
- •Розділ 12. Організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- •12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- •Поняття роздрібної торговельної мережі
- •Соціально-економічне значення роздрібної торговельної мережі
- •Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- •12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- •Типи роздрібних торговців
- •Поняття формату роздрібного торговця
- •Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- •Концентрація торговельної мережі
- •Спеціалізація роздрібних торговців
- •12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- •Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- •Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- •Вибір місця розташування роздрібного торговця
- •Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- •12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- •Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- •Оптимізація розмірів підприємств
- •Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- •Розділ 13. Будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- •13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- •Розміщення приміщень магазину
- •13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- •Зона входу-выходу
- •Зона викладки товарів
- •Вузол розрахунку
- •Улаштування кафетеріїв
- •Відділи замовлень
- •13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- •Зона приймання товарів
- •Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- •Допоміжні приміщення
- •13.4. Дизайн і імідж магазину
- •Дизайн магазину
- •Зовнішнє оформлення магазину
- •Інтер'єр магазину
- •Розділ 14. Організація торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах
- •Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- •Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- •Особливості зберігання окремих товарів
- •Підготовка товарів до продажу
- •14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- •Суть і принципи організації викладання товарів
- •14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- •Показники ефективності використання торгової площі магазину
- •Розділ 15. Технічне оснащення роздрібних підприємств
- •15.1.Торговельне немеханічне обладнання магазинів
- •15.1.1. Класифікація немеханічного обладнання і вимоги до його конструкції Види торгових меблів
- •Вимоги до торгових меблів
- •15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- •15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- •15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- •15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- •15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- •Види рро
- •15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- •15.2.3. Принципи будови екка
- •Основні вузли екка
- •15.2.4. Порядок реєстрації екка
- •Реєстрація екка
- •15.2.5. Правила експлуатації екка
- •Визначення результату роботи
- •15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- •15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- •Ознаки класифікації вагів
- •Вимоги до вагів
- •15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- •15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- •15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- •Правила користування звт
- •15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- •15.4. Холодильне обладнання
- •15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- •Сутність охолодження
- •15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- •Основні вузли компресійної холодильної машини
- •15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- •15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- •Нормальний режим роботи холодильної машини
- •15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- •Види торгового інвентарю
- •Розділ 16. Формування асортименту та управління ним у магазині
- •16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- •Методи вивчення попиту
- •16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту Поняття і класифікація асортименту товарів
- •Стратегії формування асортименту
- •Межі спеціалізації магазинів
- •16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- •Етапи формування асортименту
- •Формування асортименту у продовольчих магазинах
- •Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- •Асортиментні переліки для магазинів
- •Оцінка асортименту товарів
- •Розділ 17. Організація продажу товарів у магазинах
- •17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- •Магазинна форма продажу
- •Позамагазинні форми продажу
- •Особливі форми продажу
- •17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- •Організація продажу товарів за методом самообслуговування
- •Інші методи продажу товарів у магазинах
- •17.3. Мерчендайзинг: суть, методи організації Зміст та завдання мерчендайзингу
- •Основні елементи мерчендайзингу
- •17.4. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- •Етапи продажу
- •Зустріч покупця
- •Виявлення потреби
- •Мотиви купівель
- •Вислуховування покупця
- •Аргументація товару
- •Демонстрування товару
- •Відповідь на заперечення
- •Укладення угоди
- •17.5. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- •Типи темпераменту
- •Причини конфліктів
- •Запобігання конфлікту
- •Розвиток конфлікту
- •Подолання конфлікту
- •17.6. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- •Виставки-продажі
- •Сезонний розпродаж товарів
- •Продаж товарів зі знижкою ціни
- •Продаж з використанням бізнес-лотереї
- •Послідовний продаж товарів
- •Продаж товарів з дегустацією
- •Продаж через пошту чи за телефоном
- •Розділ 18. Позамагазинні форми продажу товарів
- •18.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- •Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- •18.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- •Організація роботи автомагазинів
