
- •Розділ 12. Організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- •12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- •Поняття роздрібної торговельної мережі
- •Соціально-економічне значення роздрібної торговельної мережі
- •Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- •12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- •Типи роздрібних торговців
- •Поняття формату роздрібного торговця
- •Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- •Концентрація торговельної мережі
- •Спеціалізація роздрібних торговців
- •12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- •Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- •Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- •Вибір місця розташування роздрібного торговця
- •Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- •12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- •Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- •Оптимізація розмірів підприємств
- •Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- •Розділ 13. Будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- •13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- •Розміщення приміщень магазину
- •13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- •Зона входу-выходу
- •Зона викладки товарів
- •Вузол розрахунку
- •Улаштування кафетеріїв
- •Відділи замовлень
- •13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- •Зона приймання товарів
- •Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- •Допоміжні приміщення
- •13.4. Дизайн і імідж магазину
- •Дизайн магазину
- •Зовнішнє оформлення магазину
- •Інтер'єр магазину
- •Розділ 14. Організація торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах
- •Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- •Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- •Особливості зберігання окремих товарів
- •Підготовка товарів до продажу
- •14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- •Суть і принципи організації викладання товарів
- •14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- •Показники ефективності використання торгової площі магазину
- •Розділ 15. Технічне оснащення роздрібних підприємств
- •15.1.Торговельне немеханічне обладнання магазинів
- •15.1.1. Класифікація немеханічного обладнання і вимоги до його конструкції Види торгових меблів
- •Вимоги до торгових меблів
- •15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- •15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- •15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- •15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- •15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- •Види рро
- •15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- •15.2.3. Принципи будови екка
- •Основні вузли екка
- •15.2.4. Порядок реєстрації екка
- •Реєстрація екка
- •15.2.5. Правила експлуатації екка
- •Визначення результату роботи
- •15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- •15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- •Ознаки класифікації вагів
- •Вимоги до вагів
- •15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- •15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- •15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- •Правила користування звт
- •15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- •15.4. Холодильне обладнання
- •15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- •Сутність охолодження
- •15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- •Основні вузли компресійної холодильної машини
- •15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- •15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- •Нормальний режим роботи холодильної машини
- •15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- •Види торгового інвентарю
- •Розділ 16. Формування асортименту та управління ним у магазині
- •16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- •Методи вивчення попиту
- •16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту Поняття і класифікація асортименту товарів
- •Стратегії формування асортименту
- •Межі спеціалізації магазинів
- •16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- •Етапи формування асортименту
- •Формування асортименту у продовольчих магазинах
- •Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- •Асортиментні переліки для магазинів
- •Оцінка асортименту товарів
- •Розділ 17. Організація продажу товарів у магазинах
- •17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- •Магазинна форма продажу
- •Позамагазинні форми продажу
- •Особливі форми продажу
- •17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- •Організація продажу товарів за методом самообслуговування
- •Інші методи продажу товарів у магазинах
- •17.3. Мерчендайзинг: суть, методи організації Зміст та завдання мерчендайзингу
- •Основні елементи мерчендайзингу
- •17.4. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- •Етапи продажу
- •Зустріч покупця
- •Виявлення потреби
- •Мотиви купівель
- •Вислуховування покупця
- •Аргументація товару
- •Демонстрування товару
- •Відповідь на заперечення
- •Укладення угоди
- •17.5. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- •Типи темпераменту
- •Причини конфліктів
- •Запобігання конфлікту
- •Розвиток конфлікту
- •Подолання конфлікту
- •17.6. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- •Виставки-продажі
- •Сезонний розпродаж товарів
- •Продаж товарів зі знижкою ціни
- •Продаж з використанням бізнес-лотереї
- •Послідовний продаж товарів
- •Продаж товарів з дегустацією
- •Продаж через пошту чи за телефоном
- •Розділ 18. Позамагазинні форми продажу товарів
- •18.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- •Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- •18.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- •Організація роботи автомагазинів
- •Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- •Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- •Порядок продажу товарів удома в покупців
- •18.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- •18.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- •Розділ 19. Особливі форми продажу товарів
- •19.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- •Приймання товарів на комісію
- •Організація продажу і повернення товарів
- •19.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- •Орієнтовний перелік товарів, що рекомендуються для продажу у розстрочку
- •Правила продажу товарів у розстрочку
- •19.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- •Етапи проведення аукціону
- •19.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- •Організація виконання замовлень
