МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА
«ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК ІІ»
Методичні рекомендації щодо
виконання курсових робіт для студентів по спеціальності 6.030.509 «Облік і аудит»
Луганськ - 2013
УДК 675.26 Германенко О.Н., к.е.н. , доцент кафедри бухгалтерського обліку
Укладачі : Панченко Л.О., к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку
«Фінансовий облік « Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт /Луганськ,2013 р.
Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги студентам під час написання курсової роботи з фінансового обліку. Містять загальні методичні рекомендації, вимоги до оформлення курсових робіт, тематику курсових робіт, окремі примірні плани курсових робіт , список літератури, що пропонується.
Луганській національний університет, 2013
ЗМІСТ
|
стор. |
1.Загальні положення
|
4 |
2. Тематика курсових робіт з курсу «Фінансовий облік ІІ »
|
4 |
3. Структура і зміст курсової роботи
|
5 |
4. Вимоги до оформлення курсової роботи
|
7 |
Додатки
|
13 |
І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Навчальним планом із спеціальності 6.030.509 передбачено виконання курсової роботи з « Фінансового обліку ІІ» в 6 семестрі.
Виконання курсової роботи з фінансового обліку здійснюється в процесі вивчення фінансового обліку, а її захист відбувається безпосередньо перед іспитом . Якість виконаної роботи і здатність захистити запропоновані заходи щодо рішення вибраної проблеми один з важливих критеріїв оцінки рівня підготовленості студента в теоретичному і практичному аспектах .
Основна мета курсової роботи - показати уміння студента застосовувати теоретичні і практичні знання, придбанні їм в університеті, при вирішенні конкретної проблеми; самостійно робити висновки про предмет дослідження і намічати шляхи його удосконалення; підтвердити готовність студента до подальшої науково - дослідної роботи по написанню дипломної роботи.
Для реалізації цієї мети студент повинен виконати наступні завдання:
- вивчити та узагальнити основну і спеціальну літературу з досліджуваної проблеми;
- провести аналіз основних показників діяльності підприємства, пов’язавши їх з темою курсової роботи ;
- дати об’єктивну і кваліфіковану характеристику стану об’єкта обліку на підприємстві;
- розробити конкретні заходи по удосконаленню первинного, аналітичного та синтетичного обліку згідно до встановлених вимог.
ІІ ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З КУРСУ «ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК ІІ»
Курсова робота може виконуватися за темою наукових досліджень кафедри бухгалтерського обліку, за темою, запропонованою викладачем кафедри або самим студентом, а також на замовлення виробництва з метою узагальнення передового досвіду організації бухгалтерського обліку.
Тематику курсових робіт обговорює і затверджує кафедра. Викладачі, які ведуть лекційний курс і практичні заняття допомагають вибрати тему курсової роботи студентам з урахуванням їх схильностей та здібностей. Теми курсових робіт повинні бути актуальними , мати виробничу та наукову цінність, елементи новизни, відповідати класифікаційний характеристиці.
Кафедрою бухгалтерського обліку пропонується такий перелік курсових робіт по курсу « Фінансовий облік ІІ»:
Облік довгострокових зобов’язань з оренди основних засобів.
Облік зобов’язань за облігаціями.
Облік зобов’язань по векселям.
Облік довгострокових кредитів банку.
Облік короткострокових кредитів банку.
Облік розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками.
Облік розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.
Облік розрахунків за податком з доходів фізичних осіб.
Облік розрахунків за податком на додану вартість.
Облік розрахунків за місцевими податками.
Облік праці та її оплати в рослинництві.
Облік праці та її оплати в тваринництві.
Облік праці та її оплати в промислових виробництвах.
Облік праці та її оплати в допоміжних виробництвах.
Облік розрахунків за заробітною платою.
Облік забезпечення виплат відпусток.
Облік розрахунків за пенсійним забезпеченням та соціальним страхуванням персоналу.
Облік статутного капіталу в акціонерних товариствах.
Облік статутного капіталу в товариствах з обмеженою відповідальністю.
Облік статутного капіталу в державних підприємствах.
Облік статутного капіталу в фермерських господарствах.
Облік пайового капіталу в сільськогосподарських виробничих кооперативах.
Облік резервного капіталу.
Облік нерозподілених прибутків ( непокритих збитків).
Облік вилученого капіталу.
Облік неоплаченого капіталу.
Облік реалізації продукції.
Облік реалізації товарів.
Облік реалізації робіт і послуг.
Облік податку на прибуток.
Облік формування фінансових результатів.
Облік формування доходу і витрат іншої операційної та фінансової діяльності.
Облік джерел фінансування майбутніх витрат і платежів.
Інвентаризація зобов’язань підприємства та шляхи її вдосконалення.
Стан і шляхи удосконалення складання фінансової звітності підприємства.
Фінансова звітність суб’єктів малого підприємства.
Ііі структура і зміст курсової роботи
Незалежно від теми курсова робота має наступні розділи:
- Титульний лист
- Вступ.
- Зміст
Розділ 1. Теоретичні та правові аспекти об’єкта що досліджується .
Розділ 2. Стан організації обліку( дослідницько – аналітичний розділ).
Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку ( рекомендаційний).
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Додатки.
Розділи в свою чергу, складаються с підрозділів. Зміст окремих розділів і їх обсяг в курсовій роботі.
Титул є першою сторінкою курсової роботи і оформлюється відповідно до вимог стандарту та вимог вищого навчального закладу.
У роботі подається також перелік умовних скорочень, якщо в ній вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.
Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається в плані, що затверджується викладачем, розміщується безпосередньо після переліку умовних скорочень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів і підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки.