- •Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- •Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- •Порядок продажу товарів удома в покупців
- •18.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- •18.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- •Розділ 19. Особливі форми продажу товарів
- •19.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- •Приймання товарів на комісію
- •Організація продажу і повернення товарів
- •19.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- •Орієнтовний перелік товарів, що рекомендуються для продажу у розстрочку
- •Правила продажу товарів у розстрочку
- •19.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- •Етапи проведення аукціону
- •19.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- •Організація виконання замовлень
- •Електронна торгівля
- •20.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- •Особливості електронної торгівлі
- •20.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- •Форми електронної торгівлі
- •20.3. Організація інтернет-магазину
- •20.4. Функціонування інтернет-магазину
- •Розділ 21. Організація торгівлі на ринках
- •21.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- •Роль і значення торгівлі на ринках
- •21.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- •Класифікація підприємств ринків
- •Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- •Структурні елементи підприємства ринків
- •21.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- •21.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- •Особливості організації роботи продовольчих ринків
- •Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- •Розділ 22. Система торговельних послуг
- •22.1. Суть, особливості та основні види послуг у галузі торгівлі
- •Основні види послуг у торгівлі
- •22.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- •22.3. Організація надання окремих видів послуг
- •Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- •Поняття якості послуг
- •Організація окремих видів торговельних послуг
- •Розділ 23. Формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- •23.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- •23.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- •23.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- •23.4. Якість обслуговування та її оцінка
- •Розділ 24. Регулювання і контроль діяльності підприємств у сфері торгівлі
- •24.1. Правові та організаційні засади захисту прав споживачів
- •24.1.1. Права споживачів та їх захист Роль держави в регулюванні торговельної діяльності
- •Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- •Права споживачів
- •24.1.2. Органи захисту прав споживачів
- •24.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- •24.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- •24.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості
- •24.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- •24.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції
- •24.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій
- •24.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- •24.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів
- •24.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг
- •24.6. Упровадження журналу реєстрації перевірок
21.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
Ринкове господарство — це сукупність підприємств і філіалів ринків: ринкових комплексів, ринків, міні-ринків, зон і майданчиків для ведення торгівлі всіх форм власності. За своєю суттю ринкове господарство являє собою своєрідну матеріально-технічну базу торгівлі на ринках.
У складі ринкового господарства виокремлюють різні типи підприємств ринків: ринкові комплекси — великі універсальні ринки з широкою номенклатурою послуг і високим рівнем сервісу; ринки — підприємства середнього розміру, універсальні або спеціалізовані, на яких представлені суб'єкти інших обслуговуючих систем; міні-ринки — невеликі ринки місцевого значення, спеціалізовані, як правило, на реалізації продовольчих і супутніх товарів; філіали ринків (зони і майданчики для ведення ринкового торгу) — несамостійні в економічному, організаційному або юридичному змістах структурні підрозділи ринків, які створюються в місцях стихійного скупчення ринкових продавців і підпорядковуються головним підприємствам.
Ринкове господарство формують підприємства різних форм власності: державної (комунальної), приватної і колективної (кооперативної) форм власності. Станом на кінець 2002 року в структурі ринків переважали підприємства колективної (кооперативної) — 1805 од., або 63,0 % їх загальної кількості —- і приватної
— 579 од. (20,2 %) форм власності, тоді як кількість державних (комунальних) скоротилося до 479 од., або 16,8 % загалу.
Класифікація підприємств ринків
Загальну сукупність підприємств ринків класифікують за низкою функціональних ознак, до яких належать (рис. 21.1): тип населеного пункту, в якому розташований ринок; район обслуговування (тяжіння) ринку; ступінь концентрації торгівлі і послугу цьому підприємстві торгівлі на ринках; ступінь господарської самостійності; тип улаштування і вид основних споруд на ринку; масштаб діяльності і потужність ринкового підприємства; провідний асортимент ринкової реалізації; сезонність ведення торговельної діяльності; ступінь благоустрою; режим роботи.
Загальна сукупність підприємств ринків поділяється на міські і сільські. Якщо міські ринки розташовуються в республіканських, обласних, внутрішньообласних, районних центрах і селищах міського типу, то сільські діють у великих (кущових) і середніх (рядових) селах.
Кожне підприємство ринків характеризується районом обслуговування (зоною охоплення), яка змінюється залежно від типу населеного пункту, в якому розташований ринок. Так, міські ринки можуть бути загальноміськими, району міста або окремого мікрорайону. Сільські ринки мають дещо більшу за територією площу (зону) охоплення: міжрайонного, районного (сільського), кущового і локального сільського значення.
