86. Параметри, що характеризують екстенсивну технологію виробництва м’яса гусей, наступні (4 елементи):

1. Для гусенят використовують природні та культурні пасовища;

2.Вирощування гусенят у закритих приміщеннях з контрольованим мікро-кліматом;

3. Зеленими та соковитими кормами замінюють комбікорми на 70 %;

4. Вирощування молодняку відбувається до 120-140-денного віку;

5. Вирощують гусенят до 63-70-денного віку;

6. Максимальне використання дешевих зелених кормів і відходів;

7. Приміщення для гусенят не мають вигулів.

87. Спеціальне приміщення, в якому розміщене технологічне обладнання для одержання добового молодняку птиці, має назву:

1. пологове відділення;

2. інкубаторій.

88. Розміри типових пташників для утримання птиці становлять, м (3 елементи):

1. 12 х 84;

2. 12 х 96;

3. 16 х 84;

4. 18 х 76;

5. 18 х 96.

89. При використанні штучного осіменіння у пташнику самців птиці утримують (2 елементи):

1. разом із самками;

2. тимчасово із самками;

3. в окремому пташнику;

4. в окремих секціях або кліткових батареях.

90. При відгодівлі гусей на жирну печінку поголів’я утримують:

1. в загонах по 50 голів;

2. в приміщеннях по 200 голів;

3. в багатоярусних кліткових батареях;

4. в одноярусних клітках.

91.Рівномірне цілорічне виробництво продукції птахівництва перед-бачає:

1. утримання птиці у пташниках із вигулами;

2. утримання птиці у закритих безвіконних пташниках;

3. комбіновану систему утримання з використанням літніх таборів.

92. При комбінованій системі утримання качок передбачається:

1. використання 80% глибокої підстилки і 20% кліткових батарей;

2. використання 70% глибокої підстилки і 30% сітчастої підлоги;

3. використання 20% сітчастої підлоги і 80% кліткових батарей.

92. Переваги кліткового над підлоговім утриманням яєчних курей полягають в наступному (2 елементи):

1.вільно-вигульне розміщення поголів’я;

2. збільшення поголів’я у пташнику;

3. утримання різновікової птиці в одному пташнику;

4. зменшення контакту птиці із послідом.

94. При утриманні страусів площа природних пасовищ на 1 гол становить не менше, га:

1. 10-15;

2. 2-3;

3. 1-1,5.

95. Кліткові батареї для вирощування ремонтного молодняку яєчних курей наступні (4 елементи):

1. L-112;

2.КБР-2;

3.БКМ-3;

4.БКН-3;

5. L-134;

6.КБУ-3;

7.К-П-8 ;

8.ТБЦ;

9. К-П-9;

10.ТБК.

96. Кліткові батареї для утримання батьківського стаду яєчних курей наступні (3 елементи) :

1. L-112;

2.КБР-2;

3.БКМ-3;

4.БКН-3;

5. L-134;

6.КБУ-3;

7.К-П-8 ;

8.ТБЦ;

9. К-П-9;

10.ТБК.

97. Кліткові батареї для утримання промислового стаду яєчних курей наступні (3 елементи):

1. L-112;

2.КБР-2;

3.БКМ-3;

4.БКН-3;

5. L-134;

6.КБУ-3;

7.К-П-8 ;

8.ТБЦ;

9. К-П-9;

10.ТБК.

98.Типи кліткових батарей для утримання птиці за формою наступні (3 елементи):

1. ланцюгова;

2. каскадна двохрядна;

3. каскадна однорядна;

4. етажеркова однорядна;

5. етажеркова двохрядна.

99. Окрему за статтю годівлю батьківського стаду бройлерів органі-зовують, використовуючи (2 елементи):

1. перевивчасті режими годівлі;

2. голодні дні;

3. спеціальні годівниці для півнів;

4. роздавання комбікорму у темряві;

5. спеціальні решітки на годівниці для курей.

100. Типи кормороздавачів, які застосовуються у кліткових батареях для утримання птиці наступні (3 елементи):

1. канатно-скребковий;

2. канатно-дисковий;

3. ланцюговий;

4. навісний бункерний;

5. стрічковий елеваторний.