У вступі курсової роботи зазначаються: проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження; обґрунтовується актуальність обраної теми, мета і завдання досліджень; формулюється об'єкт і предмет досліджень, практична значущість, методи наукових досліджень, апробація результатів роботи на підприємствах, в організаціях, установах (у разі наявності). Обсяг вступу, як правило, не повинен перевищувати 2-3 сторінки.
Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та напрямів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств, організацій та установ.
Мета та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження. Об'єкт дослідження курсової роботи - це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і обрані для вивчення.
Предметом дослідження курсової роботи є соціально-економічні закономірності функціонування та розвитку об'єкта, різноманітні його якості, властивості тощо. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.
Методи досліджень - спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності.
31 ГСВОУ 7.03060101-12 (позначення стандарту)
Практична значущість повинна містити результаті самостійно проведених досліджень, що можуть бути впроваджені в діяльність підприємств, установ, організацій.
Основна частина курсової роботи складається з розділів (теоретичний, дослідницько-аналітичний, рекомендаційний) і підрозділів, які мають бути взаємопов'язані, а матеріал - викладеним послідовно і логічно із критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різноманітного характеру.
У першому теоретичному розділі (15-20%) основної частини розглядаються теоретичні та правові аспекти досліджуваної проблеми, аналітичний огляд літературних джерел з предмета дослідження, критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх класифікація, обґрунтовуються основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об'єкта тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методичні підходи повинні мати елементи полемічності, розкривати власну позицію щодо предмета дослідження, що створює передумови для проведення у наступному розділі власних прикладних досліджень.
Для констатації та обґрунтування загальнотеоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, зарубіжних виданнях та інших джерелах, у т.ч. з наукометричної бази Scopus.
У другому дослідницько-аналітичному розділі (40-50%) тексту рукопису студент використовуючи фактичний матеріал і зібрану інформацію аналізує та розкриває зміст питань, що підлягають вивченню на прикладі конкретного підприємства, установи, організації. Вивчення природних і економічних умов підприємства ведеться на підставі матеріалів обстеження , вивчення діяльності підприємства, організаційно - економічну характеристику доцільно викладати в наступній послідовності: стисло природно-кліматичні умови підприємства; організаційну структуру підприємства; спеціалізацію; забезпеченість і ефективність використання земельних ресурсів;трудових ресурсів; основних виробничих фондів , оцінка фінансового стану підприємства.
Третій рекомендаційний розділ містить (10-20% тексту рукопису) містить декілька взаємопов'язаних підрозділів, в яких поступово надано конкретні науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення обліку та підвищення ефективності діяльності підприємств, установ, організацій. У цьому розділі розкривають також зміст і результати власних досліджень, які мають практичне значення.
У висновках курсової роботи (3-4 сторінки )рекомендується підвести підсумки проведеного дослідження, викласти основні практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх практичного використання.
Формулювання висновків повинно базуватися на матеріалах основної частини роботи відповідно до поставлених завдань. Для формулювання висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження в реально діючих підприємствах професійної сфери діяльності. Обсяг висновків, як правило, не повинен перевищувати 3-4 сторінки.
До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі конкретних положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету.
У додатках наводяться допоміжні матеріали: копії документів, витяги із законодавчо-нормативних документів, звіти, інструкції/ положення / правила, результати соціологічних та маркетингових досліджень, громіздкі таблиці, рисунки тощо. .
Рекомендований обсяг курсової роботи 30-40 сторінок. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%
ІV ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оформлення курсової роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».
Текст дипломної роботи набирають на комп’ютері через 1,5 міжрядкові інтервали (29-30 рядків на сторінці), друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 ( 210х297 мм); шрифт текстового редактора - Word Times New Roman, розмір 14 мм. Поля: зліва - не менше 25 мм, справа - не менше 10мм, зверху і знизу не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.
Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).
Зміст має відповідати плану роботи .На сторінці зі змістом навпроти кожної складової курсової роботи проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.
Якщо у роботі наводиться маловідомі скорочення , нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і вноситься до змісту як «Перелік умовних позначень» Перелік умовних позначень надається у вигляді окремого списку, який розміщують перед ЗМІСТОМ,. Перелік слід друкувати у дві колонки , у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – детальне розшифрування.
Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.
Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставлятися у правому верхньому куті аркуша без крапки. Першою сторінкою є титульний аркуш, який входить до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, аркушах завдання та аркуші змісту номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок проставляється, починаючи зі «Вступу».
На титульному аркуші зазначають повну назву міністерства/ відомства, вищого навчального закладу, кафедри; тему роботи; дані про студента, наукового керівника, місто та рік подання курсової роботи до захисту. Скорочення у назвах міністерства/ відомства, вищого навчального закладу на теми курсової роботи не допускаються.
Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки.
Складові курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують.
Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» без крапки та з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу . Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад:«2.3.» ( третій підрозділ другого розділу ), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу .Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами ( крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.
Оформлення посилань на інформаційні джерела. Під час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст у курсовій роботі, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга – номеру сторінки ( наприклад, [32,с. 85])
Наприкінці курсової роботи наводиться список використаних джерел.
До цього списку включаються публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються мовою видання.
Під час складання списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Оформлення допоміжних матеріалів. Допоміжними матеріалами є: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. Наприклад, Рис.1.2.-другий рисунок першого розділу. Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою.
Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому по тексту слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «... у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад «див. табл. 3.2».
Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.
Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці
Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правовому положенні, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули надають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком.
Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток друкується з нової сторінки.
З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток » (але без знака №) і велика літера, що позначає додаток. Наприклад: «Додаток Б». Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Текст кожного додатка, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому куті зазначається «Продовження додатку...».
Додаток В