- •Електронна торгівля
- •20.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- •Особливості електронної торгівлі
- •20.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- •Форми електронної торгівлі
- •20.3. Організація інтернет-магазину
- •20.4. Функціонування інтернет-магазину
- •Розділ 21. Організація торгівлі на ринках
- •21.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- •Роль і значення торгівлі на ринках
- •21.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- •Класифікація підприємств ринків
- •Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- •Структурні елементи підприємства ринків
- •21.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- •21.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- •Особливості організації роботи продовольчих ринків
- •Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- •Розділ 22. Система торговельних послуг
- •22.1. Суть, особливості та основні види послуг у галузі торгівлі
- •Основні види послуг у торгівлі
- •22.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- •22.3. Організація надання окремих видів послуг
- •Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- •Поняття якості послуг
- •Організація окремих видів торговельних послуг
- •Розділ 23. Формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- •23.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- •23.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- •23.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- •23.4. Якість обслуговування та її оцінка
- •Розділ 24. Регулювання і контроль діяльності підприємств у сфері торгівлі
- •24.1. Правові та організаційні засади захисту прав споживачів
- •24.1.1. Права споживачів та їх захист Роль держави в регулюванні торговельної діяльності
- •Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- •Права споживачів
- •24.1.2. Органи захисту прав споживачів
- •24.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- •24.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- •24.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості
- •24.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- •24.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції
- •24.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій
- •24.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- •24.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів
- •24.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг
- •24.6. Упровадження журналу реєстрації перевірок
21.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків визначаються Правилами торгівлі на ринках та іншими нормативними документами місцевих органів влади та контролюючих органів. Цими нормативними актами встановлюється сукупність вимог до функціонування підприємств ринків, організації на них ринкового торгу, створення належних умов для всіх суб'єктів торгівлі на ринках і надання комплексу організаційних, торговельно-технологічних і побутових послуг.
Найпершою основною вимогою до підприємства ринків є належна його державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності в місцевих органах державної виконавчої влади. Тільки після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької
діяльності ринок може розпочинати власну діяльність зі створення умов для ведення ринкового торгу.
Торгівлю на ринках можуть здійснювати громадяни, громадяни-підприємці, сільськогосподарські та інші підприємства, їх об'єднання незалежно від форм власності, торгово-закупівельні підприємства (далі — продавці).
Після проходження державної реєстрації підприємство ринків самостійно вирішує і погоджує з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби питання, що стосуються типорозміру і виду технічного виконання ринку в цілому і його функціональних зон, планування території ринку, розміщення торгових місць, приміщень і торгових об'єктів, забезпечення їх торгово-технологічним обладнанням.
При цьому підприємства ринків повинні органічно вписуватися в містобудівельні й архітектурно-планувальні параметри населеного пункту, в якому вони розміщуються. Зокрема, вони повинні мати зручне сполучення пасажирського транспорту загального користування, відокремлені від проїжджої частини стоянки для автотранспорту, безпечні для руху пішоходів підземні чи наземні переходи до пасажирського транспорту загального користування, електроенергію, телефонний зв'язок, водопостачання, туалет та каналізацію.
Відповідно до спеціалізації підприємства ринків або частин змішаного ринку, всередині його функціональних зон виділяються спеціалізовані зони. У спеціалізованих зонах обладнуються столи-прилавки, за якими влаштовуються ринкові торгові місця. Столи-прилавки повинні бути зручними для ведення ринкового торгу, розміщуватися з дотриманням санітарних і протипожежних правил, забезпечувати вільний прохід покупців по ринку і доступ до товарів.
Для реалізації товарів у порядку виїзної торгівлі й організації тематичних ярмарків-базарів використовуються спеціально розмічені майданчики на ринку чи поблизу з ним, ізольовані від пішоходів. На цих майданчиках в окремих зонах проводиться реалізація продовольчих і непродовольчих товарів з автомобілів та інших транспортних засобів. Забороняється проведення виїзної торгівлі (ярмарків-базарів) на транспортних автостоянках і рух транспортних засобів за наявності пішоходів.
Спеціалізовані зони, столи-прилавки і майданчики для ведення виїзної торгівлі забезпечуються внутрішньою інформацією, наочними позначеннями, а окремі торгові місця нумеруються. Реалізація товарів асортименту, що не відповідає спеціалізації зони, не дозволяється, а особи, що самовільно порушують цей порядок, позбавляються торгового місця без повернення плати за його використання.
Комплексний характер торгівлі на ринках досягається за рахунок відкриття на території ринку або поруч з ним магазинів, підприємств громадського харчування і побутового обслуговування, пунктів телефонного зв'язку, кас з продажу квитків на транспорт, готелю тощо.
Для ефективної організації і проведення обслуговування учасників ринкового торгу підприємства ринків розвивають власну інфраструктуру через розвиток структурних елементів матеріально-технічної бази ринку, оснащення необхідним торговельно-технологічним і допоміжним обладнанням та інвентарем. З цією самою метою вони організовують склади-холодильники і складські неохолоджувані приміщення для тимчасового зберігання надлишків завезеної на ринок продукції. Наявні елементи інфраструктури і матеріальної бази ринку використовуються ним для надання платних послуг ринковим торговцям. Вартість платних послуг розраховується адміністрацією ринку самостійно на підставі калькуляції.
