
- •Психодіагностика
- •Поняття психодіагностика, психологічне тестування, психометрія.
- •*Передумови виникнення стандартизованих багатофакторних опитувальників.
- •Ідеї ф.Гальтона щодо можливостей вимірювання психічних явищ.
- •Загальні тенденції розвитку психодіагностики на початку хх століття.
- •Криза психодіагностики у 20-х рр. Хх.
- •Структура психодіагностики.
- •Психодіагностичні підходи. Психодіагностичний метод в психологічній науці.
- •Об’єктивний психодіагностичний підхід.
- •Суб’єктивний психодіагностичний підхід.
- •Проективний психодіагностичний підхід
- •Поняття та види тестів.
- •IV. Тести в залежності від часових обмежень.
- •V. Тести за наочністю.
- •Співвідношення понять: психологічний, медичний, клініко-медичний та функціональний діагноз.
- •Причини психодіагностичних помилок пов’язаних з обробкою даних.
- •Номотетичний та ідеографічний підходи у психодіагностиці.
- •Основні вимоги до формування психодіагностичних завдань.
- •Загальні вимоги щодо оформлення методики.
- •Валідність тесту. Види валідності.
- •Принципи розробки проективних методик. Види проективних методик.
- •Поняття стандартизації психодіагностичних методик.
Психодіагностичні підходи. Психодіагностичний метод в психологічній науці.
Розвиток психологічної діагностики веде до появи особливого дослідного методу - діагностичного. Основна особливість психодіагностичного методу - це його вимірно-дослідна спрямованість, за рахунок якої досягається кількісна і якісна кваліфікація явища, що вивчається (Л. Бурлачук, 1989).
Психодіагностичний метод конкретизується у трьохосновних діагностичних підходах, які практично вичерпують різноманітність відомих методик (опитувальників і тестів). Ці підходи Л. Бурлачук (1989) умовно позначає як «об'єктивний», «суб'єктивний» і «проективний».
Об'єктивний підхід - діагностика здійснюється на основі успішності (результативності) і способу (особливостей) діяльності.
Суб'єктивний підхід - діагностика здійснюється на основі відомостей, що повідомляє про себе клієнт, самоопису (самооцінювання) властивостей особистості, способів поведінки в тих чи інших ситуаціях.
Проективний підхід - діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з зовнішньо нейтральним, нібито безособовим матеріалом, який через свою певну невизначеність стає об'єктом проекції.
Психодіагностичний метод — це метод дослідження в психології праці. Він має відповідну специфіку стосовно традиційних методів дослідження психології праці — неекспериментальний (описовий) і експериментальний.
Основна особливість психодіагностичного методу — його вимірювально-випробувальна скерованість, за рахунок якої досягається кількісна й якісна кваліфікація явища, що вивчають. Це можливо в результаті виконання відповідних вимог.
Р.С.Немов пропонує загальну схему класифікації психодіагностичних методів: 1. Методи психодіагностики на основі спостереження
2. Опитувальні психодіагностичні методи.
3. Об'єктивні психодіагностичні методи, включаючи врахування і аналіз поведінкових реакцій людини і продуктів її діяльності.
4. Експериментальні методи психодіагностики.
Об’єктивний психодіагностичний підхід.
Об'єктивний підхід — діагностика відбувається на підставі успішності (результативності) і способу (особливостей) здійснення діяльності. Суб'єкт дослідження, отримавши відповідне завдання або декілька завдань, починає інтенсивно працювати, дослідники стежать за процесом діяльності і враховують виробіток. Це відкритий спосіб. Є ще скритий спосіб. При окритому способі випробування проводяться у формі тесту. Суб'єкт дослідження не здогадується про істинну мету перевірки. Він прагне досягнути позитивного результату в певному напрямі (наприклад, запам'ятати найбільшу кількість показників), психолога цікавить зовсім інший аспект (які дані та з якої галузі запам'ятав суб'єкт дослідження).
Об'єктивний підхід до діагностики проявів людської індивідуальності привів до утворення двох типів методик (тестів), протиставлення яких стало традиційним. Це тести особистості й інтелекту. Особистісні тести спрямовані на замір неінтелектуальних особливостей особистості, а тести інтелекту визначають рівень інтелектуального розвитку.
Тести особистості поділяють на об'єктивні тести дії та ситуативні.
Об'єктивні тести дії досить прості, чітко структуровані процедури, які орієнтують обстежуваного на виконання якого-небудь завдання. Наприклад, тест замаскованих фігур (ТЗФ) EFT Віткіна, який призначений для вивчення перцептивного стилю особистості. Матеріал ТЗФ складається з 8 простих чорно-білих геометричних фігур, 23 кольорових складних фігур й однієї складної чорно-білої фігури. У кожній із складних фігур замаскована одна проста фігура. Тому накладаємо на контур простої фігури лінії так, щоб утворилась складна фігура, яка маскує її. Важливе значення має колір. Суб'єктові дослідження треба протягом п'яти хвилин знайти просту фігуру всередині складної. Індивідууми відрізняються своєю "залежністю від поля зору", цей показник досить стабільна величина, яка визначає перцептивний стиль особистості. "Залежність від поля зору" розуміють як перцептивний компонент досить широкого виміру особистості — узагальненого когнітивного стилю (або стилю пізнання).
Особистісні запитальники можна класифікувати за спрямованістю: а) рис особистості (як багатомірна, так і окремі шкали); б) типологічні; в) мотивів; г) інтересів; ґ) цінностей; д) установок.
Особливість ситуативних тестів — введення суб'єкта дослідження в ситуації, що близькі до реальних, в яких виявляються особливості особистості.
Тести інтелекту — це тести загальних здібностей. Наприклад, є батарея тестів: це шкала заміру інтелекту Веклера (WISC), тест структури інтелекту Амтхауера (TSI), шкільний тест розумового розвитку (ШТРР), прогресивні матриці Равена, короткий орієнтувальний тест (КОТ), тест Айзенка тощо