- •Психодіагностика
- •Поняття психодіагностика, психологічне тестування, психометрія.
- •*Передумови виникнення стандартизованих багатофакторних опитувальників.
- •Ідеї ф.Гальтона щодо можливостей вимірювання психічних явищ.
- •Загальні тенденції розвитку психодіагностики на початку хх століття.
- •Криза психодіагностики у 20-х рр. Хх.
- •Структура психодіагностики.
- •Психодіагностичні підходи. Психодіагностичний метод в психологічній науці.
- •Об’єктивний психодіагностичний підхід.
- •Суб’єктивний психодіагностичний підхід.
- •Проективний психодіагностичний підхід
- •Поняття та види тестів.
- •IV. Тести в залежності від часових обмежень.
- •V. Тести за наочністю.
- •Співвідношення понять: психологічний, медичний, клініко-медичний та функціональний діагноз.
- •Причини психодіагностичних помилок пов’язаних з обробкою даних.
- •Номотетичний та ідеографічний підходи у психодіагностиці.
- •Основні вимоги до формування психодіагностичних завдань.
- •Загальні вимоги щодо оформлення методики.
- •Валідність тесту. Види валідності.
- •Принципи розробки проективних методик. Види проективних методик.
- •Поняття стандартизації психодіагностичних методик.
Загальні вимоги щодо оформлення методики.
Разработчикам тестов хорошо известно, что от оформления, формы представле- ния методики, что определяется как ее очевидная (лицевая) валидность, зависит, насколько серьезно воспринимается она испытуемыми в качестве инструмента обследования. В любом опроснике должен быть представлен блок основной ин- формации, который включает его название, а также вопросы, касающиеся имени, пола, возраста, образования и некоторых других необходимых для исследователя данных. Обязательно указывается дата заполнения опросника.
Инструкция должна быть ясной, доступной для понимания. В ней должно быть указано, как выбирать ответ и каким образом отмечать его в опроснике. Здесь же содержится дополнительная информация, которую разработчик считает необхо- димым сообщить обследуемому. Например, «отвечайте так быстро, насколько это возможно» или «отвечайте на каждый вопрос искренне, это очень важно для того, чтобы мы имели возможность оказать вам необходимую помощь». Следует выде- лить ту информацию, которая может способствовать эффективной работе испы- туемого, например о соблюдении конфиденциальности.
Для компоновки текста опросника следует руководствоваться такими реко- мендациями.
1. Нумеруется каждое задание.
2. Каждая строка на странице должна быть короткой и содержать не более 10-12 слов.
3. Все задания располагаются по прямой вертикальной полосе сверху вниз в левом углу страницы.
Надійність тесту. Способи перевірки надійності.
Надійність – одна з головних психометричних властивостей; стійкість тесту, незалежність його результатів від впливу факторів.
До таких факторів відносять:
Зовнішні умови тестування (час, доби, освітленість, т-ра в приміщенні, сторонні звуки).
Динамічні внутрішні фактори ( так звана «спрацьованість» - вихід на стабільність результати темпу і швидкості дій після тестування, швидкість розвитку стомлення)
Інформаційно-соціальні обставини (різна динаміка встановлення контакту з психологом, що проводить тестування; наявність ін. людей в приміщенні; наявність попереднього досвіду знайомства з даним тестом)
Надійність оцінює узгодженість показників, отриманих на тих самих випробовуваних при повторному тестуванні тим самим тестом або еквівалентною його формою. Іншими словами, тест повинен відтворювати через певний час один і той же результат на фіксованій вибірці випробовуваних за умови, що за цей час, згідно теоретичним уявленням, дана характеристика значно не змінюється.
Існує три основні методи оцінки надійності:
- Повторне тестування (ретестова надійність);
- Паралельне тестування (еквівалентна надійність);
- Розщеплювання (узгодженість).
В першому випадку проводиться повторне тестування тим самим тестом одних і тих самих випробовуваних. В другому – використовуються дві еквівалентні форми тесту. Для оцінки узгодженості тест розщеплюється на дві частини і проводиться обстеження однієї групи двома частинами тесту.