Адміністрація ринку повинна вживати постійних заходів для підвищення рівня обслуговування і дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, недопущення до реалізації заборонених, неякісних і фальсифікованих товарів, контролю правильності використання засобів вимірювання, додержання громадського порядку.
На відміну від відвідувачів ринку (потенційних покупців), для яких вхід на ринок є безплатним, ринкові торговці (продавці) за право зайняти ринкове торгове місце щодня сплачують вартість ринкового збору. Ринковий збір належить до місцевих зборів, а тому його розмір установлюється місцевими Радами народних депутатів. До платників ринкового збору не належать довгострокові орендарі окремих приміщень ринку, які провадять стаціонарну торгівлю, громадське харчування або надання інших послуг.
Інформація про ставки ринкових зборів, розміри плати за окремі види послуг ринку має бути вивішена біля кас і пунктів прокату ринку. Оплата вартості ринкового збору і платних послуг на ринках проводиться за участі адміністраторів і контролерів через касу ринку з обов'язковим використанням належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів. Ринковому торговцю видається касовий чек, що не тільки підтверджує факт оплати, але і є підставою для ведення ринкового торгу. Касові чеки повинні зберігатися ринковим торговцем до закінчення дня торгівлі і не можуть передаватися іншим особам.
При отриманні у прокат обладнання й інвентарю ринковий торговець вносить заставну плату, розмір якої встановлюється підприємством ринків, але не може перевищувати їх поточної вартості у діючих цінах. Після повернення справних взятих напрокат обладнання й інвентарю, ринковому торговцю повертається вартість застави, але в разі їх втрати або псування винуватець відшкодовує ринку завданий збиток.
Доволі високими є загальні вимоги до підприємств ринків з погляду захисту прав споживача.
Зокрема, в доступному і видному місці біля входу на ринок повинні розміщуватися стенди з інформацією про:
> спеціалізацію ринку, його назву, підпорядкованість, режим роботи;
> план території — розміщення окремих об'єктів, напрями пішохідних і транспортних маршрутів;
> чинні Правила торгівлі на ринках, Ветеринарно-санітарні правила, вимоги територіальних управлінь захисту прав споживачів і Держстандарту;
> чинні ставки ринкового збору і тарифи плати за послуги ринку;
> планове закриття ринку (його частини) для проведення санітарних заходів, ремонту чи технічного переобладнання не пізніше 5 днів до початку;
> місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій у приміщенні адміністрації ринку.
Підприємство ринків не тільки повністю відповідає за відповідний санітарний, технічний і протипожежний стан території ринку, але й виступає гарантом найбільш повного захисту прав споживача. Зокрема, ринкові торговці (продавці) під контролем адміністрації ринку повинні на вимогу покупців надавити повні і точні відомості про свій товар, бути ввічливими й охайно одягненими, упаковувати товар у власну або тару покупця. При цьому їм забороняється курити, приймати їжу і з'являтися на робочому (торговому) місці у нетверезому стані.
Придбавши на ринку неякісний товар, товар з вадами або дефектами, покупець має беззастережне право повернути його продавцю, замінивши його на рівноцінний якісний або отримавши назад сплачену суму.
Підприємство ринків повинно найповніше відповідати вимогам екологічної і санітарної безпеки. Робота ринків жодним чином не повинна погіршувати санітарний стан місцевості, негативно впливати на умови проживання мешканців прилеглої житлової зони і населеного пункту в цілому та не створювати перешкод для руху транспорту і пішоходів.
Працівники ринку, зайняті обслуговуванням, повинні бути вдягнені у відповідний санітарним вимогам формений одяг, регулярно проходити медичне обстеження, результати якого заносяться в особисті санітарні книжки. Санітарні книжки і зареєстрований санітарний журнал ринку повинен зберігатися в дирекції ринку.
Відповідно до чинних санітарних норм підприємства ринків повинні бути забезпечені ізольованими санітарно-гігієнічними пристроями, місцями для збору відходів і сміття, водогоном для миття рук тощо. Для підтримання належного санітарного стану відходи і сміття повинні регулярно вивозитися, а стаціонарні пункти торгівлі і торгові місця — волого прибиратися після закінчення торгівлі. За умови захищеності товарів ринкової реалізації від забруднення проводиться поточне прибирання впродовж усього дня торгівлі.
Ринок самостійно або за приписом санітарного лікаря передбачає регулярне проведення спеціальних санітарних заходів — дезинфекції, дезинсекції, дератизації і санітарних днів з прибирання приміщень і території.
Загальною вимогою до підприємств ринків є також виділення необхідних приміщень і засобів зв'язку для роботи правоохоронних і контролюючих органів.