
- •Предмет, метод, функції цивільного права.
- •Принципи цивільного права. Відмежування цивільного права від інших галузей права.
- •Поняття і система цивільного права. Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Поняття та види джерел цивільного права.
- •Аналогія закону та аналогія права. Значення судової практики.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільно-правових відносин.
- •Суб’єктивне цивільне право та суб’єктивний цивільний обов’язок.
- •Види цивільно-правових відносин.
- •Сутність та способи здійснення цивільних прав. (не все)
- •Відшкодування моральної шкоди.
- •Поняття фізичної особи. Ім'я та місце проживання фізичної особи
- •Стаття 24. Поняття фізичної особи
- •Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Стаття 28. Ім'я фізичної особи
- •Стаття 29. Місце проживання фізичної особи
- •Повна цивільна дієздатність та її надання фізичній особі.
- •19 .Встановлення опіки над фізичною особою. Встановлення піклування над фізичною особою.
- •20. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •21.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •22. Акти цивільного стану.
- •23. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності.
- •25. Захист особистого немайнового права.
- •26. Право на життя. Право на ім’я.
- •27. Право на повагу до гідності та честі. Право на недоторканість ділової репутації.
- •28. Право на безпечне для життя, здоров'я довкілля. Право на охорону здоров'я.
- •29. Поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб.
- •30. Підприємницькі товариства. Непідприємницькі товариства.
- •31.Порядок виникнення юридичної особи
- •32.Цивільна правоздатність юридичної особи.
- •33.Припинення юридичної особи.
- •34.Правові форми участі держави у цивільних відносинах.
- •34.Поняття та види господарських товариств.
- •36.Поняття та класифікація речей.
- •37.Види об’єктів цивільних прав.
- •38.Цінні папери.
- •39.Нематеріальні блага.
- •40.Поняття та види правочинів. Недійсні правочини та їх правові наслідки
- •41.Представництво у цивільному праві. Представництво за довіреністю.
- •42.Строки у цивільному праві. Види строків у цивільному праві.
- •43.Поняття та види строків позовної давності.
- •44.Право власності. Зміст права власності.
- •45.Підстави набуття права власності. Підстави припинення права власності.
- •46. Поняття і види права спільної власності.
- •47. Право власності на житло.
- •Захист права власності. (ст. 386 цк)
- •Речові права на чуже майно (ст. 395). Виникнення права володіння. (ст. 398)
- •Поняття права інтелектуальної власності (ст. 418 п.1, 2). Суб’єкти (ст. 421) та об'єкти (ст. 420) права інтелектуальної власності.
- •Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності. (с 422)
- •Захист права інтелектуальної власності судом. (ст.. 432)
- •Авторське право. Суб’єкти (ст. 435 )та об’єкти (ст. 433) авторського права. Співавторство. (ст. 436)
- •Особисті немайнові права автора. (ст. 438)
- •Суміжне право. Суб’єкти (ст. 450) та об’єкти (ст. 449)суміжних прав.
- •Право інтелектуальної власності на наукове відкриття. (ст. 457, 458)
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. (ст.. 459, 460, 461, 462)
- •Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. (ст. 471, 474)
- •Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. (ст. 481, 484)
- •62 Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
- •63 Поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Сторони у зобов’язанні.Заміна кредитора та боржника у зобов’язанні.
- •64. Неустойка.
- •65.Порука
- •67. Гарантія.
- •67.Завдаток.
- •68. Застава.
- •69. Притримання.
- •70. Підстави та способи припинення зобов’язання.
- •71. Порушення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання.
- •72. Поняття та види договору. Зміст цивільно–правового договору.
- •73. Укладання договору та форми договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •74. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види, підстави, санкції.
28. Право на безпечне для життя, здоров'я довкілля. Право на охорону здоров'я.
Право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду является фундаментальным правом человека и гражданина . В Стокгольмской декларации по окружающей среде , принятой
16 июня 1972 , впервые закреплено право на благоприятные условия жизни в окружающей среде , качество которой позволяет проводить достойной и процветающей жизни. В Декларации В Рио - де- Жанейро по окружающей среде и развитию , принятой 14 июня 1992 , закреплено право граждан ва здоровую и плодотворную жизнь в гармонии с природой.
Законодательство Украины предусмотрело это право как одно из основных конституционных прав человека и гражданина . Согласно ст . 50 Конституции Украины , " каждый имеет право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду и на возмещение причиненного нарушением этого права вреда " .
Согласно ст . 298 Гражданского кодекса Украины , право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду относится к личным неимущественным правам , обеспечивающие естественное существование физического лица . Очередь, это означает , что личные неимущественные права тесно связаны с физическим лицом , поэтому она не может отказаться от личных неимущественных прав , а также не может быть лишен этих прав.
Право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду , как личное неимущественное право , принадлежит каждому физическому лицу и им она обладает вечно .
Право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду базируется на взаимодействии человека и окружающей природной среды . Человек может испытывать негативного влияния проявления техногенной или природной опасности , поэтому требует государственной защиты .
Содержание этого права непосредственно связан с пониманием и характеристикой безопасной окружающей среды . Юридическими критериями этого определения является нормативы экологической безопасности :
- Предельно допустимые концентрации загрязняющих веществ в окружающей среде ;
- Предельно допустимые уровни акустического , электромагнитного , радиационного и другого вредного воздействия на окружающую природную среду;
- Предельно допустимый содержание вредных веществ в продуктах питания.
Каждый человек имеет естественное неотъемлемое и незыблемое право на
здравоохранение. Общество и государство ответственны перед
современным и будущими поколениями за уровень здоровья и сохранение
генофонда Украины , обеспечивают приоритетность охраны
здоровья в деятельности государства , улучшение условий труда , обучения ,
быта и отдыха населения, решение экологических проблем ,
совершенствование медицинской помощи и внедрение здорового образа
жизни.
Основы законодательства Украины о здравоохранении определяют
правовые , организационные , экономические и социальные основы охраны
здоровья в Украине , регулируют общественные отношения в этой области с
целью обеспечения гармоничного развития физических и духовных сил ,
высокой трудоспособности и долголетней активной жизни граждан ,
устранение факторов , вредно влияющих на их здоровье ,
предупреждение и снижение заболеваемости , инвалидности и
смертности , улучшения наследственности.