5. Випробування при прийнятті на роботу

При укладанні трудового договору угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповід­ності працівника роботі, яка йому доручається.

Умови випробування мають бути зазначені в наказі (розпо­рядженні) про прийняття на роботу (ст. 26 КЗпП України).

Ініціатива про встановлення випробування звичайно вихо­дить від власника або уповноваженого ним органу. Однак остаточне рішення про включення цієї умови до трудового до­говору залежить від погодження сторін, тому що законодавс­твом обумовлено встановлення випробування тільки за погодженням сторін.

У період випробування на працівників поширюється зако­нодавство про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійно-технічних і техніч­них училищ, молодих спеціалістів після закінчення вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, звільнених у за­пас із військової або альтернативної служби, інвалідів, на­правлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших ви­падках, якщо це передбачено законодавством (ст. 26 КЗпП України).

У ст. 27 КЗпП України встановлено терміни випробування при прийнятті на роботу в межах:

— 1 місяця — для робітників;

— З місяців, а в окремих випадках за погодженням із профспілковим органом — 6 місяців для інших категорій пра­цівників.

Якщо працівник у період випробування був відсутнім на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, то термін випробування може бути про­довжено на відповідну кількість днів, протягом яких праців­ник був відсутнім.

Місячний термін випробування закінчується відповідного числа наступного місяця. Так, термін, що почався 15 квітня, закінчується 15 травня. Якщо відповідного числа в наступно­му місяці немає (наприклад, 29 лютого або 31 квітня), то тер­мін випробування закінчується в останній день наступного місяця (відповідно 28 лютого і 30 квітня). Якщо закінчення терміну випробування припадає на неробочий день, то остан­нім днем цього терміну вважається перший після цього робо­чий день. Такий порядок обчислення діє і для інших термінів випробування.

Встановлені законодавством граничні терміни випробу­вання не можуть бути збільшені чи продовжені ні власником, ні уповноваженим ним органом, ні самим працівником.

Якщо термін випробування закінчився, а працівник пра­цює і далі, то він вважається таким, що витримав випробу­вання, і розірвання трудового договору допускається тільки на загальних підставах.

Видання в такому разі спеціального наказу (розпоряджен­ня) про прийняття на роботу особи, яка витримала випробу­вання, не потрібно (за винятком державних службовців).

У разі незадовільного результату випробування, тобто при встановленні невідповідності працівника роботі, на яку його приймали, звільнення здійснюється власником або уповнова­женим ним органом (без згоди на це профспілкового органу) за ст. 28 КЗпП України.