1. Методи професійної діагностики в психології праці

Психодіагностичний метод — це метод дослідження в психології праці. Важливими для психодіагностичного методу є вимоги до надійності та валідності інструмента заміру, а також жорстка регламента­ція процедури обстеження (виконання інструкції, чітко визначені спосо­би пред'явлення стимульного матеріалу, невтручання дослідника в діяль­ність досліджуваного). Психодіагностичний метод має три основні підходи, які практично охоплюють всю множину діагностичних методів (тестів).

Об'єктивний підхід — діагностика відбувається на підставі результативності і особливостей здійснення діяльності. Суб'єкт дослідження, отримавши відповідне завдання, почи­нає інтенсивно працювати, дослідники стежать за процесом діяльності і враховують виробіток. Це відкритий спосіб. Є ще скритий спосіб. При скритому способі випробування проводяться у формі тесту. Суб'єкт дослі­дження не здогадується про істинну мету перевірки. Він прагне досягнути позитивного результату в певному напрямі (наприклад, запам'ятати най­більшу кількість показників), психолога цікавить зовсім інший аспект (які дані та з якої галузі запам'ятав суб'єкт дослідження).

Суб'єктивний підхід — діагностику проводять на основі відомостей, які повідомляють про себе, самоопис особливостей особистості, поведінка з певних ситуаціях.

Проективний підхід — діагностують на підставі аналізу особливостей взаємодії зі зовнішньо нейтральним, безособистісним матеріалом, який стає об'єктом проекції. Суб'єкт дослідження повинен повідомити, які від­чуття, спонукання викликають у нього запропоновані завдання.

Об'єктивний підхід до діагностики проявів людської індивідуальності привів до утворення двох типів методик (тестів), протиставлення яких стало традиційним. Це тести особистості й інтелекту. Особистісні тести спрямовані на замір неінтелектуальних особливостей особистості, а тести інтелекту визначають рівень інтелектуального розвитку.

Тести особистості поділяють на об'єктивні тести дії та ситуативні. Об'єктивні тести дії досить прості, чітко структуровані процедури, які орієн­тують обстежуваного на виконання якого-небудь завдання. Особливість ситуативних тестів — введення суб'єкта дослідження в си­туації, що близькі до реальних, в яких виявляються особливості особи­стості.

Особистісні запитальники можна класифікувати за спрямованістю: а) рис особистості (як багатомірна, так і окремі шкали); б) типологічні; в) мотивів; г) інтересів; ґ) цінностей; д) установок.

Тести інтелекту — це тести загальних здібностей. Наприклад, є бата­рея тестів: тест структури інтелекту Амтхауера (ТSІ), шкільний тест розумового розвитку (ШТРР), прогресивні матриці Равена, короткий орієнтувальний тест (КОТ), тест Айзенка тощо.

2. Професіограма та психограма, їхні цілі, методологія складання

Професіографія — опис (складання професіограм) і класифікація діючих професій різних категорій (технічних, економічних, педагогічних, медичних, психологічних). Тобто, це технологія вивчення вимог, які пред’являються професією до особистісних якостей і психофізичних можливостей людини.

Професіограма — це по суті документ, у якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об'єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуальнопсихологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста. Професіограма повинна давати орієнтири об'єктивних вимог професії до людини. Вона може змінюватися в міру зміни професії, тому звертатися до професіограмі необхідно так чи інакше протягом усієї професійної життя як фахівцю психолога, так і кожній працюючій людині для того, щоб здійснювати корекцію психологічних якостей з урахуванням сучасних вимог професії. Зміст і об’єм професіограми залежить від мети, з якою вивчають професії. Метою може бути профвідбір, профорієнтація, профконсультування, виробниче навчання, раціоналізація режиму й умов праці.

Найважливіші випадки застосування розроблених для спеці­альних цілей професіограм:

Професіограми, які спрямовані на оптпимізацію праці, привертають увагу до підвищеного виробничого навантаження, несприятливих вироб­ничих умов, нераціональної організації виробництва та праці, незручного обладнання робочого місця і машин, до моментів, які відволікають від роботи, до шкідливих дій виробничого середовища й випадків.

Професіограми, які використовують з питань психологічного відбору працівників мають перелік особливостей роботи і вимог до стану психіки, здібностей, особливостей і спрямованості особистості. У цих професіограмах повинні бути відобра­жені такі характеристики праці, які позитивно або негативно впливають на психіку людини й ефективність роботи.

Професіограми для організації професіонального навчання показують, від яких саме здібностей і особливостей залежить успіх й ефек­тивність навчання.

Професіограми для підвищення рівня безпеки праці зосереджені на недоліках і прорахунках, які є в забезпеченні техніки безпеки та гігієни праці. В цих професіограмах треба зазначити специфічні психологічні функції, процеси, здібності й особливості, які потрібні для безпечного використання роботи на відповідальних і особливо важких ділянках (ці якості й особливості доцільно виявляти і розвивати за допомогою профе­сійної підготовки).

Професіограми для оптимізації організації праці мають перелік об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на мотива­цію праці або стосунки між людьми і можуть ускладнити обставини на робочому місці або у виробничому колективі (наприклад, недисципліно­ваність, конфлікти серед персоналу).