2. Класифікація фінансових планів

Результатом фінансового планування є розраховані фінансові показники, які відповідають певним ознакам і знаходять своє відображення в документі, який має назву "фінансовий план ". Фінансовий план — особлива форма документа, показники якого завжди виступають у грошовій формі й відображають результати господарської діяльності та рух фінансових ресурсів протягом відповідного періоду.

У процесі фінансового планування складаються різні фінансові плани, які охоплюють рух фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання та в різних ланках.

Розрізняють наступні види фінансових планів:

1. За економічним змістом:

• зведені-включають загальнодержавні плани, плани господарських об”єднань(промислово-фінансових груп, концернів, асоціацій та ін.) і територіальні плани

• індивідуальні-плани суб”єктів господарювання

2. За структурою фінансів:

• Централізовані-включають плани централізованих фінансових ресурсів

• Децентралізовані-плани децентралізованих фінансових ресурсів

3. За терміном складання?

• Перспективні-складаються на період понад один рік

• Поточні-складаються на один рік. 
Поточне фінансове планування охоплює складання таких фінансових планів:



1) прогноз обсягів реалізації;



2) баланс доходів і видатків;



3) прогнозний баланс активів і пасивів підприємства;



4) план формування і використання фінансових ресурсів;



5) розрахунок точки беззбитковості (межі рентабельності);



6) план надходження і використання грошових коштів.



• Оперативні-складаються на квартал, місяць. [18]

Оперативне фінансове планування має на меті реалізацію поточних фінансових планів і конкретизацію їх показників у формі бюджетів — як оперативних фінансових планів короткострокового періоду (до 1 року).

 


Установи невиробничої сфери, бюджетні організації складають кошториси доходів і видатків.

Види кошторисів:



1) індивідуальні — фінансові плани окремих бюджетних установ;



2) загальні — для однотипних бюджетних установ (школи, лікарні);



3) кошториси централізованих заходів — змагань, конкурсів, олімпіад;



4) зведені — єдині індивідуальні кошториси та кошториси на проведення централізованих заходів у розрізі окремого міністерства (управління відповідної місцевої держадміністрації).[13]

Залежно від сфери функціонування і характеру фінансових відносин фінансові плани підрозділяються на загальнодержавні, територіальні плани та плани окремих господарських структур.

• До загальнодержавних фінансових планів відносяться:

1) баланс фінансових ресурсів та витрат держави;

2) зведений бюджет України;

3) державний бюджет України;

4) бюджет Пенсійного фонду тощо.

• До територіальних фінансових планів відносяться:

1) бюджет АР Крим;

2) усі види місцевих бюджетів.

До фінансових планів окремих підприємницьких структур, що формуються на децентралізованому рівні, відносяться:

1) фінансові плани підприємств та закладів усіх форм власності;

2) кошториси доходів та видатків бюджетних закладів;

3) кошториси доходів та видатків громадських організацій, благодійних фондів. [4]

Особливістю державного бюджету як фінансового плану є те, то він має силу закону. Щорічно Верховна Рада України приймає Закон України про Державний бюджет, в якому затверджує:

– суми доходів Державного бюджету України;

– суми видатків Державного бюджету України;

– граничний розмір дефіциту Державного бюджету України та джерела його покриття;

– суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань від регулюючих доходів;

– розмір державного внутрішнього боргу і державних зовнішніх запозичень.

З метою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в країні, напрямків їх використання, збалансування доходів і витрат держави складається баланс фінансових ресурсів і витрат держави. Крім того, з допомогою цього фінансового плану перевіряється обґрунтованість розрахунків показників державного бюджету, платіжного балансу, балансу доходів і витрат населення. Відмінність балансу фінансових ресурсів і витрат держави від зведеного бюджету полягає в тому, що крім централізованих фінансових ресурсів які мобілізуються через бюджетну систему і державні цільові фонди, в ньому відображаються і децентралізовані фінансові ресурси, які зосереджуються у суб’єктів господарювання і у населення.

В першому розділі Балансу фінансових ресурсів і витрат держави «Доходи» наводяться поступлення всіх видів фінансових ресурсів — прибуток, податки, амортизаційні відрахування, внески в державні цільові фонди, доходи від зовнішньоекономічної діяльності, приріст довгострокових вкладень населення, доходи від приватизації, іноземні кредити тощо.

В другому розділі «Витрати» вказуються напрямки витрачання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів — витрати на розвиток економіки, на соціальні гарантії населенню, державні дотації, утримання соціально-культурних об’єктів, на оборону та інші. [27]

В умовах ринкової економіки відбувається постійне вдосконалення фінансового планування на основі використання наукових методів пізнання об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, аналізу досягнутого економічного рівня, пошуку можливостей його подальшого покращення, досліджень економічних явищ і процесів у суспільстві.