Визначення результату роботи
Результат роботи касира за день визначається в такій послідовності. Отримується загальний службовий звіт за день:
• ключ «Х»(«П») переводиться в режим «X». На індикаторі появиться:»П1 П2 2»
(«F1F22»);
• для вибору режиму «Отримання службових звітів з оперативної пам'яті» потрібно натиснути на клавішу «ВН/Ш» (F1»). На індикаторі появиться вісім символів тире;
« вводиться пароль. На індикаторі появиться «00 1-9»;
• натиснути на відповідну клавішу 6.
ЕККА видає звіт б ЗАГ— де вказується загальна кількість виданих чеків; загальна сума продажу товарів; загальна сума продажу по окремих формах розрахунків; кількість операцій по службовому внесенню готівки і загальна сума внесеної готівки; кількість операцій по службовій видачі готівки і загальна сума виданої готівки; загальна сума грошей (з урахуванням службового внесення і видачі готівки), яка повинна бути в касі; кількість і сума анульованих купівель, виконаних протягом дня.
У кінці звіту вказується заводський та фіскальний номери ЕККА; порядковий номер звіту; дата і час видачі звіту.
Після отримання загального денного службового звіту касиром і представником адміністрації торговельного підприємства визначається результат роботи касира за день. Для цього спочатку визначається сума готівки, яка повинна бути в касі в кінці робочого дня за формулою
де Гк — сума грошей в касі на кінець робочого дня; Пзаг — сума проданих за день товарів по загальному звіту; ГІ — сума грошей у касі на початок робочого дня; І — сума інкасації; Гп — сума грошей, повернених покупцям, і по чеках, в яких касиром допущені помилки.
Якщо отриманий результат буде зі знаком мінус, то це свідчить про те, що виконувався продаж товарів без реєстрації в ЕККА, що є порушенням.
Результат роботи касира за день визначається за формулою
де Р — результат роботи касира за день; Гф — фактична сума грошей в касі на кінець робочого дня; Гк — сума грошей, яка повинна бути в касі.
У разі правильної роботи касира повинен бути нульовий результат; сума з мінусом — у касі нестача грошей, яку повинен відшкодувати касир; сума з плюсом — у касі лишок грошей на дану суму. Сума лишку проводиться через ЕККА в режимі продажу незапрограмованих товарів.
Як у разі нестачі, так і лишку грошей касир повинен написати пояснення.
15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
Більшість продовольчих і деякі непродовольчі товари зважують.
Ваги — це прилад, за допомогою якого визначається маса тіла способом порівняння її з масою умовно взятої одиниці (грама, кілограма, тонни). Ваги є одним зі старовинних вимірювальних приладів, зображення якого у вигляді рівноплечого важеля-коромисла з підвішеними чашами знаходять на прадавніх грецьких, єгипетських і вавілонських пам'ятках.
Найстародавніші, що збереглися, зображення вагів відносять до доби приблизно за 3000 років до н. е. До XVII ст. ваги в основному зберігали форму рівноплечого коромисла або безмена. У 1670 р. були винайдені настільні ваги з верхніми чашами (настільні ваги типу Роберваля). У першій половині XIX ст. вперше з'явились десяткові (1818 р.) і сотенні (1831 р.) товарні ваги. У другій половині XIX ст. з'являються шкальні платформові, автоматичні і напівавтоматичні, квадрантні і пружинні ваги. У 20-х роках XX ст. широко застосовують циферблатні ваги, які поступово витісняють попередні системи вагів.
Сучасний парк ваговимірювальної техніки поповнюється принципово новими типами електронних вагів, які випускає вітчизняна промисловість. Електронні ваги показують масу, ціну товару, визначають його вартість, друкують і видають чек, значно скорочують, прискорюють і полегшують процес зважування, виключаючи можливі помилки, а також можуть передавати інформацію на відстань.
Класифікація ваговимірювальних приладів здійснюється за різними ознаками, серед яких найбільш розповсюдженими є: призначення вагів, конструкція зважу вального пристрою, місце і спосіб установки вагів, вид покажчикового пристрою, спосіб зняття показань.