Права споживачів

Споживачі, які перебувають на території України під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб згідно зі статтею 3 Закону «Про захист прав споживачів» мають право:

> на державний захист своїх прав;

> гарантований рівень споживання;

> належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;

> безпеку товарів (робіт, послуг);

> необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);

> відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

> звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

> об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Отже, споживач у разі порушення його прав має можливість:

> звернутися усно до продавця (виготовлювача, виконавця), мотивуючи свої претензії;

> звернутися усно або письмово до керівництва організації, що продала (виготовила) товар, надала послугу (виконала роботу), або у відповідну вищу організацію, мотивуючи свої претензії;

> звернутися письмово в державні органи, які здійснюють захист прав споживачів;

> звернутися до громадської організації (об'єднання) споживачів за допомогою або роз'ясненням;

> підготувати і зібрати необхідні документи (копії заяв, претензій, актів, довідок, чеків і т.п.) та подати позовну заяву до суду.

Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

24.1.2. Органи захисту прав споживачів

Згідно зі ст. 4 Закону «держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності» (частина перша статті 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2949-III (2949-14) від 10.01.2002).

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи й установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи (частина друга статті 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 82/95-ВР від 02.03.95, в редакції Закону № 2949-ІП (2949-14) від 10.01.2002).

Основні права Держспоживстандарту України

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

- здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;

- здійснення в межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

- забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

Держспоживстандарт України має право:

- давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

- розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення;

- перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг;

- відбирати в установленому порядку в суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці виробництва, відвантаження тощо або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари;

- припиняти відвантаження та реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, технічних документів з підтвердження відповідності, технічних регламентів — до усунення суб'єктами господарської діяльності виявлених недоліків;

- забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізовувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавче регульованій сфері, в разі відсутності сертифіката відповідності та/або декларації про відповідність чи свідоцтва про визнання відповідності (або копій цих документів);

- приймати рішення щодо:

- припинення у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, технічних регламентів з підтвердження відповідності—до усунення виявлених недоліків;

- тимчасового припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової та роздрібної торгівлі й організацій незалежно від форми власності, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, — до усунення виявлених недоліків;

- заборони відтворення чи розповсюдження без його дозволу документів міжнародних (регіональних) організацій стандартизації, членом яких є Україна, національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів і каталогів;

- опломбовувати в порядку, передбаченому законодавством у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, виробничі, складські, торговельні й інші приміщення, а також неправильні, несправні та такі, що не мають відповідного тавра чи з порушеними строками засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів;

- вилучати в установленому порядку неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

- забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу;

- подавати до суду позови стосовно захисту прав споживачів;

- передавати матеріали перевірок, що містять ознаки злочину, до відповідних правоохоронних органів;

- накладати на суб'єктів господарської діяльності стягнення відповідно до законодавства.

Рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Місцеві органи Держспоживстандарту України

Територіальними (місцевими) органами Держспоживстандарту України є обласні, Головне Київське та Севастопольске міські управління у справах захисту прав споживачів.

Основними завданнями управління є: здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання — підприємствами, установами, організаціями — незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території області (міста), і вжиття до них в разі порушення прав споживачів передбачених законодавством заходів впливу.

Органи державної податкової служби України

Важливу роль у сфері контролю зокрема за дотриманням прав споживачів у торгівлі відіграють органи державної податкової служби України й органи внутрішніх справ. Органи державної податкової служби здійснюють у межах своїх повноважень контроль за установленим порядком розрахунків зі споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій і розрахункових книжок, використанням лімітів готівки в касах для розрахунків за товари, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів тощо.

У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який провадить роботу з боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Державна служба боротьби з економічними злочинами

Головним завданням державної служби боротьби з економічними злочинами,

яка є складовою кримінальної міліції системи МВС, є своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм.

Працівники служби мають право: безперешкодно входити до приміщень підприємств і організацій незалежно від форм власності, виробничих приміщень, складів, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом; вилучати документи, товари, кошти, а також сировину і продукцію в установленому законодавством порядку, опечатувати каси; проводити контрольні закупівлі товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності.

Працівники правоохоронних органів подають допомогу службовим особам органів державної виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, у виконанні ними службових обов'язків та припиняють незаконні дії громадян, які перешкоджають виконанню покладених на них функцій.

Міністерство охорони здоров'я України

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, є Міністерство охорони здоров'я України.

Держсанепідслужбу України очолює головний державний санітарний лікар України — перший заступник Міністра охорони здоров'я України, який призначається на посаду і звільняється з неї КМУ.

