
- •Предмет, метод, функції цивільного права.
- •Принципи цивільного права. Відмежування цивільного права від інших галузей права.
- •Поняття і система цивільного права. Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Поняття та види джерел цивільного права.
- •Аналогія закону та аналогія права. Значення судової практики.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільно-правових відносин.
- •Суб’єктивне цивільне право та суб’єктивний цивільний обов’язок.
- •Види цивільно-правових відносин.
- •Сутність та способи здійснення цивільних прав. (не все)
- •Відшкодування моральної шкоди.
- •Поняття фізичної особи. Ім'я та місце проживання фізичної особи
- •Стаття 24. Поняття фізичної особи
- •Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Стаття 28. Ім'я фізичної особи
- •Стаття 29. Місце проживання фізичної особи
- •Повна цивільна дієздатність та її надання фізичній особі.
- •19 .Встановлення опіки над фізичною особою. Встановлення піклування над фізичною особою.
- •20. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •21.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •22. Акти цивільного стану.
- •23. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності.
- •25. Захист особистого немайнового права.
- •26. Право на життя. Право на ім’я.
- •27. Право на повагу до гідності та честі. Право на недоторканість ділової репутації.
- •28. Право на безпечне для життя, здоров'я довкілля. Право на охорону здоров'я.
- •29. Поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб.
- •30. Підприємницькі товариства. Непідприємницькі товариства.
- •31.Порядок виникнення юридичної особи
- •32.Цивільна правоздатність юридичної особи.
- •33.Припинення юридичної особи.
- •34.Правові форми участі держави у цивільних відносинах.
- •34.Поняття та види господарських товариств.
- •36.Поняття та класифікація речей.
- •37.Види об’єктів цивільних прав.
- •38.Цінні папери.
- •39.Нематеріальні блага.
- •40.Поняття та види правочинів. Недійсні правочини та їх правові наслідки
- •41.Представництво у цивільному праві. Представництво за довіреністю.
- •42.Строки у цивільному праві. Види строків у цивільному праві.
- •43.Поняття та види строків позовної давності.
- •44.Право власності. Зміст права власності.
- •45.Підстави набуття права власності. Підстави припинення права власності.
- •46. Поняття і види права спільної власності.
- •47. Право власності на житло.
- •Захист права власності. (ст. 386 цк)
- •Речові права на чуже майно (ст. 395). Виникнення права володіння. (ст. 398)
- •Поняття права інтелектуальної власності (ст. 418 п.1, 2). Суб’єкти (ст. 421) та об'єкти (ст. 420) права інтелектуальної власності.
- •Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності. (с 422)
- •Захист права інтелектуальної власності судом. (ст.. 432)
- •Авторське право. Суб’єкти (ст. 435 )та об’єкти (ст. 433) авторського права. Співавторство. (ст. 436)
- •Особисті немайнові права автора. (ст. 438)
- •Суміжне право. Суб’єкти (ст. 450) та об’єкти (ст. 449)суміжних прав.
- •Право інтелектуальної власності на наукове відкриття. (ст. 457, 458)
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. (ст.. 459, 460, 461, 462)
- •Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. (ст. 471, 474)
- •Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. (ст. 481, 484)
- •62 Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
- •63 Поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Сторони у зобов’язанні.Заміна кредитора та боржника у зобов’язанні.
- •64. Неустойка.
- •65.Порука
- •67. Гарантія.
- •67.Завдаток.
- •68. Застава.
- •69. Притримання.
- •70. Підстави та способи припинення зобов’язання.
- •71. Порушення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання.
- •72. Поняття та види договору. Зміст цивільно–правового договору.
- •73. Укладання договору та форми договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •74. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види, підстави, санкції.
31.Порядок виникнення юридичної особи
Для створення юридичної особи передусім потрібні засновники. Засновниками можуть бути власники майна або уповноважені власником майна органи, а у передбачених законодавчими актами випадках - не власники, а інші особи.
Залежно від того, хто є засновником юридичної особи, встановлені такі способи їх утворення: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний, договірний.
Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає в тому, що компетентний орган державної влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації -юридичної особи - і затверджує її статут чи положення про неї. Таким чином створюються юридичні особи публічного права.
Нормативно-явочний порядок полягає в тому, що умови створення юридичної особи зафіксовані в законодавчому акті у вигляді загального дозволу держави. Для створення конкретної юридичної особи потрібна відповідна ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають юридичні особи приватного права.
При їх реєстрації перевіряється дотримання засновниками чинного законодавства. Якщо буде виявлено невідповідність установчих документів чинному законодавству, то в реєстрації може бути відмовлено. Відмову в реєстрації юридичної особи можна оскаржити в судовому порядку.
Дозвільний порядок утворення юридичної особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу державної влади. Наприклад, припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання може потребувати згоди Антимонопольного комітету України. Дозвільний порядок застосовується при створенні юридичних осіб, діяльність яких пов´язана з грошово-кредитним обігом, здоров´ям громадян, одержанням ними освіти та в інших випадках, передбачених законодавством.
Договірний порядок утворення юридичної особи застосовується тоді, коли громадяни або юридичні особи добровільно об´єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об´єднання є належним чином оформлений установчий договір. У такому порядку виникають різноманітні господарські асоціації, концерни та інші об´єднання підприємств.
Незалежно від порядку створення усі юридичні особи повинні мати установчі документи - правову основу своєї діяльності. Установчими документами юридичної особи є розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо.
Установчий договір юридичної особи укладається між її засновниками. У випадках, передбачених законодавчими актами, юридична особа може діяти на основі положення1 про організації відповідного виду.
В установчих документах повинно зазначатися: найменування юридичної особи, місце її знаходження, цілі та предмет діяльності, склад і компетенція органів, а також інші відомості, передбачені законодавчими актами щодо юридичних осіб відповідного виду.
В установчому договорі засновники зобов´язуються створити юридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності по її створенню, умови передачі в її володіння, користування, розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу.
Установчий договір укладається його учасниками, а статут затверджується.
Стадію розробки і затвердження установчих документів можна назвати підготовчою стадією створення юридичної особи. Після неї наступає реєстраційна стадія.
Реєстраційна стадія починається зверненням засновника до компетентного органу із заявою про державну реєстрацію юридичної особи. Реєстрацію юридичних осіб здійснюють виконкоми районних (міських) рад, а також Міністерство юстиції України чи його органи на місцях, які реєструють новостворені громадські організації як юридичні особи.
У випадках, передбачених законодавчими актами, досить однієї стадії - реєстраційної. Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.
Юридична особа може мати свої філії та представництва.
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження і здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза місцем її знаходження. Він здійснює захист і представництво інтересів юридичної особи.
Філії і представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, яка їх створила, і діють на основі затвердженого нею положення. Керівники філій і представництв призначаються юридичною особою і діють на основі виданої їм довіреності.