12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

На організацію роздрібної торговельної мережі значно впливають процеси концентрації і спеціалізації роздрібних торговців, багато в чому визначаючи кількісний і якісний стан цієї мережі.

Концентрація торговельної мережі

Процес концентрації роздрібних торговців полягає в зосередженні торговельних підприємств і одиниць різних типів на спільній площі охоплення (зоні діяльності). При цьому зони діяльності роздрібних торговців взаємно перетинаються, що, з одного боку, підвищує рівень міжвидової і внутрішньої конкуренції в роздрібній торгівлі, а з другого — стимулює розвиток і поглиблення спеціалізації серед суб'єктів роздрібної торгівлі.

Унаслідок концентрації роздрібної торговельної мережі зони діяльності роздрібних торговців меншого формату завжди поглинаються, включаються до зон впливу великих, а ті, своєю чергою, — невеликих торговельних центрів.

Загальну площу сфери функціонування, територію, на якій торговельне підприємство приваблює найбільшу кількість покупців, уважають площею охоплення даного роздрібного торговця. За допомогою розрахунків площі охоплення роздрібного торговця і через середньостатистичну оцінку його товарообігу здійснюється порівняльний аналіз потенціалу окремих територій для розташування нових торговельних підприємств.

Площу охоплення можна розраховувати як для окремого торговельного підприємства, так і для окремих центрів торгівлі, адже існує конкуренція не тільки між магазинами, але й центрами, в яких вони концентруються. Логічно передбачити, що за відомої відстані між окремими центрами торгівлі існує межа (точка), в якій вплив одного центру практично нівелюється, тоді як іншого — починає зростати. Відповідно до класичного закону роздрібного тяжіння Райлі саме в цій точці розташована точка беззбитковості для окремих центрів торгівлі і залежить насамперед від відстані між центрами і чисельністю жителів довкола них.

Орієнтовні межі площі охоплення (точку беззбитковості) одного центру торгівлі стосовно до іншого можна розрахувати за формулою Райлі:

Іде S \\тА — межа площі охоплення торгового центру А, км, миль;

VB — відстань торгового центру А від торгового центру В, км, миль; NB — чисельність мешканців населеного пункту В, тис. чол.; NA — чисельність мешканців населеного пункту Л, тис. чол.

Запропонована модель не є ідеальною для всіх варіантів організації роздрібної торговельної мережі, адже не враховує реального зв'язку населення аналізованого регіону з центрами торгівлі, не описує відносної доступності окремих торгових центрів і забезпеченість регіону транспортом індивідуального й загального користування.

При використанні цієї моделі важливим є чітке розмежування населення окремих районів міст і інших поселень. Для великих міст надзвичайно складно розмежувати все населення й однозначно прикріпити його до окремих центрів торгівлі. Таке розмежування найбільш реально здійснити для невеликих міст, селищ міського типу і сіл, чисельність мешканців яких переважно є сталою величиною, а тому І описаний метод визначення меж площі охоплення є практично ідеальним.

Застосування моделі в розрахунках точок беззбитковості для торгових центрів великих міст передбачає її ускладнення за рахунок заміни показника чисельності населення іншими факторами привабливості (кількість типів магазинів, наявність пунктів побутового та інфраструктурного обслуговування, доступність тощо) торгового центру для покупців, які можна описати кількісно за допомогою шкали балів. За однаковою шкалою балів вимірюють ступінь привабливості кожного центру торгівлі і вносять ці показники у формулу Райлі замість чисельності жителів. Як з'ясовується, такий розрахунок доволі часто суттєво коригує відстань до точки беззбитковості, розрахованої на основі тільки чисельності населення: більш віддалений торговий центр може бути значно привабливішим для покупців через більш комплексний рівень обслуговування.