101. У сучасних кліткових батареях для утримання яєчних курей використовують наступні типи напувалок (2 елементи):

1. жолобкові з капле вловлювачами;

2. ніпельні з капле вловлювачами;

3. вакуумні з капле вловлювачами;

4.ніпельні;

5. жолобкові.

100. Для освітлення птиці у пташниках використовують лампи розжарювання наступної потужністю, Вт (4 елементи):

1.150;

2. 200;

3. 40;

4. 60;

5. 75;

6.100;

7. 250.

100. Прибирання посліду із кліткових батарей для утримання яєчних курей здійснюється транспортерами (2 елементи)::

     1. канатно-скребковий;

     2. канатно-дисковий;

     3. ланцюговий;

     4. навісний бункерний;

     5. із поліпропіленовою стрічкою.

100. По розміщенню припливних і витяжних пристроїв розрізняють наступні схеми вентиляції (2 елементи):

1. механічна;

2. сполучена;

3. роз'єднана;

4. природна.

104. При тунельній системі вентиляції пташників рух повітря організовується:

1. у поперечному напрямку;

2. у поздовжньому напрямку;

3. у вертикальному напрямку.

105. Нормативні параметри подовженості світлового дня та контроль інтенсивності освітлення пташників забезпечуються наступними пристроями (2 елементи):

1. БСК-10;

2. Ю-116;

3. ТГ-1,5;

4. 2-РВМ;

5. G-75.

106. У типових пташниках для підлогового утримання птиці комбі-корми зберігаються у пристроях:

1. БП-1;

2. БСК-10;

3. Ю-116;

4. ТГ-1,5;

5. 2-РВМ;

6. G-75.

107. Обігрів птиці у пташниках забезпечується наступними пристроями (3 елементи):

1. БП-1;

2. БСК-10;

3. Ю-116;

4. ТГ-1,5;

5. 2-РВМ;

6. G-75.

108. Для інкубації яєць сільськогосподарської птиці використовують інкубатори (7 елементів):

1.Кліматика;

2.Пас Реформ;

3.Універсал-55;

4.Клімат-45;

5.ІУП-Ф-45;

6.Вікторія;

7.К-П-8;

8.Петерсайм;

9.Чік Мастер;

10.ІУВ-Ф-15.

109. При проведенні оцінювання добовий молодняк розподіляють на наступні категорії (2 елементи):

1. кондиційний;

2. завмерлий;

3. некондиційний;

4. виведений.

110. Для кондиційного молодняку характерні наступні ознаки (3 елементи):

1. швидка реакція на звук;

2. м’який підібраний живіт;

3. очі напівзакриті;

4. пупкове кільце незамкнуте ;

5. рідкий недорозвинутий пух;

6. рожева чиста клоака.

111. Сортування добового молодняку за статтю аутосексним способом полягає в наступному:

1. стать розпізнають на основі різниці коливань тембру голосу курчат;

2. стать розпізнають шляхом виявлення в клоаці статевих горбиків;

3. стать визначають за різним забарвленням пуху самців та самок, або швидкістю оперення.

112. Щільність посадки при вирощуванні ремонтних півників по відношенню до курочок становить:

1. в 2 рази більше;

2. в 4 рази більше ;

2. однакову кількість.

113. Після посадки у пташник дачу води добовим курчатам організовують у наступні терміни:

1. задають разом із кормом;

2. на 2-3 години раніше, ніж корми;

3. на 2-3 години пізніше, ніж корми.

114. Тривалість світлового дня в перший тиждень вирощування молодняку сільськогосподарської птиці становить, год.:

1. 8-12;

2. 15-18;

3. 20-22;

4. 23-24.

115. Термін «аутосексність» має наступне визначення:

1. роздільне за статтю вирощування ремонтного молодняку;

2. статеві відмінності за фенотиповими ознаками;

3. статеве співвідношення у стаді;

4. ознаки, які визначають стать у птахів;

5. роздільне за статтю вирощування курчат-бройлерів.

