Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства

Під час вибору регіону і області торгівлі для проектованого торговельного підприємства слід звертати особливу увагу на низку загальних факторів, які безпосередньо впливають на привабливість даної географічної зони в сенсі перспективи розвитку торговельної діяльності і віддачі від неї. До них належать: потенціал і демографічні тенденції в регіоні (області), характер розподілу і рівень стабільності доходів населення, розмір і склад домогосподарств, діловий клімат і рівень конкуренції в регіоні.

Демографічний потенціал області діяльності роздрібного торговця вважається сприятливим у районах, що характеризуються зростанням чисельності населення як за рахунок природного приросту (збільшення народжуваності), так і внаслідок сучасних міграційних процесів. При цьому визначальним мотивом є основна спеціалізація роздрібного торговця (торговельної мережі). Так, мережі магазинів, що спеціалізуються на реалізації модного і ділового одягу для бізнесменів, віддають перевагу багатим фешенебельним районам міст, а магазини, що торгують іграшками, — місцям концентрації сімей з маленькими дітьми.

При врахуванні ділового клімату в зоні діяльності майбутнього магазину практики торговельного обслуговування звертають увагу на рівень зайнятості населення — чим він вищий, тим вищою є купівельна спроможність середньостатистичного покупця. Разом з тим завжди існує певна небезпека скорочення в майбутньому окремих виробництв (закриття, перепрофілювання, вивільнення працівників унаслідок удосконалення технології) або сфер діяльності (скорочення чисельності військовослужбовців тощо).

Рівень конкуренції безпосередньо впливає на попит споживачів. При цьому найчастіше спостерігаються дві діаметрально протилежні бізнесові стратегії роздрібних торговців: пошук областей з відносно невисоким рівнем конкурентної взаємодії або включення в жорстку конкурентну боротьбу у вибраній ніші ринку.

12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

З метою оперативної оцінки якісного стану роздрібної торговельної мережі певного регіону, виявлення регіонів з недостатнім забезпеченням торговельними підприємствами і одиницями необхідно проводити аналіз ефективності функціонування роздрібної торговельної мережі. У процесі такого аналізу здійснюється розрахунок низки показників: точки беззбитковості, точки мінімальної рентабельності, оптимальних розмірів роздрібного торговця, коефіцієнта щільності забезпечення населення роздрібними торговцями, коефіцієнта розосередження роздрібниш торговців за територією, території і населення зони обслуговування одного роздрібного торговця, торгова площа на 1000 жителів, середній розмір магазину за торговою площею і товарообігом та інші локальні показники.

Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності

Для забезпечення стійкого становища роздрібного підприємства на ринку необхідно визначити економічні межі обсягів його діяльності, порушення яких може призвести до банкрутства. У світовій практиці для визначення цих меж використовують точку беззбитковості і точку рентабельності.

Точка беззбитковості (Tбeз) — такий обсяг товарообігу, за якого сума валового доходу від реалізації товарів дорівнює сумі поточних витрат:

де Тбез — мінімальний товарообіг, за якого роздрібним торговцем досягається точка беззбитковості, тис. грн;

Вп — витрати обігу постійні, %;

Рд — рівень валових доходів, %;

РВ.ЗМ — рівень змінних витрат обігу, %.

Зазвичай завдання досягнення точки беззбитковості ставиться перед роздрібним торговцем на початку його створення, а саме в тих випадках, коли воно щойно впроваджується на ринок і тільки-но розпочинає завойовувати власну нішу. Однак розрахунок точки беззбитковості ще не дозволяє встановити ймовірні параметри розширення обсягів діяльності й отримуваного прибутку. Уточнення цих параметрів проводиться за допомогою показника точки мінімальної рентабельності роздрібного торговця.

Точка мінімальної рентабельності (Тм.р) — такий обсяг товарообігу роздрібного торговця, за якого сума його валових доходів не тільки покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розміри якого після сплати податків задовольняють власників підприємства в мінімальному рівні рентабельності на вкладений капітал.

Логічно припустити, що інвестори в галузь торгівлі обов'язково орієнтуються на поточну ставку банківського відсотка на вкладений капітал, адже якщо мінімальний рівень рентабельності (МРР) не досягає (перевищує) цього відсотка, зайняття торговельною діяльністю є недоцільним, оскільки капітал можна з мінімальним ризиком розмістити в банку чи купити акції й гарантовано отримування дивіденди. Величина капіталу (К), вкладеного в розвиток роздрібного торговця, як і мінімальний рівень рентабельності (МРР) можуть бути виражені кількісно, до того ж не залежать від прогнозного товарообороту, а тому сума ^мінімального прибутку роздрібного торговця (Птіп) може бути розрахована за • формулою:

де Сп — діюча ставка податку на прибуток роздрібного торговця, %.

Отже, якщо точку беззбитковості скоригувати на суму мінімального прибутку, дістанемо формулу розрахунку точки мінімальної рентабельності (Т„.р):

Якщо розрахунки засвідчать, що в процесі дальшої діяльності роздрібний торговець через низку об'єктивних чи суб'єктивних причин не здатен забезпечити точку мінімальної рентабельності, то його власникам необхідно або переглянути свою ринкову стратегію (змінювати товарний профіль підприємства), або звільнити місце на ринку і шукати інші можливості вкладення капіталу.