4.4. Світловий режим

Основне джерело світла для зелених рослин – енергія сонця. Однак рости й нормально розвиватися вони можуть лише при певній інтенсивності світла, що пов’язане з видом рослин, географічним положенням району зростання, порою року, тривалістю світлового дня та атмосферними явищами.

Тільки при достатньому освітленні в рослині відбувається важливий фізіологічний процес – фотосинтез. Більшість квіткових рослин вимогливі до високої інтенсивності світла. Недостатність його призводить до утворення слаборозвинених пагонів, запізнілого й нерясного цвітіння.

Стосовно інтенсивності світла квітково-декоративні рослини поділяються на три групи:

1) світлолюбі, для росту й розвитку яких потрібен світловий мінімум у межах 1/5 – 1/10 повного світлового дня. Це найчисленніша група;

2) тінелюбні, для росту й розвитку яких світловий мінімум достатній у межах 5/1000 повного світлового дня. Рослини цієї групи погано зносять відкриті, освітлені сонцем ділянки і добре ростуть у тіні або півтіні. Велику групу тінелюбивих рослин становлять кімнатні горщечкові культури;

3) ті нестійкі, які добре ростуть як на освітлених ділянках, так і в затінених місцях. Однак на відкритих ділянках цвітіння настає значно швидше й відбувається інтенсивніше. Світловий мінімум цих рослин перебуває в межах 1/80-1/100 нового світлового дня

Щодо тривалості світлового дня декоративні культури поділяють на рослини довгого і короткого дня і нейтральні.

Рослини короткого дня – це здебільшого рослини тропіків і субтропіків. Для росту цвітіння та дозрівання насіння їм досить 11-12 год. світлового дня.

Рослини довгого дня – декоративні культури помірного поясу та більш північних широт. Для нормативного розвитку їм потрібна тривалість світлового дня 14-16 год.

Нейтральні рослини нормально розвиваються при будь-якій тривалості світлового дня.

У середній смузі європейської частини довжина повного літнього світлового періоду становить 16,5 год., зимового – 7 год. якщо взяти до уваги, що протягом світлового дня рослини неоднаково використовують сонячні промені для процесу фотосинтезу, то наведені години скоротяться: в літній час – до 14 год., узимку – до 3,5 год.

Вирощуючи рослини короткого дня, необхідна вирощувати, що надмір світла призводить до затримки росту, відсутності цвітіння і плодоношення. Теж відбувається з рослинами довгого дня і нейтральними. Знаючи біологічні особливості окремих рослин, які вирощуються в закритому грунті, за допомогою штучного освітлення або затінення можна протягом усього року вирощування промислово-зрізні культури.

У відкритому ґрунті інтенсивність освітлення регулюється вибором ділянки з урахуванням сторін світу, напрямку грядок, схеми садіння і висоти росту.

При розміщенні горщечкових рослин у помешканнях, на службових і виробничих площах необхідно враховувати ступінь освітленості цих приміщень.

4.5. Режими живлення

Рослина потребує не лише світла, вологи, тепла і повітряно-газового середовища, а й елементів мінерального живлення, які бере з ґрунту й повітря.

Мінеральні солі, такі, як азот, фосфор, калій, кальцій, що поглинаються рослинами у великій кількості, називають мікроелементами, а магній, марганець залізо, бор, молібден, мідь, цинк, кобальт, що поглинаються в дуже малих кількостях, - мікроелементами.

У різні фази росту й розвитку рослини відчувають неоднакову потребу в одних і тих самих елементах живлення.

Кожний елемент виконує певні функції, і недостатність будь-якого з них призводить до появи на листках, стеблах, квітках симптомів голодування. За ними квітникар визначає, яких мікро- чи макроелементів не вистачає у ґрунті, і додає їх.

В квіткових господарствах норму добрив з точністю до 1 г розраховують на основі лабораторного аналізу зразків ґрунту. При цьому враховують фазу розвитку рослин, кислотність, температуру ґрунту і повітря, освітлення, вологість. Високі норми мінеральних добрив при підкормках приносять користь тільки в тих випадках, коли рослини виснажені на яскраво освітленому місці. Ранньою весною і пізньою осінню не потрібно використовувати багато добрив, так як вини слабо використовуються рослинами. Низька температура ґрунту і повітря також викликає спад і порушення в надходженні елементів мінерального живлення в рослин.

При недостатньому поливанні в літній період при підкормках спостерігається підвищення концентрації водорозчинних солей в ґрунті, що не тільки знижує їх інтенсивність надходження в рослину, але не рідко веде до відмирання найбільш продуктивних працюючих молодих коренів.

Більшість квіткових рослин краще розвиваються на слабокислому або нейтральному ґрунті при рН 5,9-7,0.