7.8. Вимоги безпеки при проведенні санітарної обробки обладнання й особиста гігієна працівників підприємств

Персонал, що готує робочі розчини дезинфікуючих засобів, а також виконуючу санітарну обробку шляхом розпилення чи розбризкування розчинів хлоромістких препаратів, забезпечуються індивідуальними захисними засобами. Комплект цих засобів включає спецодяг (халат, комбінезон, клейончастий фартух і нарукавники, чи косинку шапочку, гумові чоботи), герметичні окуляри типу ПО-2 (моноблок), респіратор РПГ-67 чи РУ-60М с протигазним патроном марки В (чи протигаз ГП-4У), гумові рукавички.

Носити спецодяг і взуття після роботи з дезинфікуючими засобами категорично забороняється. Її зберігають в індивідуальній шафці в спеціально виділеному для цього приміщенні.

Індивідуальні захисні засоби підбирають за розміром (респіратор повинний щільно прилягати до обличчя, але не здавлювати його). Відчуття запаху препарату під маскою справного респіратора свідчить про те, що протигазний патрон відпрацьований і його необхідно перемінити. Не можна працювати з несправними захисними засобами.

Після роботи з хлормісткими препаратами (ДХЦН, ДТСГК і т.п. ) лицьові частини респіратора протирають тампоном, змоченим у 5%-ному розчині кальцинованої соди, потім промивають чистою водою і висушують.

Для запобігання забруднення тіла дезинфекційними препаратами захисні засоби знімають у наступному порядку: рукавички, не знімаючи з рук, промивають водою, після цього знімають окуляри і респіратор, чоботи, халат, знову промивають рукавички і знімають їх. Обличчя і руки ретельно миють теплою водою з милом И прополіскують рот.

До проведення дезінфекції водяною парою допускаються обличчя, що пройшли спеціальний інструктаж з техніки безпеки, одягнені в спецодяг, що захищає від опіків (брезентові рукавиці, фартухи, захисні окуляри, гумові чоботи). При організації робіт з дезінфекції паром адміністрація підприємства повинна керуватися Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Спецодяг після роботи сушать і провітрюють поза харчовим цехом, бажано на відкритому повітрі. Стирають у міру забруднення, але не рідше 1 разу на тиждень у гарячому мильно-содовому розчині (по нормі: соди 50 г і мила 270 г на відро води).

Санодяг і халати робочих виробничих цехів необхідно тримати в чистоті і заміняти чистими кожну зміну. Фартухи і нарукавники (із клейонки) після роботи промивають гарячою водою з милом і обполіскують хлорною водою (0,05- 0,1 % активного хлору) чи слабким розчином хлораміну Б (0,3-0,5%-ний концентрації).

Працівники виробничих цехів повинні мити руки і – дезінфікувати їх перед початком роботи, після кожної перерви в роботі при поверненні в цех. При відвідуванні санвузла мийки рук у туалетній кімнаті недостатньо - необхідно вдруге мити руки при поверненні в цех. У випадку зіткнення в цеху з предметами, що можуть забруднити руки, їх миють щоразу додатково. Робочі цехи забою худоби й оброблення туш, зайняті на операціях забіловки і нутровки, повинні мити руки після кожної туші і після кожного забруднення рук у процесі забіловки і нутровки.

Миють і дезінфікують руки в такій послідовності: двічі промивають до ліктьового згину (при першому намилюванні обов'язково застосовують щітку), ретельно відтирають долоні і тильну частину рук, причому особливу увагу звертають на нерівності шкіри і простір під нігтями, потім змивають мило, намилюють другий раз, не застосовуючи щітки, і змивають мило водою. Після обмивання руки обполіскують проясненим розчином хлорного вапна, що містить 0,05-0,1 % активного хлору, чи розчином хлораміну концентрацією 0,1-0,2 %, потім залишки розчину ретельно змивають водопровідною водою.

З появою на шкірі гнійничкових і інших поразок, при гострих інфекційних захворюваннях, а також при порізах рук і інших травм робітник зобов'язаний негайно сповістити про це в медичний пункт чи начальнику (майстру) цеху, що повинний забезпечити явку робітника в медичний пункт чи у найближчу амбулаторію.