116. Тривалість вирощування ремонтного молодняку до переводу у зону промислового стада курей яєчних кросів становить, діб (2 елементи):

1 119;

2. 133;

3. 49;

4. 105;

5. 182.

117. Кратність годівлі до 2-тижневого віку молодняку курей становить:

1. 5-6 разів на добу;

2. 3-4 рази на добу;

3. 2 рази.

118. Тривалість вирощування гусенят на м’ясо складає, тижн.:

1. 7;

2. 9;

3. 12.

119. При вирощуванні індиків і індичок на м’ясо поголів’я утримують за наступних умов:

1.окремо самців і самочок;

2. разом самців і самочок.

120. Вік переведення ремонтного молодняку курчат м’ясних кросів у пташник для дорослої птиці становить, тижн.:

1. 20;

2. 24;

3. 30.

121. Стандартна тривалість вирощування курчат-бройлерів становить, діб:

1. 40;

2. 45;

3. 42.

122. Фронт годівлі при вирощуванні курчат-бройлерів становить не менше, см/гол.:

1. 3,5;

2. 2,5;

3. 1,5.

123. При вирощуванні ремонтного молодняку каченят і гусенят перевагу надають:

1. утриманню птиці на підлозі з використанням глибокої підстилки;

2. утриманню у клітках;

3. табірному утриманню;

4. комбінованому способу утримання.

124.Маса яєць у гусей становить, г:

1. 43-46;

2. 52-65;

3. 70-99;

4. 126-210.

125. Маса яєць у качок становить, г:

1. 43-46;

2. 52-65;

3. 70-99;

4. 126-210.

126. Маса яєць у курей становить, г:

1. 43-46;

2. 52-65;

3. 70-99;

4. 126-210.

127. Маса яєць у цесарок становить, г:

1. 43-46;

2. 52-65;

3. 70-99;

4. 126-210.

128. Тривалість процесу утворення яйця приблизно становить,год:

1.18;

2.24;

3.26.

129. Пташине яйце складається із наступних складових:

1. шкаралупа, латебра, пуга, жовток;

2. Шкаралупа, підшкаралупна оболонка, білок, жовток;

3. шкаралупа, пуга, ембріон, білок .

130. Термін «цикл несучості» має наступне визначення:

1. частота повторення кількості продуктивних днів;

2. кількість днів, які не неслась курка-несучка без перерви;

3. кількість днів, які неслась курка-несучка без перерви;

4. тривалість першого продуктивного періоду;

5. тривалість продуктивного використання птиці.

131. Термін «несучість на середню несучку» має наступне визначення:

1. Кількість молодок, які переведені в доросле стадо за період / середнє поголів’я за період;

2. Кількість яєць, знесених стадом птиці за період / кількість курей на початок періоду;

3. Кількість яєць, знесених стадом птиці за період / середнє поголів’я за період.

132. Термін «несучість на початкову несучку» має наступне визначення:

1. Кількість яєць, знесених стадом птиці за період/середнє поголів’я за період;

2. Кількість молодок, які переведені в доросле стадо за період/середнє поголів’я за період;

3. Кількість яєць, знесених стадом птиці за період/кількість курей на початок періоду.

133. Показник «загальна кількість яєчної маси» вираховується за наступними складовими (2 елементи):

1. За кількістю знесених яєць, штук;

2. За масою курки-несучки, кг;

3. За середньою масою яєць, г;

4. За інтенсивністю несучості птиці.

134. Кількість яєць, які зносять гуси за 1-й рік використання, становить, штук:

1. 50;

2. 70;

3. 90.

135. Кількість яєць, які зносять гуси за 2-й рік використання, становить, штук:

1. 50;

2. 70;

3. 90.

136. Кількість яєць, які зносять гуси за 3-й рік використання, становить, штук:

1. 50;

2. 70;

3. 90.

137. Максимальна кількість яєць, яку зносить самка африканського страуса, становить шт:

1. 140-150 ;

2. 260-300;

3. 28-60;

4. 90-100.

