - 179 кілометрів, Ірак - 1458 км, Пакистан - 909 км, Туреччина - 499 км, Туркменістан - 992 км.
Берегова лінія - 2440 км (крім того, Іран межує по Каспійському морю, на 740 км).
Висота крайнощів: найнижча точка - Каспійське море - 28 метрів, найвища точка - гора Дамаванд - 5610 метрів.
Землекористування: орна земля - 10%, постійні зернові культури - 1%, пасовища - 27%, ліси і лісові масиви - 13%, інші землі - 49% (станом на 1998 рік).
Зрошувані землі - 94000 км².
Іран — ісламська республіка. У лютому 1979 р. в результаті антимонархічної революції був повалений шахський режим. Революцію очолив релігійний вождь шиїтів-імамітів аятола Рухолла Мусаві Хомейні. З 1 квітня 1979 р. країна стала офіційно називатися Ісламська Республіка Іран.
В країні діє конституція, затверджена на всенародному референдумі 2-3 грудня 1979 року, з наступними поправками.
За конституцією, державна влада здійснюється незалежними одна від іншої законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади, що знаходяться під контролем політичного і духовного Керівника ІРІ, якого призначає виборний орган — Збори експертів. Цей пост може займати тільки богослов.
Нинішній Керівник Ісламської Республіки Іран — Аятола Сейєд Алі Хаменеї (Рис. 2), обраний Радою старійшин 4 червня 1989 року після смерті аятоли Р. М. Хомейні.
Рис. 2. Аятола Алі Хаменеї
Після поста Керівника ІРІ вищою посадовою особою в країні є президент. Президент обирається прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Допускається переобрання президента на другий (але не більше) термін. З червня 2005 року президентом Ірану є Махмуд Ахмадінеджад (Mahmoud Ahmadinejad).
Законодавчу владу в країні здійснюють Збори ісламської ради (меджліс) у складі 270 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Голова меджлісу — Мехді Кяррубі.
Конституцією також передбачена Конституційна рада старійшин, відомий як «Рада хранителів конституції», що має владу як приймати, так і відкидати резолюції Асамблеї. Асамблея експертів є другим ісламським закладом, що відповідає за обрання лідера у випадку, якщо нині діючий лідер не в змозі вести управління чи необхідно замінити 25 останов (провінцій), які управляються остандарами (генерал-губернаторами).
Виконавча влада належить президентові й уряду. Президент формує уряд і відповідає за його діяльність перед Керівником ІРІ і меджлісом, призначає віце-президентів.
Загальна довідка
1. Офіційна назва — JomhurT-ye EslamT-ye Iran
2. Столиця — Тегеран (7 225 000)
3. Рік здобуття незалежності — 1925
4. Поясний час — Гринвіч плюс 3 Уз
5. Загальна площа (кв. км) — 1 633 193,
зокрема:
5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 182 000
5.2. Ліси (кв. км)-114 000
6. Чисельність населення (осіб) — 66 622 704
7. Густота населення (осіб/кв. км) — 40,8
8. Частка міського населення (%) — 61
9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 18
10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 5
11. Тривалість життя (років) — 70
12. Частка дорослого письменного населення (%) — 72,1
13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2860
14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 1215
15. Валюта — 10 іранських ріалів (RIs) = 1 туман
16. ВНП ($ США на душу населення) — 6400
17. Мови — фарсі (перська — офіційна), азербайджанська, курдська, арабська
18. Етнічні групи — перси (45,6%), азербайджанці (16,8%), курди (9,1%), ґілянці (5,3%), лурі (4,3%), мазендеранці (3,6%), балуджі (2,3%), араби (2,2%), бахтіарці (1,7%)
19. Релігійний склад населення: мусульмани-шиїти (89%), мусульмани-суніти (10%), християни (0,5%), іудаїсти (0,3%), бахаїти (0,1%). Державна релігія — іслам шиїтського тлумачення.
20. Адміністративно-територіальний поділ – 28 провінцій