Порядок продажу товарів удома в покупців

Суб'єкт господарювання, зважаючи на свої можливості, визначає територію, на якій здійснюватиметься продаж товарів удома. Уповноважена особа суб'єкта господарювання, яка здійснює продаж товарів удома в покупців, повинна пред'явити покупцеві документ, що підтверджує її належність до суб'єкта господарювання та виконання відповідних обов'язків.

Оплата за товари, що продаються вдома, проводиться готівкою при передачі їх покупцеві. На товари, що продані вдома у покупця, уповноважена особа суб'єкта господарювання виписує товарний чек у двох примірниках із зазначенням в ньому найменування суб'єкта господарювання, дати продажу, назви товару, його ціни (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількості, плати за послуги з торгівлі вдома, загальної вартості купівлі. Перший примірник товарного чека з відміткою про оплату, завірений штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання, передається покупцеві, другий примірник із підписом покупця про отримання замовлення і підтвердження оплати залишається в уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Розрахунки за товари відображаються у товарно-касовій книзі.

Покупцеві товарів, на які встановлені гарантійні терміни, крім зазначених документів, видається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, що здійснює продаж товарів удома в покупців, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна в обов'язковому порядку інформувати покупця про найменування та адресу підприємства, що здійснює функції суб'єкта господарювання щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт, технічне обслуговування проданих товарів.

18.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації

Ярмарком з роздрібного продажу товарів заведено називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, які з метою продажу товарів народного споживанні проводяться в обумовленому місці в установлені терміни за участі багатьох організацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств — виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких закладів (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях тощо).

Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організовують насамперед магазини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торгівлі.

З урахуванням цільового призначення та часу проведення ярмарків розрізняють сезонні (весняно-літні, осінні) та традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості проведення ярмарків розрізняють короткотермінові і постійно діючі (тобто функціонуючі протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щороку у визначений час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Сорочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт і збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та/або непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна та виносна торгівля.

Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торговельних систем та окремих торговельних підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомітет несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, затверджує умови участі в ньому, затверджує план проведення ярмарку та кошторис витрат тощо.

Порядок проведення ярмарків визначається оргкомітетом за погодженням з органами місцевої влади; порядок проведення загальнодержавного ярмарку визначається окремим положенням, яке розробляється та затверджується органами виконавчої влади (КМУ). В останньому разі обов'язки з безпосереднього проведення ярмарку та його підготовки покладаються на визначену оргкомітетом способом конкурсного відбору юридичну особу — генерального розпорядника ярмарку.

До обов'язків генерального розпорядника входить:

> виконання заходів з підготовки та проведення ярмарку;

> визначення дати закінчення та щоденного режиму роботи ярмарку, в окремих випадках — також умови участі в ньому;

> розгляд заявок на участь в ярмарку та укладання договорів з учасниками ярмарку;

> реєстрація учасників та складання звіту про підсумки проведення ярмарку;

> розподіл виділених на підготовку і проведення ярмарку коштів;

> забезпечення господарського обслуговування діяльності ярмарку (водо-, енергопостачання, зв'язок, забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану території, забезпечення пожежної безпеки, організація роботи пунктів масового харчування тощо);

> проведення рекламних та інформаційних заходів з висвітлення роботи ярмарку, у т. ч. акредитація ЗМІ, укладання договорів на право трансляції заходів у межах ярмарку та ін.

До участі в ярмарку запрошуються підприємства оптової торгівлі, виробничі І промислові і сільськогосподарські підприємства, які мають право на здійснення І роздрібної торгівлі власною продукцією. Для участі в ярмарку ці підприємства повинні подати відповідні замовлення (які служать підставою для їх дальшої реєстрації), визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж), сплатити встановлений збір, зареєструвати своїх представників та забезпечити доставку і вчасне встановлення експозиції товарів.

Проведення ярмарків потребує значної підготовчої роботи, в процесі якої необхідно вибрати місце і визначити час проведення ярмарку, облаштувати територію, звести необхідні споруди, визначити й укомплектувати асортимент товарів для реалізації, підібрати склад торгового та іншого персоналу, провести рекламну роботу.

Досить часто час проведення ярмарків підбирається з урахуванням термінів закінчення весняних або осінніх сільськогосподарських робіт; терміни проведення ярмарку узгоджуються з органами місцевої влади.

Як правило, для розташування ярмарку найбільш зручно використовувати площі, стадіони, спеціально облаштовані майдани, продовольчі та речові ринки і ринкові комплекси. Місце ярмарку доцільно обгородити або позначити його контури спеціальними засобами. Під час організації ярмарків особливу увагу необхідно звертати на наявність добре розвинутої, зручної системи транспортних шляхів. У ході підготовки до ярмарку рекомендується визначати також порядок відвідання ярмарку мешканцями розташованих поблизу сільських населених пунктів.