138. Показник «інтенсивність несучості» розраховується за наступними складовими:

1. суми кормоднів у періоді до кількості днів у періоді;

2. кількості яєць, які знесені стадом за період, до поголів’я на початок періоду;

3. кількості яєць, які знесені стадом за період, до поголів’я на кінець періоду

4. кількості молодок, переведених у доросле стадо за період, до середнього поголів’я за період;

5. кількості яєць, які знесені стадом птиці за період, до кількості кормоднів у періоді, виражене у відсотках.

139. Свіжі харчові яйця, термін зберігання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи дня знесення, які зберігають за температури не нижче ніж 0^оС і не вище ніж 20^о С, мають визначення:

1. категорійні;

2. відбірні;

3. дієтичні.

140. Термін зберігання столових яєць, враховуючи день знесення, за температури від 0 ^оС до 20 ^оС становить не більше ніж, діб:

1. 7;

2. 25.

141. Вихід патраної тушки відносно передзабійної живої маси у курчат-бройлерів становить, %:

1. 45-49;

2. 55-57;

3. 63-68.

142. Забій африканських страусів проводять за наступних умов:

1. при досягненні живої маси 95-100 кг у 10-12-місячному віці;

2. при досягненні живої маси 65-70 кг у 7-8-місячному віці.

143.Показник «маса патраної тушки» визначається за наступними складовими:

1. Маса тушки без крові і пера (а також пуху у водоплавних);

2. Маса тушки без крові, пера, кишечника із клоакою, наповненого вола, яйцепроводу (у самок);

3. Маса тушки без крові, пера, голови, ніг, крил до ліктьового суглоба, внутрішніх органів, крім легенів і нирок.

144.Показник «маса напівпатраної тушки» визначається за наступними складовими:

1. Маса тушки без крові і пера (а також пуху у водоплавних);

2. Маса тушки без крові, пера, кишечника із клоакою, наповненого вола, яйцепроводу (у самок);

3. Маса тушки без крові, пера, голови, ніг, крил до ліктьового суглоба, внутрішніх органів, крім легенів і нирок.

145.Показник «забійна маса» визначається за наступними складовими:

1. Маса тушки без крові і пера (а також пуху у водоплавних);

2. Маса тушки без крові, пера, кишечника із клоакою, наповненого вола, яйцепроводу (у самок);

3. Маса тушки без крові, пера, голови, ніг, крил до ліктьового суглоба, внутрішніх органів, крім легенів і нирок.

146. Проведення технологічних операцій забою птиці та первинної обробки тушки, а саме:

1. туалет тушки;

2. навішування птиці на конвеєр;

3. забій;

4. оглушення;

5. знекровлення;

6. термічна обробка;

7. зняття оперення

здійснюється в такій послідовності:

1. 2,5,6,7,3,4,1;

2. 2,4,3,5,6,7,1;

3. 1,2,5,6,4.3,7.

147. Тушки, у яких видалені всі внутрішні органи, голова, шия (без шкіри) на рівні плечових суглобів, ноги до заплюсневого суглоба чи нижче від нього, мають визначення:

1. патрані;

2. напівпатрані.

148. Температура води при проведенні термічної обробки тушок курей становить, ⁰С:

1. 52-55;

2. 58-62;

3. 68-70.

149. Патрані тушки із забійного цеху дозволяють випускати за наступних вимог:

1. з наявністю вола;

2. з наявністю легенів та нирок ;

3. з наявністю яйцепроводу.

150. Із перелічених показників ( 1-вища ніжність, 2- нижча ніжність, 3-нижча соковитість, 4 - вища соковитість, 5- білий колір м'яса, 6 – черво-ний колір м'яса) м'ясо ніг характеризують за наступними показниками:

1. 1,3,5;

2. 2,3,6;

3. 1,4,5.

151. Із перелічених показників ( 1-вища ніжність, 2- нижча ніжність, 3-нижча соковитість, 4 - вища соковитість, 5- білий колір м'яса, 6 – черво-ний колір м'яса) м'ясо грудей характеризують за наступними показниками:

1. 1,3,5;

2. 2,3,6;

3. 1,4,5.

