«Технологія виробництва продукції птахівництва»

1. Кількість шарів білку яйця становить, шт:

1. 4;

2. 5;

3. 6.

2. Відносна частка білка у яйці становить, %:

1. 0-12;

2. 30-32;

3. 55-57.

3. Відносна частка жовтка у яйці становить, %:

1. 10-12;

2. 30-32;

3. 55-57.

4. Відносна частка шкаралупи у яйці становить, %:

1. 10-12;

2. 30-32;

3. 55-57.

5. Наведений перелік хімічних речовин у курячому яйці, а саме:

1. вода; 2. вуглеводи; 3. жир; 4. мінеральні речовини; 5. протеїн

в кількісному відношенні розташовані від більшого до меншого в такій послідовності:

1. 3,4,1,5,2;

2. 1,5,3,2,4;

3. 1,2,5,4,3.

6. Повітряна камера у щойно знесеного яйця наступна:

1. має розміри 2 см;

2. відсутня;

3. має розміри 1 см.

7. Органи дихання птиці, що відсутні у тварин, наступні:

1. легені;

2. носова порожнина;

3. повітряні мішки;

4. гортань;

5. бронхи;

6. трахея.

8. Функцію первинного органа травлення у птиці виконує:

1. алантоїс;

2. серозна оболонка;

3. жовтковий мішок;

4. амніон;

5. підшкаралупна оболонка.

10. Після останнього прийняття корму птицею шлунок і кишечник звільняються від корму через наступний проміжок часу:

1. через 18-20 годин;

2. через 10-12 годин;

3. через 4-6 годин.

11. Молодняку і дорослій птиці пісок і гравій згодовують із наступною метою:

1. для підвищення поживної цінності комбікорму;

2. для зниження поживної цінності комбікорму;

3. для збільшення маси комбікорму;

4. для кращого перетирання корму в м’язовому шлунку;

5. для кращого засвоєння корму організмом птиці.

12. Поведінка молодняку при низькій температурі у пташнику наступна:

1. Пташенята збиваються у групи далі від стін, неспокійно пищать, погано їдять і п'ють;

2. Пташенята активні та рівномірно розташовуються по усій площі пташника;

3. Пташенята скупчуються біля стін, погано їдять корм.

13. Поведінка молодняку при підвищеній температурі у пташнику наступна :

1. Пташенята збиваються у групи далі від стін, неспокійно пищать, погано їдять і п'ють;

2. Пташенята активні та рівномірно розташовуються по усій площі пташника;

3. Пташенята скупчуються біля стін, погано їдять корм.

14. Сукупність всіх властивостей і ознак організму, його реалізований генотип має наступне визначення:

1. фенотип;

2. генотип.

15. Явище перевершення нащадків над батьками за окремими господарсько корисними ознаками, яке виникає у результаті певних схрещувань, має наступне визначення:

1. інбредна депресія;

2. гетерозис.

16. Явище, коли гібрид характеризується рівнем прояву ознаки меншим, ніж у батьківської форми або лінії, має наступне визначення:

1. Інбредна депресія;

2. гетерозис.

17. Символом CV позначають:

1. середню живу масу;

2. середньоквадратичне відхилення;

3. коефіцієнт варіації;

4. селекційний диференціал.

18. Символом h² позначають:

1.Середню живу масу;

2.середньоквадратичне відхилення;

3.коефіцієнт варіації;

4. коефіцієнт успадковування.

19. Ознаки, обумовлені алелем:

1. KK(великі літери);

2. кк малі літери);

3. SS (великі літери);

4. ss (малі літери);

відповідають наступним символам генотипу(4 елементи):

А.- золотаве забарвлення оперення;

Б.- швидка опереність;

В.- повільна опереність;

Г.- сріблясте забарвлення оперення.

20. Вологість підстилкового матеріалу у пташнику становить не більше, %:

1. 15;

2. 20;

3. 25.

21. Максимально допустима концентрація шкідливих газів, а саме:

1. вуглекислота;

2. аміак;

3. сірководень;

у повітрі приміщення при утриманні птиці становить (3 елементи):

А. 5 мг/м3;

Б. 0,25%;

В. 15 мг/м3.

22. Температура в приміщенні при утриманні дорослих перепелів становить, ^оС:

1. 16-18;

2. 20-22;

3. 24-26;

4. 28-30.

23. Вимірюють температуру і вологість повітря у пташнику в перший тиждень вирощування молодняку сільськогосподарської птиці на наступній висоті:

1. на висоті 30 см від підлоги;

2. на висоті 1 м;

3. на рівні розміщення молодняку;

4. залежить від величини і висоти приміщення.

24. Оптимальна температура води для напування дорослої птиці становить, °С:

1. 2-4;

2. 12-14;

3. 22-24.

25. Відносна вологість повітря у пташнику при утриманні курей-несучок становить, %:

1. 40-50;

2. 50-65;

3. 60-70;

4. 75-80.

26. Оптимальна температура в приміщенні для утримання курей-несучок становить ^оС:

1. 12-14;

2. 16-18;

3. 20-22;

4. 24-26;

5. 26-28.

27. Допустима мінімальна температура у пташнику при утриманні батьківського стада качок у зимній період становить, ^оС:

1. 4-6;

2 10-12;

3. 15-20.