Ступінь концентрації торгівлі і сервісу дозволяє виділяти в складі підприємств ринків великі торговельно-сервісні ринкові комплекси; спеціалізовані або змішані ринки; міні-ринки (зони або майданчики для ведення ринкового торгу). Торговельно-сервісний ринковий комплекс — це велике за потужністю й обсягами реалізації товарів і послуг підприємство ринків з розвиненою внутрішньою інфраструктурою власних і залучених структурних підрозділів, здатних створювати і надавати низку організаційно-технологічних, торговельних і побутових послуг усім учасникам торгівлі на ринках. Підприємство ринків є дещо меншим за параметрами й обсягами обігу ринком, забезпеченим достатньою матеріально-технічною базою для організації продажу продовольчих і непродовольчих товарів. Міні-ринки (зони, майданчики) — це влаштовані належним чином для ведення ринкового торгу невеликі за кількістю торгових місць і пунктів дрібнороздрібної торгівлі ринки з мінімальним набором послуг для ринкових торговців.
Доволі часто від розмірів концентрації торгівлі і сервісу залежить ступінь господарської самостійності підприємства ринків. За цією ознакою розрізняють ринки-підприємства і ринки-філії головних підприємств. Ринки-підприємства є самостійними суб'єктами господарської діяльності з правами юридичної особи, а ринки-філії
— це територіальне відокремлені зони і майданчики для ведення ринкового торгу за допомогою і під керівництвом основного підприємства, не обов'язково ринку.
Відповідно до типу влаштування і виду ринкових споруд зустрічаються накриті, павільйонні, відкриті і комбіновані ринки. На сьогодні найбільшого розповсюдження набули комбіновані ринки — поєднання накритої частини з відкритим майданчиком; павільйонів — відкритого майданчика тощо. Від типу влаштування ринку в першу чергу залежить його привабливість для ринкових торговців і покупців та здатність організовувати цілорічну торгівлю незалежно від природно-кліматичних умов в районі розміщення.
Тісно пов'язані між собою такі ознаки класифікації підприємств ринків, як потенційна потужність і масштаби діяльності (обороту товарів і послуг) ринку. У цьому зв'язку виділяються надвеликі (понад 1000 торгових місць), великі (500— 1000 т. м.), середні (100—500 т. м.) і дрібні (до 100 т. м.) ринки. Незважаючи на те що основними показниками потужності ринку є його площа і кількість торгових місць, для характеристики його потенційної потужності доцільно брати саме кількість улаштованих на ринку торгових місць для одночасного ведення ринкового торгу, адже саме ця величина може бути підставою для оцінки загальних обсягів реалізації товарів з урахуванням реального навантаження на одне ринкове торгове місце.
У ринковому господарстві найчастіше зустрічається змішаний тип спеціалізації (товарного профілю) ринків: продовольчо-непродовольчі, продовольчо-квіткові, продовольчо-тваринні, худобо-фуражні тощо. Значно рідше практикується організація спеціалізованих ринків у «чистому» вигляді, а саме: продовольчих, непродовольчих, автомобільних, фуражних, тваринних, паливних, квіткових та ін.
За сезонністю ведення ринкового торгу розрізняють: цілорічні — ті, що функціонують безперервно протягом року; сезонні — такі, що діють відповідно до сезону виробництва продукції, яка реалізується, або відповідно до певних кліматичних умов; одноразові ярмарки-базари — одномоментні комерційно-торговельні заходи в межах торгівлі на ринках, що носять тематичний характер і поєднуються з виїзною торгівлею товаровиробників і представників різних торговельних систем.
За ступенем благоустрою виділяють такі підприємства ринків: із замощеними і заасфальтованими площами; оснащені електроосвітленням, водогоном, каналізацією і радіовузлами; із земляними або частково замощеними площами; ті, на яких освітлення, водогін, каналізація і радіофікація відсутні
За режимом роботи, який узгоджується з місцевими органами влади відповідно до їх основної спеціалізації, місцезнаходження, рівня розвитку матеріально-технічної бази і ступеня благоустрою, підприємства ринків поділяються на три види: щоденні; ті, що працюють з одним-двома вихідними; такі, що працюють кілька (один-чотири) днів на тижні.