
- •Предмет, метод, функції цивільного права.
- •Принципи цивільного права. Відмежування цивільного права від інших галузей права.
- •Поняття і система цивільного права. Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Поняття та види джерел цивільного права.
- •Аналогія закону та аналогія права. Значення судової практики.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільно-правових відносин.
- •Суб’єктивне цивільне право та суб’єктивний цивільний обов’язок.
- •Види цивільно-правових відносин.
- •Сутність та способи здійснення цивільних прав. (не все)
- •Відшкодування моральної шкоди.
- •Поняття фізичної особи. Ім'я та місце проживання фізичної особи
- •Стаття 24. Поняття фізичної особи
- •Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Стаття 28. Ім'я фізичної особи
- •Стаття 29. Місце проживання фізичної особи
- •Повна цивільна дієздатність та її надання фізичній особі.
- •19 .Встановлення опіки над фізичною особою. Встановлення піклування над фізичною особою.
- •20. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •21.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •22. Акти цивільного стану.
- •23. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності.
- •25. Захист особистого немайнового права.
- •26. Право на життя. Право на ім’я.
- •27. Право на повагу до гідності та честі. Право на недоторканість ділової репутації.
- •28. Право на безпечне для життя, здоров'я довкілля. Право на охорону здоров'я.
- •29. Поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб.
- •30. Підприємницькі товариства. Непідприємницькі товариства.
- •31.Порядок виникнення юридичної особи
- •32.Цивільна правоздатність юридичної особи.
- •33.Припинення юридичної особи.
- •34.Правові форми участі держави у цивільних відносинах.
- •34.Поняття та види господарських товариств.
- •36.Поняття та класифікація речей.
- •37.Види об’єктів цивільних прав.
- •38.Цінні папери.
- •39.Нематеріальні блага.
- •40.Поняття та види правочинів. Недійсні правочини та їх правові наслідки
- •41.Представництво у цивільному праві. Представництво за довіреністю.
- •42.Строки у цивільному праві. Види строків у цивільному праві.
- •43.Поняття та види строків позовної давності.
- •44.Право власності. Зміст права власності.
- •45.Підстави набуття права власності. Підстави припинення права власності.
- •46. Поняття і види права спільної власності.
- •47. Право власності на житло.
- •Захист права власності. (ст. 386 цк)
- •Речові права на чуже майно (ст. 395). Виникнення права володіння. (ст. 398)
- •Поняття права інтелектуальної власності (ст. 418 п.1, 2). Суб’єкти (ст. 421) та об'єкти (ст. 420) права інтелектуальної власності.
- •Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності. (с 422)
- •Захист права інтелектуальної власності судом. (ст.. 432)
- •Авторське право. Суб’єкти (ст. 435 )та об’єкти (ст. 433) авторського права. Співавторство. (ст. 436)
- •Особисті немайнові права автора. (ст. 438)
- •Суміжне право. Суб’єкти (ст. 450) та об’єкти (ст. 449)суміжних прав.
- •Право інтелектуальної власності на наукове відкриття. (ст. 457, 458)
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. (ст.. 459, 460, 461, 462)
- •Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. (ст. 471, 474)
- •Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. (ст. 481, 484)
- •62 Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
- •63 Поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Сторони у зобов’язанні.Заміна кредитора та боржника у зобов’язанні.
- •64. Неустойка.
- •65.Порука
- •67. Гарантія.
- •67.Завдаток.
- •68. Застава.
- •69. Притримання.
- •70. Підстави та способи припинення зобов’язання.
- •71. Порушення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання.
- •72. Поняття та види договору. Зміст цивільно–правового договору.
- •73. Укладання договору та форми договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •74. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види, підстави, санкції.
34.Поняття та види господарських товариств.
Відповідно до ст. 79 ГКУ господарським товариством визнається підприємство або інший суб’єкт господарювання, створений юридичними особами та (або) громадянами шляхом об ’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Отже, можна виокремити такі ознаки господарського товариства:
створення на добровільних засадах;
створення як юридичними, так і фізичними особами;
створення товариства поєднано із об’єднанням майна осіб, які його створюють;
господарське товариство створюється з метою отримання прибутку.
Господарські товариства можуть виступати в 2-х юридичних якостях:
підприємства (ст. 55 ГКУ) — це має місце в тих випадках, коли учасники господарського товариства своїми силами безпосередньо здійснюють виробничу, науково-дослідну, торгівельну та іншу діяльність у порядку, передбаченому діючим законодавством (ч. 1 ст. 62 ГКУ). В такій якості діють орендні підприємства, інші господарські товариства, які силами своїх учасників виконують господарську діяльність з метою отримання прибутку. В цьому разі господарське товариство діє не тільки на підставі Закону України “Про господарські товариства”, але й на підставі законодавства про підприємства в України (зокрема, ст. 62-72 ГКУ);
як власники майна тих підприємств і господарських організацій, які створені ними на базі власного майна (дочірні підприємства). Створивши їх, господарське товариство як власник майна здійснює функцію управління і виступає як орган господарського керівництва. В таких випадках господарське товариство безпосередньо не здійснює господарську діяльність, а лише управляє майном своїх дочірніх підприємств.
Такі господарські товариства підпадають під дію ст. 2 ГКУ, якою передбачені “… інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності”.
Господарське законодавство виділяє п’ять видів господарських товариств:
акціонерне товариство;
товариство з обмеженою відповідальністю;
товариство з додатковою відповідальністю;
повне товариство;
командитне товариство.
В доктрині господарського права господарські товариства поділяються на: персональні товариства, які передбачають обов’язкову особисту участь їх учасників та об ’єднання капіталів, для яких достатньо лише майнової участі.
Відповідно до ст. 80 ГКУ акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов ’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Отже, акціонерному товариству притаманні такі ознаки:
наявність статутного фонду, поділеного на певну кількість акцій рівної номінальної вартості;
відповідальність товариства за своїми зобов’язаннями тільки власним майном;
звільнення акціонерів товариства від відповідальності за зобов’язаннями товариства.
Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Товариство з обмеженою відповідальністю більшістю своїх рис подібне до акціонерного товариства. Відмінність виявляється лише у поділі статутного фонду ТОВ на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов ’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. Товариство з додатковою відповідальністю є схожим із ТОВ з єдиною відмінністю — наявності у учасників товариства додаткової відповідальності за зобов’язаннями товариства. Додаткова солідарна відповідальність означає, що кредитори на власний вибір можуть звернутися з вимогою покриття боргу товариства до будь-якого з учасників, який повинен задовольнити вимоги кредиторів, а згодом в порядку регресу вимагати від інших учасників сплати тієї частини боргу, що відповідає їх частці у статутному фонді товариства.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Повне товариство є класичним персональним товариством, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, здійснюють управління його справами і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, яке належить їм на праві власності і на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). Командитне товариство, на відміну від повного товариства, має у своєму складі дві категорії учасників з різним правовим статусом:
повні учасники, які від імені товариства здійснюють підприємницьку діяльність, управляють його справами і несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;
вкладники, участь яких у товаристві обмежується сплатою вкладу в грошовій та/або майновій формі без обов’язків персонального характеру та додаткової відповідальності; ризик збитків за результатами діяльності товариства для вкладника обмежується сплаченим вкладом.
Порядок створення господарського товариства залежить від його виду. Загальним є те, що у всіх випадках повинно бути рішення засновників про створення товариства, підписаний засновницький договір, в необхідних випадках розроблений і затверджений Статут.