Під час підготовки до ярмарків доцільно розгорнути рекламну кампанію в пресі, інших засобах масової інформації, зокрема, способом інтерв'ю, бесід з провідними спеціалістами виробничих підприємств, торгівлі, ученими, з яких населення може дізнатися про цілі проведення ярмарку, режим і порядок його проведення, очікувані вигоди як для учасників, так і для населення.

У системі ярмарків особливе місце посідають сезонні ярмарки. У практиці вітчизняної торгівлі найбільш часто сезонні ярмарки проводяться з метою активізації продажу таких продовольчих товарів, як картопля, плоди, овочі, а в торгівлі непро-дтоварами — для активізації продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів. Організація сезонних ярмарків (сезонної торгівлі) передбачає продаж товарів повсякденного і найбільш частого попиту протягом 5—6 місяців весняно-літнього та осіннього періодів року з організацією постійно діючих торгових зон для продажу різних груп товарів. Проведення такої форми продажу товарів створює додаткові умови для швидкого обслуговування населення, скорочення черг у часи найбільш інтенсивних потоків покупців, а також розвантажує мережу магазинів для активізації в них торгівлі іншими групами товарів.

Для організації сезонних ярмарків рекомендується широко застосовувати збірно-розбірні павільйони, які комплектуються столами, прилавками, тарою-обладнанням та ін.

Організація сезонних ярмарків одним з основних елементів включає забезпечення рекламно-інформаційного оформлення як місць продажу товарів (павільйонів, автомагазинів, палаток), так і торгових зон у цілому. Основним завданням при цьому є привернення уваги покупців, забезпечення їх інформації про реалізовувані товари, заохочення відвідувачів до імпульсивних купівель і, в підсумку, до збільшення товарообігу та більш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання.

Визначаючи склад рекламно-інформаційних засобів для торгових зон на території ярмарку, необхідно в першу чергу враховувати асортимент реалізовуваних товарів, конструкцію павільйонів, палаток, їх взаємне розташування, характер ярмарку. При цьому в одних випадках як носій рекламної інформації може виступати сам товар, в інших — спеціальний носій рекламної інформації, який відокремлений з товару.

При організації ярмарків необхідно намагатись забезпечити комплексні інформаційні послуги для покупців з використанням рекламних транспарантів, вуличних інформаційних щитів, друкованої реклами, рекламних оголошень в аудіо-засобах (місцеве радіо та телебачення) та друкованих виданнях.

Поняття, види базарів, основи їх організації

Базари — це форма періодичних роздрібних торгів товарами народного споживання, які організовуються торговельними системами і підприємствами та органами державного управління торгівлею (управління торгівлі і побутового обслуговування ОДА) у дні, які передують загальнонародним святам або приурочуються до певних календарних дат.

Мета проведення базарів — задоволення попиту населення на окремі товари, який різко зростає у певні періоди року. Залежно від асортименту товарів, які реалізуються торговельними підприємствами, розрізняють книжкові, шкільні (перед початком навчального року), ялинкові (напередодні новорічних і різдвяних свят), овочеві базари; асортимент передсвяткових базарів може включати найрізноманітніші як продовольчі, так і непродовольчі товари.

Для підприємств торгівлі організація базарів пов'язана з необхідністю збільшення чисельності торгово-оперативного персоналу, достроковим накопиченням товарних запасів, розробкою заходів з метою вдосконалення обслуговування покупців.

Місця для організації базарів, як правило, виділяються за рішенням органів місцевого управління на спеціально відведених територіях. Базар може проводитись як на відкритих територіях, так і в закритих приміщеннях. При цьому базар може бути організований як в одному приміщенні, так і в кількох розташованих поблизу один від одного павільйонах і палатках (торгових наметах).

Великі підприємства торгівлі (універмаги, універсами, спеціалізовані магазини) часто організовують базари на території, яка прилягає до магазину, завдяки чому зникає потреба організовувати транспортні операції з доставки товарів до місць торгівлі. Для проведення базарів поряд зі стаціонарною торговельною мережею використовують вільні площі та приміщення спортивних і виставкових комплексів, стадіонів, вокзалів та інших приміщень неторгового призначення.

Як і при проведенні ярмарків, продаж товарів під час проведення базарів здійснюється через торговельні ряди. При цьому на робочому місці кожного продавця повинна бути встановлена табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону суб'єкта господарювання, який організував виїзну (виносну) торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадя-нина-підприємця повинна бути встановлена табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

Оскільки продаж товарів під час проведення базарів здійснюється, як правило, через пункти і засоби (павільйони для сезонної торгівлі, торгові намети, автомагазини, причепи, розвозки та ін.), які належать до підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі, то основним нормативним документом, який регламентує порядок реалізації товарів та загалом роботу учасників базару, є Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі (затв. Нак. МЗЕЗіТ від 08.07.96 № 369).

При організації базарів велику увагу необхідно звертати на їх оформлення, проведення рекламних заходів, радіофікацію території.