- •Розділ 12. Організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- •12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- •Поняття роздрібної торговельної мережі
- •Соціально-економічне значення роздрібної торговельної мережі
- •Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- •12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- •Типи роздрібних торговців
- •Поняття формату роздрібного торговця
- •Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- •Концентрація торговельної мережі
- •Спеціалізація роздрібних торговців
- •12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- •Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- •Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- •Вибір місця розташування роздрібного торговця
- •Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- •12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- •Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- •Оптимізація розмірів підприємств
- •Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- •Розділ 13. Будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- •13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- •Розміщення приміщень магазину
- •13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- •Зона входу-выходу
- •Зона викладки товарів
- •Вузол розрахунку
- •Улаштування кафетеріїв
- •Відділи замовлень
- •13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- •Зона приймання товарів
- •Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- •Допоміжні приміщення
- •13.4. Дизайн і імідж магазину
- •Дизайн магазину
- •Зовнішнє оформлення магазину
- •Інтер'єр магазину
- •Розділ 14. Організація торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах
- •Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- •Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- •Особливості зберігання окремих товарів
- •Підготовка товарів до продажу
- •14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- •Суть і принципи організації викладання товарів
- •14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- •Показники ефективності використання торгової площі магазину
- •Розділ 15. Технічне оснащення роздрібних підприємств
- •15.1.Торговельне немеханічне обладнання магазинів
- •15.1.1. Класифікація немеханічного обладнання і вимоги до його конструкції Види торгових меблів
- •Вимоги до торгових меблів
- •15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- •15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- •15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- •15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- •15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- •Види рро
- •15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- •15.2.3. Принципи будови екка
- •Основні вузли екка
- •15.2.4. Порядок реєстрації екка
- •Реєстрація екка
- •15.2.5. Правила експлуатації екка
- •Визначення результату роботи
- •15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- •15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- •Ознаки класифікації вагів
- •Вимоги до вагів
- •15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- •15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- •15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- •Правила користування звт
- •15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- •15.4. Холодильне обладнання
- •15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- •Сутність охолодження
- •15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- •Основні вузли компресійної холодильної машини
- •15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- •15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- •Нормальний режим роботи холодильної машини
- •15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- •Види торгового інвентарю
- •Розділ 16. Формування асортименту та управління ним у магазині
- •16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- •Методи вивчення попиту
- •16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту Поняття і класифікація асортименту товарів
- •Стратегії формування асортименту
- •Межі спеціалізації магазинів
- •16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- •Етапи формування асортименту
- •Формування асортименту у продовольчих магазинах
- •Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- •Асортиментні переліки для магазинів
- •Оцінка асортименту товарів
- •Розділ 17. Організація продажу товарів у магазинах
- •17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- •Магазинна форма продажу
- •Позамагазинні форми продажу
- •Особливі форми продажу
- •17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- •Організація продажу товарів за методом самообслуговування
- •Інші методи продажу товарів у магазинах
- •17.3. Мерчендайзинг: суть, методи організації Зміст та завдання мерчендайзингу
- •Основні елементи мерчендайзингу
- •17.4. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- •Етапи продажу
- •Зустріч покупця
- •Виявлення потреби
- •Мотиви купівель
- •Вислуховування покупця
- •Аргументація товару
- •Демонстрування товару
- •Відповідь на заперечення
- •Укладення угоди
- •17.5. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- •Типи темпераменту
- •Причини конфліктів
- •Запобігання конфлікту
- •Розвиток конфлікту
- •Подолання конфлікту
- •17.6. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- •Виставки-продажі
- •Сезонний розпродаж товарів
- •Продаж товарів зі знижкою ціни
- •Продаж з використанням бізнес-лотереї
- •Послідовний продаж товарів
- •Продаж товарів з дегустацією
- •Продаж через пошту чи за телефоном
- •Розділ 18. Позамагазинні форми продажу товарів
- •18.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- •Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- •18.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- •Організація роботи автомагазинів
- •Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- •Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- •Порядок продажу товарів удома в покупців
- •18.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- •18.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- •Розділ 19. Особливі форми продажу товарів
- •19.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- •Приймання товарів на комісію
- •Організація продажу і повернення товарів
- •19.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- •Орієнтовний перелік товарів, що рекомендуються для продажу у розстрочку
- •Правила продажу товарів у розстрочку
- •19.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- •Етапи проведення аукціону
- •19.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- •Організація виконання замовлень
- •Електронна торгівля
- •20.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- •Особливості електронної торгівлі
- •20.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- •Форми електронної торгівлі
- •20.3. Організація інтернет-магазину
- •20.4. Функціонування інтернет-магазину
- •Розділ 21. Організація торгівлі на ринках
- •21.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- •Роль і значення торгівлі на ринках
- •21.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- •Класифікація підприємств ринків
- •Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- •Структурні елементи підприємства ринків
- •21.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- •21.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- •Особливості організації роботи продовольчих ринків
- •Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- •Розділ 22. Система торговельних послуг
- •22.1. Суть, особливості та основні види послуг у галузі торгівлі
- •Основні види послуг у торгівлі
- •22.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- •22.3. Організація надання окремих видів послуг
- •Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- •Поняття якості послуг
- •Організація окремих видів торговельних послуг
- •Розділ 23. Формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- •23.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- •23.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- •23.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- •23.4. Якість обслуговування та її оцінка
- •Розділ 24. Регулювання і контроль діяльності підприємств у сфері торгівлі
- •24.1. Правові та організаційні засади захисту прав споживачів
- •24.1.1. Права споживачів та їх захист Роль держави в регулюванні торговельної діяльності
- •Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- •Права споживачів
- •24.1.2. Органи захисту прав споживачів
- •24.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- •24.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- •24.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості
- •24.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- •24.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції
- •24.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій
- •24.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- •24.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів
- •24.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг
- •24.6. Упровадження журналу реєстрації перевірок
15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
Добір вагів
При виборі типу вагів ураховують характер роботи торговельного підприємства, рід товарів та їх упаковку, обсяг і структуру товарообігу, мінімальний розмір відважувань, величину найчастіших відважувань, а також чинні норми технічного оснащення вагами.