152. Температура в товщі грудних м’язів мороженої тушки становить, ⁰С:

1. не вище +25;

2. від 0 до +4;

3. не вище –8.

153. Температура в товщі грудних м’язів охолодженої тушки становить, ⁰С:

1. не вище +25;

2. від 0 до +4;

3. не вище –8.

154. Для тривалого зберігання інкубаційних яєць використовують наступні методи (2 елементи):

1. зберігають у яйцескладі при температурі 0-2⁰С;

2. здійснюють тимчасовий підігрів яєць у інкубаторі;

3. підвищують вологість до 75-80% при температурі 12-14⁰С.

155. Закладання яєць до інкубатора слід проводять в один і той же час доби з таким розрахунком, щоб вибирання молодняку і робота з ним припадали на:

1. ранок;

2. полудень;

3. вечір;

4. ніч.

156. Термін просвічування яєць у процесі інкубації у гусей становить, діб:

1. 9; 14,5; 27,5;

2. 5,5; 9,5; 15;

3. 6,5; 10,5; 18;

4. 7,5; 12,5; 24,5.

157. Стимуляція початку яйцекладки у птиці здійснюється за рахунок:

1. покращення умов годівлі;

2. збільшення тривалості світлового дня.

158. Технологія виробництва курячих харчових яєць ґрунтується на таких принципах (4 елементи):

1. використання курей високопродуктивних кросів;

2. органічного землеробства;

3. годівля курей повнораціонними сухими комбікормами;

4. вирощування та утримання курей у кліткових батареях з регульованим мікрокліматом і заданим світловим режимом;

5. рівномірне протягом року виробництво продукції відповідно до техноло-гічного графіку.

159. Показник «коефіцієнт обороту стада» визначається за наступними складовими:

1. Кількість яєць, знесених стадом птиці за період / середнє поголів’я за період;

2. Кількість молодок, які переведені в доросле стадо за період/середнє поголів’я за період;

3. Кількість яєць, знесених стадом птиці за період / кількість курей на початок періоду.

160. Примусове линяння птиці здійснюється для досягнення наступної мети:

1. підготовка птиці до забою ;

2. організація другого циклу продуктивності;

3. економії кормів.

161. На птахофабриці з замкнутим циклом виробництва харчових яєць утримують (3 елементи):

1. курей батьківського стада;

2. курей промислового стада;

3. ремонтний молодняк;

4. курей прабатьківського стада;

5. курей чистих ліній.

162. Із наведених схем вирощування ремонтного молодняку курей у птахівничих господарствах до найбільш оптимальної відноситься наступна:

1. безпересадочне вирощування ремонтного молодняку до 17-тижневого віку з наступним переводом у пташники для курей-несучок;

2. вирощування ремонтного молодняку з пересаджуванням у 4-тижневому віці, переводом у пташники для курей-несучок у 17-тижнів;

3. безпересадочне вирощування ремонтного молодняку до 13-тижневого віку з наступним переводом у пташники для курей-несучок.

163. При комплектуванні батьківського стада курей дотримуються таких правил (2 елементи):

1. стадо комплектують тільки курочками;

2. ремонтний молодняк у пташники для дорослої птиці переводять не пізніше, ніж за 2 тижні до початку яйцекладки;

3. півнів переводять у пташники для батьківського стада на 2-3 дні раніше за курочок;

4. у доросле стадо курок-несучок переводять при досягненні 50% несучості;

5. комплектують стадо у віці 12 тижнів.

164. При підготовці пташника до посадки курчат проводять заходи, а саме: 1-дезинфекція;2-миття;3-очищення;4-настилання підстилки в наступній послідовності

1. 1,2,3.4;

2. 3,2,1,4;

3. 1,3,4,2.

165. Оптимальний термін проведення контрольного зважування несучок наступний:

1. немає різниці в який період часу проводиться зважування;

2. зранку до годівлі і напування;

3. через 4-6 годин після годівлі;

4. після того, як переважна кількість несучок знесли яйця (з 14-16 години доби).