В областях, містах Києві і Севастополі керування держсанепідслужбою покладено на головного санітарного лікаря відповідної території, який за посадою є заступником голови обласної (міської) державної адміністрації. Він призначається на посаду і звільняється з неї головним санітарним лікарем України за погодженням з відповідною обласною, Київською і Севастопольською міською державною адміністрацією.

Головним державним санітарним лікарям Республіки Крим, областей, міст, районів та їх заступникам надаються такі основні повноваження:

> державного санепіднагляду за дотриманням органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства;

> систематичного аналізу санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров'я населення, окремих його груп;

> контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів, виконання програм профілактики захворювань, охорони здоров'я населення;

> винесення рішень про необхідність проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, визначення складу комісій для її здійснення і затвердження висновків;

> безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням й обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень;

> безплатного відбору зразків сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-гігієнічної експертизи;

> застосування передбачених законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3.12.90 № 507 державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. У сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.

Держцінінспекція

Урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому, є Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція).

Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Державна інспекція України по контролю за цінами має право:

- проводити у будь-яких суб'єктах підприємництва, розташованих на території України, перевірку бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій тощо, пов'язаних з установленням і застосуванням цін, а також одержувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань, що виникають при перевірках;

- одержувати необхідні для перевірки порядку встановлення й застосування цін і тарифів відомості, довідки, інші документи та копії з них про рівень і економічну обґрунтованість цін на товари, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо від підприємств і організацій;

- при здійсненні своїх повноважень обстежувати з додержанням відповідних правил виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, а також організації та надання різних послуг;

- вимагати від керівників та інших службових осіб суб'єктів підприємництва, що перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін;

- припиняти операції суб'єктів підприємництва по рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах у разі відмови в проведенні перевірки чи допуску працівників державних інспекцій по контролю за цінами для обстеження виробничих, складських та інших приміщень, що використовуються для виготовлення, зберігання та реалізації сировини та товарів, неподання документів, пов'язаних з установленням і застосуванням цін;

- відповідно до чинного законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, а також приймати рішення про застосування економічних санкцій і припинення операцій по рахунках суб'єктів господарювання в установах банку.

Органи місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів. У випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), які не супроводжуються доступною, достовірною, необхідною інформацією та відповідними супровідними документами або з простроченими термінами придатності, призупиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг); подавати до суду позови про захист прав споживачів.

Громадські організації споживачів

Створення громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів) передбачено статтею 25 Закону України «Про захист прав споживачів», а статтею 26 регламентуються їхні права. «З метою захисту своїх законних прав та інтересів, — говориться у статті 25 Закону, — громадяни мають право об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)».

Об'єднання споживачів є громадськими організаціями, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян».

Держава підтримує діяльність об'єднань споживачів. Всеукраїнською громадською організацією, яка об'єднує на добровільних засадах та спільності інтересів громадян нашої держави, є Українська асоціація споживачів.

Метою діяльності асоціації є задоволення та захист соціальних, економічних, освітніх, культурних та інших спільних інтересів її членів та сприяння споживачам під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг), захисту їхніх законних прав та інтересів, підтримки вітчизняного виробника, запобігання недобросовісній конкуренції на ринку товарів і послуг.

Для виконання статутних мети та завдань асоціація у порядку, встановленому чинним законодавством, може:

- вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що продукуються і реалізовуються, та ціни на них;

- проводити експертизу товарів (робіт, послуг);

- одержувати від органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

- організовувати юридичну і консультаційну допомогу споживачам і виробникам відповідно до законодавства;

- вносити пропозиції щодо розробки нормативних документів, що встановлюють вимоги до якості товарів (робіт, послуг);

- представляти і захищати інтереси споживачів і виробників у органах державної влади та управління та місцевого самоврядування відповідно до законодавства;

- вносити в органи державного управління і суб'єктам господарювання пропозиції про заходи щодо підвищення якості товарів (робіт, послуг), про тимчасове припинення випуску та реалізації товарів (робіт, послуг), які не відповідають установленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації та продажу товарів (робіт, послуг), що становлять небезпеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, а також про скасування цін, установленних з порушенням чинного законодавства;

- звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виготівника (підприємства, що виконує їхні функції), виконавця протиправними щодо невизначено-го кола споживачів і припинення цих дій;

- відповідно до законодавства захищати в судовому порядку права споживачів та виробників, які не є членами асоціації;

- звертатись до правоохоронних органів та органів державного управління про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації неякісних товарів (робіт, послуг);

- інформувати громадськість про права споживачів та виробників;

- сприяти розвитку міжнародного співробітництва в галузі захисту прав та інтересів споживачів та виробників;

- займатися просвітницькою діяльністю.