В торгових залах роздрібних торговельних підприємств переважно застосовують настільні ваги. Для продажу бакалійних товарів, м'яса, риби використовують ваги ВН-10Ц13, для зважування овочів, фруктів — ваги ВЦЛ-10, які мають зручний для укладки товарів лоток, в ювелірних магазинах потрібні лабораторні електронні ваги 3-го класу точності (ГОСТ 24104) з виносним електронним відліковим пристроєм (дисплеєм).
Для приймання і відпускання товарів великими партіями підсобні приміщення магазинів і склади оснащують товарними пересувними вагами; оптові бази, холодильники і овочеві бази — автомобільними вагами.
Правильний вибір типу дозволяє раціонально, точно за своїм призначенням використати ваги, зберегти їх якість, подовжити строк експлуатації та скоротити термін окупності витрат на їх придбання. Разом з тим правильний вибір сприяє прискоренню і поліпшенню обслуговування покупців і підвищенню продуктивності праці.
Кількість вагів
Потрібна кількість вагів визначається обсягом товарів, що підлягають щоденному зважуванню, і добовою пропускною спроможністю вагів. Розрахунок потреби у вагах проводиться за формулою
де В — потрібна кількість вагів, од.; О — обсяг товарів, що фасується або продається за зміну, кг; П — пропускна спроможність ваги, кг/зм. Пропускна спроможність ваги визначається за формулою
де Н — найбільша межа зважування на даній вазі, кг; Т— час корисної роботи ваги за зміну, хв; К — коефіцієнт використання найбільшої границі зважування; t — час
однієї операції по зважуванню. Коефіцієнт використання найбільшої границі зважування визначається за формулою
де Мн.ч — маса однієї найбільш часто зважуваної упаковки; Мтах — найбільша межа зважування даної ваги.
Крім розрахункової кількості вагів потрібно передбачити резервні і контрольні ваги.
Правила користування звт
Для наведення належного порядку у сфері торговельного обслуговування населення Держстандартом України розроблені і затверджені наказом від 24.12.01 № 633 «Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг». Цим документом встановлені загальні правила користування засобами вимірювальної техніки (ЗВТ) у торговельній (торговельно-виробничій, заготівельній) діяльності, під час обслуговування громадян, які купують товари для власних потреб у підприємств, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.
Правила поширюються на суб'єкти господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а саме: магазини (продовольчі, непродовольчі, змішані, спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри тощо): палатки, кіоски; лотки, розвозки тощо; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски громадського харчування, оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини, елеватори тощо; ринки; скупки, ломбарди, ювелірні майстерні; автозаправні станції (АЗС); ательє мод; виробничі, заготівельні та інші організації системи споживчої кооперації України; аптеки, аптечні кіоски; інші об'єкти суб'єктів господарювання.
Усі ЗВТ допускаються до застосування у торговельній діяльності тільки після їх державної повірки чи метрологічної атестації, що виконуються територіальними органами Держспоживстандарту України. Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком повірочного тавра та (або) свідоцтвом про повірку. Відбиток повірочного тавра ставиться на пломбу. Якщо в результаті повірки ЗВТ визнається непридатним до застосування, орган метрологічної служби видає довідку про непридатність ЗВТ та (або) гасить попереднє тавро.
У разі пошкодження відбитка повірочного тавра чи пломби або втрати свідоцтва ЗВТ вважається неповіреним.
ЗВТ, що застосовуються у торговельній діяльності, повинні мати заводський та інвентарний номери, бути закріплені за конкретним працівником, який зобов'язаний знати правила роботи, порядок технічного обслуговування та строки їх подання на державну повірку.
Ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи та інші засоби вимірювань маси, що застосовуються для визначення кількості товару в присутності покупця, встановлюються на робочих місцях таким чином, щоб покупці мали змогу бачити весь процес вимірювання маси та відпуску товару.
Настільні засоби вимірювання маси встановлюються на міцному стійкому столі, конструкція якого не допускає будь-яких прогинів, коливань та вібрацій. Забороняється встановлювати положення стрілок циферблатних вагів на нульову відмітку шкали за допомогою регулювання ніжок, а також встановлювати ваги по рівню за допомогою підкладання під ніжки будь-яких предметів.
Забороняється встановлення засобів вимірюваннь маси, які мають шкалу, або електронний відліковий пристрій (дисплей) під кутом до покупця, закривати (товаром, інвентарем) шкалу (дисплей), вантажоприймальну платформу та пломбу з відбитком державного повірочного тавра.
Засоби вимірювань маси з живленням від електричної мережі встановлюються у приміщеннях, умови в яких відповідають вимогам експлуатаційної документації і де є можливість їх під'єднання до заземлювального контуру.
Забороняється визначення маси товару в діапазоні нижче найменшого значення діапазону зважування:
• для вагів настільних з найбільшим значенням діапазону зважування 2, 5, 10 та 20 кг — відповідно 20, 50, 100 та 200 грамів;
• для вагів лоткових з найбільшим значенням діапазону зважування 10 кг — 500 грамів;
• для електронних вагів з реєстрацією маси, ціни та вартості — 40 грамів;
• для вагів пересувних, врізних та стаціонарних — нижче 5% найбільшого значення діапазону зважування.
