19.Відображення індивід.-типологічних властивостей особистості в еег (електроенцефалографії)

Істотне значення має питання про функціональне значення окремих складових ЕЕГ. Найбільшу увагу дослідників тут завжди привертав альфа-ритм - домінуючий ритм ЕЕГ спокою у людини.

Існує чимало припущень, що стосуються функціональної ролі альфа-ритму. Основоположник кібернетики Н. Вінер і слідом за ним ряд інших дослідників вважали, що цей ритм виконує функцію тимчасового сканування ("зчитування") інформації і тісно пов'язаний з механізмами сприйняття і пам'яті. Передбачається, що альфа-ритм відбиває реверберацію збуджень, що кодують внутрішньомозкову інформацію і створюють оптимальний фон для процесу прийому та переробки аферентних сигналів. Його роль полягає у своєрідній функціональної стабілізації станів мозку і забезпеченні готовності реагування.

У спокої в ЕЕГ можуть бути присутні й інші ритмічні складові, але їх значення найкраще з'ясовується при зміні функціонального стану організму. Так, дельта-ритм у здорової дорослої людини в спокої практично відсутній, але він домінує в ЕЕГ на четвертій стадії сну, яка отримала свою назву з цього ритму (повільнохвильовий сон або дельта-сон). Навпаки, тета-ритм тісно пов'язаний з емоційною і розумовою напругою. Його іноді так і називають стрес-ритм або ритм напруги. У людини одним з ЕЕГ симптомів емоційного збудження служить посилення тета-ритму з частотою коливань 4-7 Гц, що супроводжує переживання як позитивних, так і негативних емоцій. При виконанні розумових завдань може посилюватися і дельта-, і тета-активність. Причому посилення останньої складової позитивно співвідноситься з успішністю вирішення завдань. Передбачається, що посилення тета-ритму при емоціях відображає активацію кори великих півкуль з боку лімбічної системи.

Перехід від стану спокою до напруги завжди супроводжується реакцією десинхронізації, головним компонентом якої служить високочастотна бета-активність. Розумова діяльність у дорослих супроводжується підвищенням потужності бета-ритму, причому значуще посилення високочастотної активності спостерігається при розумової діяльності, що включає елементи новизни, в той час як стереотипні, повторювані розумові операції супроводжуються її зниженням. Встановлено також, що успішність виконання вербальних завдань і тестів на зорово-просторові відносини виявляється позитивно пов'язаною з високою активністю бета-діапазону ЕЕГ лівої півкулі.

20.Психофізіологічні аспекти психічних та психосоматичних розладів

У будь-якому психічному захворюванні можна виділити біологічну сторону: ті анатомічні та фізіологічні зміни, які відбуваються в нервовій тканині і в організмі. Хоча шизофренія та інші важкі психічні розлади проявляються у вигляді душевних переживань, багато в чому вони детерміновані біологічно.

Один з найважливіших біологічних аспектів психічних захворювань - це біохімічні зміни в організмі (в першу чергу, в головному мозку). Комунікація між нервовими клітинами в головному мозку, а також між центральною і периферичною нервовою системою регулюється за допомогою медіаторів, що беруть участь у передачі збудження в синапсах. Крім цього, імунна і гормональна системи використовують хімічні агенти, які з потоком крові досягають далеко розташованих клітин-мішеней.

Найважливіші медіатори, що регулюють поведінку, - це група біогенних амінів та амінокислоти.

Велику роль при вивченні психічних розладів мають ендокринні й гормональні порушення. Це питання тісно взаємопов'язане з питанням про анатомічні і фізіологічні зміни в нервовій системі при психічних захворюваннях, тому що ендокринна система в кінцевому рахунку регулюється головним мозком (особливо велика роль гіпофіза і гіпоталамуса).

Інший аспект вивчення біологічних корелятів психічних хвороб - це вивчення нейрофізіологічних змін, тобто вивчення специфіки функціонування різних областей мозку у психічно хворих людей.

Наступний біологічний аспект вивчення психічних захворювань - це фізіологічні дослідження, тобто зміни в нервово-м'язовій, серцево-судинній, дихальній, електродермальній системах. Ці параметри як правило реєструються неінвазивно на поверхні тіла людини. Результати піддаються обробці і потім зіставляються з характерними особливостями захворювання.

Фізіологічні аспекти психічних захворювань дозволяють не тільки краще зрозуміти психологічну феноменологію, але і створювати нові препарати на основі отриманих знань, краще підбирати препарати для хворих (з урахуванням особливостей їх особистої історії хвороби), прогнозувати перебіг психічного розладу.