166. Із наведеного переліку встановлених категорій для харчових яєць

(1.Відбірні або XL; 2. Вища або L; 3.Перша або М; 4.Друга або S та

5.Дрібні) маса яєць згідно вимог до кожної категорії наступна (5 елементів):

а. від 53 до 62,9;

б. від 63 до 72,9;

в. 73 і вище;

г. від 35 до 44,9;

д. від 45 до 52,9.

167. Найінтенсивніша яйцекладка несучок здійснюється в наступні терміни, год:

1. 8-11 ;

2. 12-14;

3. 15-18 ;

4. 20-24.

168. Термін вирощування качок легких кросів і популяцій на м’ясо становить, тижнів:

1. 6;

2. 8;

3. 10.

169. Тривалість одного циклу яйцекладки у качок в середньому становить, тижнів:

1. від 8 до 12;

2. від 16 до 20;

3. від 26 до 30;

4. від 36 до 40.

170. Із наведених компонентів раціону при проведенні примусової відгодівлі гусей при виробництві гусячої печінки основний наступний:

1. пшениця;

2. ячмінь;

3. кукурудза;

4. соняшник;

5. соя.

171. При годівлі курей промислового стада використовують:

1. сухий тип годівлі;

2. вологий тип годівлі;

3. комбінований тип годівлі.

172. Вік настання статевої зрілості у самок чорного африканського страуса становить, міс.:

1. 12 ;

2. 18;

3. 24;

4. 36;

5. 72.

173. На початку використання батьківського стада м’ясних курей оптимальна жива маса півнів наступна:

1. більша, ніж у курей на 20….25 %;

2. така ж, як і у курей;

3. більша, ніж у курей на 40….50 %;

4. менша, ніж у курей на 15….20 %.

174. Стресори, що використовують при застосуванні зоотехнічного методу примусового линяння курей батьківського стада, наступні (3 елементи):

1. зміна режиму годівлі;

2. зміна режиму напування;

3. зміна світлових режимів;

4. спеціальні кормосуміші, дефіцитні за важливими для організму птиці речовинами;

5. нестероїдні синтетичні сполуки і гормональні засоби.

175. Штучне осіменіння індичок здійснюють в наступні терміни:

1. незалежно від часу доби;

2. зранку;

3. у після обідній час.

176. За різних температурних умов зберігання інкубаційних яєць курей

(А. - 12-13С; Б.- 14-15С; В.- 20-21С) оптимальні наступні терміни, діб (3 елементи):

1. 3;

2. 7 ;

3. більше 7.

177. Оптимальний термін використання яєць індичок для інкубації становить, тижн.:

1. 24-26;

2. 33-36;

3. 42-44.

178. Для вирощування відбирають індиченят живою масою не менше, г:

1. 35;

2. 40;

3. 50;

4. 65.

179. Ознаки екстер’єру, які характерні для самок японських перепелів, наступні (2 елементи):

1.пір’я на грудях коричневе;

2. пір’я на грудях коричневе з чорними цяточками;

3. шкіра навколо клоаки рожева;

4. шкіра навколо клоаки з темним відтінком.

180. Ознаки екстер’єру, які характерні для самців японських перепелів, наступні (2 елементи):

1. пір’я на грудях коричневе;

2. пір’я на грудях коричневе з чорними цяточками;

3. шкіра навколо клоаки рожева;

4. шкіра навколо клоаки з темним відтінком.

181. Cтатева зрілість у перепелів наступає у віці, днів:

1. 35-40

2. 80-90

3. 110-120

182. Тривалість профілактичної перерви у пташнику при вирощуванні птиці становить не менше, діб:

1. 10

2. 15

3. 14

183. Яйцекладка у качок відбувається у наступні години:

1. 4-7

2. 10-16

3. 18-22

184. Птиця має доступ до води у наступні терміни:

1. із 8 до 12 години

2. впродовж усієї доби

3. із 14 до 18 години

185. Тривалість використання батьківського стада гусей становить, років:

1. 1

2. 2

3. 3-5

4. 8-10

186. Тривалість одного циклу яйцекладки у гусей в середньому стано-вить, тижнів:

1. 8 - 12

2. 16 - 20

3. 26 - 30

4. 36 - 40

187. Тривалість відгодівлі гусенят на м’ясо становить, тижнів:

1. 6

2. 9

3. 12

188. Прижиттєве ощипування гусей проводять у наступні терміни:

1. два рази на рік

2. щомісячно

3. щоквартально

189. З метою отримання жирної гусячої печінки для примусової відгодівлі молодняк відбирають у віці, тижнів:

1. 4-5

2. 11-12

3. 17-19

190. З метою отримання жирної печінки використовують наступні види птиці (2 елементи):

1. півнів

2. гусей

3. страусів

4.мулардів

191. Напування курчат-бройлерів перед забоєм полягає в наступному:

1. Обмежується на 8-12 год.

2. Обмежується на 6 год.

3. Обмежується на 4 год.

4. Не обмежується, вільний доступ до води

192. Тривалість передзабійного голодного витримування птиці перед забоєм становить, годин:

1. 4-6

2. 6-8

3. 10-12

193. Кількість овоскопувань яєць, які здійснюють протягом інкубації, становить, разів:

1. 2

2. 4

3. 3

194. Термін «дебікування» визначається наступними складовими технологічного процесу:

1. Обрізання (ампутація) гребінця у півнів

2. Обрізання частини дзьоба

3. Обрізання шпор

4. Обрізання кігтів на передніх 2-х пальцях кінцівок

195. До організаційних структур управління відносять:

1. продуктові організаційні структури

2. схематичне зображення процесу планування

3. організаційну структуру підприємства

196. Із наведеного переліку до складу атестаційної комісії при атестації персоналу входять наступні представники (3 елементи):

1. представники керівництва

2. представники кадрової служби, відділів праці та зарплати або підроз-ділу управління персоналом

3. представники галузевого міністерства (відомства)

4. керівники структурних підрозділів

5. представники профспілкової організації

197. Із наведеного переліку руху персоналу до позитивних моментів належать наступні (4 елементи):

1. набуття цікавішої та змістовнішої роботи

2. очікуване зростання доходів на новому робочому місці

3. адаптація до нового робочого місця

4. втрата кваліфікації

5. зниження монотонності праці

6. поліпшення перспектив кар’єри

7.втрата безперервного стажу роботи

8. ризик залишитись без роботи

198. Із наведеного переліку руху персоналу до негативних моментів належать наступні (4 елементи):

1. набуття цікавішої та змістовнішої роботи

2. очікуване зростання доходів на новому робочому місці

3. адаптація до нового робочого місця

4. втрата кваліфікації

5. зниження монотонності праці

6. поліпшення перспектив кар’єри

7.втрата безперервного стажу роботи

8. ризик залишитись без роботи

199. Із наведеного переліку до позитивних наслідків руху персоналу для підприємства належать наступні (4 елементи):

1. погіршення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі

2. прямі втрати виробництва

3. збільшення браку

4. недовиробництво продукції

5. поліпшення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі

6. позбавлення від аутсайдерів

7. залучення працівників з новими поглядами та ідеями

8. стимулювання інновацій

200. Із наведеного переліку до негативних наслідків руху персоналу для підприємства належать наступні (4 елементи):

1. погіршення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі

2. прямі втрати виробництва

3. збільшення браку

4. недовиробництво продукції

5. поліпшення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі

6. позбавлення від аутсайдерів

7. залучення працівників з новими поглядами та ідеями

8. стимулювання інновацій

201. Регулювання трудової діяльності персоналу визначається наступними складовими:

1.системно-організований процес забезпечення й підтримання високо-ефективної праці кожного окремого працівника трудового колективу в цілому

2. процедура, за допомогою якої виявляється ступінь відповідності якостей працівника, його трудової поведінки, результатів діяльності певним вимогам

3.системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, вдосконалення соціальної структури персоналу

4.введення особи в нове для неї предметно-речове та соціальне середовище