3.21 Знаходимо коефіцієнти і

(3.34)

Для середніх значень коефіцієнта торцевого перекриття і 8-го ступеня точності

3.22 Перевіряємо міцність колеса по формулі:

9Н/мм²<[σ]_F2=158 Н/мм²

4. Попередній розрахунок валів

Попередній розрахунок валів на кручення проведемо за зниженими допустимими напругами.

Ведучий вал:

4.1 Знаходимо діаметр вихідного кінця вала при допустимій напрузі Н/мм² за формулою (6.16) [1]

(4.1)

Приймаємо d_b1=24 мм

Діаметр вала під підшипники приймаємо d_n1=30 мм

Діаметр вала під шестерню приймаємо d_w1=34 мм

Ведений вал :

4.2 Знаходимо діаметр вихідного кінця вала при допустимій напрузі Н/мм² за формулою

(4.2)

Приймаємо d_b2=40 мм

Діаметр вала під підшипники приймаємо d_n2=45 мм

Діаметр вала під колесо приймаємо d_к2=48 мм

5. Конструктивні розміри шестерні та колеса

5.1 Шестерню виконуємо як одне ціле з валом d₁=64 мм, d_a1=69 мм, b₁=45мм

5.2 Колесо лите d₂=256 мм, d_a2=261 мм, b₂=40 мм

5.3 Діаметр ступиці

(5.1)

Приймаємо d_cm = 80 мм.

5.4 Довжина ступиці

(5.2)

Приймаємо l_cm=60 мм

5.5 Товщина ободу

(5.3)

Приймаємо мм

5.5 Товщина диска

(5.4)

5. Конструктивні розміри редуктора

1. Товщина стінок корпуса і кришки

(6.1)

Приймаємо мм

(6.2)

Приймаємо мм

2. Товщина фланців та поясів корпуса і кришки

Верхній пояс корпуса і пояс кришки

мм (6.3)

мм (6.4)

Нижній пояс корпуса

мм (6.5)

Приймаємо мм

3. Діаметри болтів

- фундаментних

(6.6)

Приймаємо М16

• які кріплять кришку до корпусу у підшипників

(6.7)

Приймаємо М12

• я

  9,6мм

  кі з‘єднують кришку з корпусом

(6.7)

Приймаємо М8

5. Перший етап компоновки редуктора

Перший етап застосовують для приблизного знаходження положення зубчастих коліс та шківа відносно опор для подальшого знаходження опорних реакцій та підбору підшипників.

7.1 Окреслюємо внутрішню стінку корпуса

а) приймаємо зазор між торцем ступиці колеса та внутрішньої стінки корпуса:

мм (7.1)

б) приймаємо зазор від кола вершин зубців колеса до внутрішньої стінки корпуса:

мм (7.2)

в) приймаємо відстань між наружним діаметром підшипника ведучого вала та внутрішньої стінки корпуса:

мм (7.3)

7.2 Попередньо примічаємо радіальні шарикові підшипники: для ведучого валу- середньої серії, а для веденого – легкої серії; габарити підшипників вибираємо за діаметром вала у місці посадки підшипників d_n1=30 мм, d_n2=45 мм (табл. 15) .

Таблиця 7.1

Умовне позначення підшипника	d	D	B	Вантажепідємність, кН
	Розміри, мм			C	C0
306	30	72	19	21,6	14,8
209	45	85	19	25,2	17,8

7.3 Знаходимо відстань на ведучому валу

(7.4)

Приймаємо l₁=50 мм

7.4 Глибина гнізда підшипника , де для болтів М12 мм

мм (7.5)

7.5 Товщину фланця кришки підшипника приймаємо приблизно рівною діаметру d₀ отвору, у цьому фланці мм

7.6 Висоту головки болта

мм (7.6)

Приймаємо мм

7.7 Встановлюємо зазор між головкою болта та торцем шківа в 10 мм.

7.8 Ширина шківа буде дорівнювати

(7.7)

7.9 Таким чином

(7.8)

Приймаємо l₃= 98мм

7.10 Знаходимо відстань на веденому валу

(7.9)

Приймаємо l₂= 50 мм