ЛЕКЦІЯ 3

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

1 Ендокринна система людини.

Ендокринна система – це система залоз внутрішньої секреції . Ці залози не мають вивідних протоків, таким чином секрет, котрий вони виробляють, потрапляє одразу в кров. Регуляція функцій організму через кров активними хімічними речовинами називається гуморальною регуляцією (від humor — рідина).

Ендокринна система здійснює більш повільний ніж нервовий гормональний контроль за органами та системами тіла людина (наприклад, реакція відсмикування руки від гарячого чайника – це нервова реакція, а виділення молока з грудей під час годування дитини – це гормональна реакція).

Гуморальна регуляція тісно зв'язана з нервовою регуляцією діяльності різних систем органів, тому в умовах цілісного організму мова йде про єдину нейрогуморальну регуляцію.

Деякі гормони (кортикостероїди, паратгормон, інсулін) необхідні для існування організму. При їх відсутності відбуваються серйозні зміни в обмінних процесах, які закінчуються смертю. Нестача інших гормонів зумовлює різні відхилення від норми, але не призводить до смерті.

Всі гормони взаємодіють між собою.

2 Гормони та їхні функції

Гормони - це спеціалізовані хімічні речовини, які прикріплюються до клітини та змінюють її активність.

Більшість гормонів вивільняються зі спеціальних ендокринних залоз. Решта - зі спеціальних клітин всередині органів (паракринні залози і клітини, які розміщені в органах, наприклад, шлунку, нирках, сечівнику. Де б гормон не виділився,він потрапляє в кров і мандрує до органу-мішені (принцип, ключ-замок: тобто конкретний гормон діє лише на конкретний орган).

Гормони мають високу активність та вузьку спрямованість.

В основі ендокринних захворювань лежить гіпер- або гіпофункція тої чи іншої залози (надлишкова чи недостатня продукція гормонів).

Гормони за фізіологічною дією поділяються на пускові, тобто такі, що запускають інші залози (наприклад, гормони гіпофізу, гіпоталамусу, епіфізу)

Та виконавців - наднирники, щитоподібна та паращитоподібні залози, зобна, підшлункова та статеві залози.

Всі гормони діють через генетичний апарат клітини, тобто в процесі синтезу РНК на матриці ДНК вони впливають на можливість РНК зчитувати ту чи іншу інформацію з ДНК і будувати білок - фермент, необхідний в даній тканині в даних умовах.

Дія гормонів відбувається за механізмом зворотного зв’язку: як тільки гормон вивільнився в необхідній кількості – поступає сигнал зупинки і він більше не виробляється.

Руйнування гормону відбувається в тканині, на яку направлена дія гормона, а також в печінці та нирках. Продукти їх руйнування виводяться з організму з сечею та жовчу.

Основні функції гормонів:

1. Забезпечують ріст та розвиток організму (гормони росту);

2 Впливають на появу та формування вторинних статевих ознак (гормони статевих залоз). Діють на процеси розмноження: овуляцію, вагітність, лактацію (гонадотропні гормони гіпофіза та гормон жовтого тіла). 3 Діють на процеси обміну речовин (гормони щитовидної та паращитовидних залоз). 4 Впливають на функціональний стан нервової системи (гормони щитовидної та статевих залоз).