28. Відносна вологість в приміщенні при утриманні каченят становить,%:

1. 50-60;

2. 65-75;

3. 75-85.

29. Із переліку параметрів температури (1 −12-14^оС; 2 −16-18 ^оС; 3 −20-22 ^оС ) та вологості ( А − 50-60%; Б − 60-70%; В −75-80%) оптимальними

при утриманні батьківського стада індиків є наступні:

1. 1.А;

2. 3.А;

3. 2.Б;

4. 2.В.

30. При транспортуванні добового молодняку температура повітря у кузові у зоні молодняку становить:

1. 16-18 ⁰С ;

2. 23-25 ⁰С ;

3. 27-30 ⁰С.

31. Добове споживання води індиками становить, мл:

1. 250;

2. 400;

3. 1000;

4. 1400.

32. Ітенсивність освітлення курчат-бройлерів після першого тижня

вирощування становить, Лк:

1. 50-45;

2. 40- 30;

3. 25-5.

33. Температура в приміщенні при утриманні дорослих перепелів становить,⁰С:

1.12-14;

2. 16-18;

3. 20-22.

34. Тривалість світлового дня ремонтних курочок яєчних кросів у період 8-105 днів становить, год:

1. 8 ;

2. 12;

3. 18.

35. Із наведеного переліку найкраще перетравлює клітковину наступна птиця:

1. качки;

2. кури;

3. гуси.

36. Однородна суміш біологічно-активних речовин (БАР) із наповню-вачем має наступне визначення:

1. премікс;

2. комбікорм;

3. кормосуміш.

37. Комбікорм для птиці є повнораціонним, якщо він має наступне:

1. містить різноманітні компоненти;

2. відповідає нормам годівлі за всіма компонентами;

3. виготовлений із включенням вітамінного преміксу;

4. виготовлений із включенням мінерального преміксу;

5. виготовлений за дотримання загальних вимог до виробництва.

38. Для збільшення вмісту кальцію у комбікорми додають (4 елементи):

1. знефторений фосфат;

2. крейду;

3. черепашку;

4. трикальційфосфат;

5. вапняк.

39. Оптимальне співвідношення кальцію до фосфору в раціоні птиці наступне:

1. 1:1;

2. 2:1;

3. 4:1.

40. Причина обмеженого згодовування птиці вівса наступна:

1. Вміст лактози, здатність до утворення грудочок;

2. Рослинний фермент уреаза;

3. Низька перетравність протеїну;

4. Плівки (великий вміст клітковини).

41.Причина обмеженого згодовування птиці шроту соєвого наступна:

1. Вміст лактози, здатність до утворення грудочок;

2. Рослинний фермент уреаза;

3. Низька перетравність протеїну;

4. Плівки (великий вміст клітковини).

42. До складу комбікорму та преміксу в якості антиоксиданта додають:

1. Ретинол;

2. Кальціферол;

3. Сантохін;

4. Токоферол;

5. Лізин.

43. Норма кальцію для дорослих м'ясних курей при 50% несучості становить, % :

1. 0,9;

2. 1,1;

3. 3,0.

44. Норма кальцію для курчат-бройлерів віком 1-3 тижні становить, % :

1. 0,9;

2. 1,1;

3. 3,0.

45. Вміст обмінної енергії у стартових комбікормах для курчат-бройлерів у порівнянні з фінішними є наступним:

1. нижчим;

2. однаковим;

3. вищим.

46. Вміст сирого протеїну у стартових комбікормах для курчат-бройлерів у порівнянні з фінішними є наступним:

1. нижчим;

2. однаковим;

3. вищим.

47. Рівень обмінної енергії в комбікормах для курей - несучок старше 48-тижневого віку становить, ккал:

1. 270;

2. 260;

3. 291.

48. Рівень обмінної енергії в комбікормах для ремонтного молодняку у віці 1-8 тижнів становить, ккал:

1. 270;

2. 260;

3. 291.

49. Потреба у обмінній енергії та сирому протеїні у курей-несучок з віком:

1. збільшується;

2. зменшується.

50. Із зазначених порід сільськогосподарської птиці породи курей наступні (3 елементи):

1. Адлерська срібляста;

2. Біла широкогруда;

3. Брама;

4. Індійські бігуни;

5. Ландська;

6. Род-айленд;

7. Українські глинясті;

8. Холмогорська.

51. Із зазначених порід сільськогосподарської птиці породи качок наступні (2 елементи):

1. Адлерська срібляста;

2. Біла широкогруда;

3. Брама;

4. Індійські бігуни;

5. Ландська;

6. Род-айленд;

7. Українські глинясті;

8. Холмогорська.

52. Із зазначених порід сільськогосподарської птиці породи гусей наступні (2 елементи):

1. Адлерська срібляста;

2. Біла широкогруда;

3. Брама;

4. Індійські бігуни;

5. Ландська;

6. Род-айленд;

7. Українські глинясті;

8. Холмогорська.

53. Із зазначених порід сільськогосподарської птиці породи індиків наступні (1 елемент):

1. Адлерська срібляста;

2. Біла широкогруда;

3. Брама;

4. Індійські бігуни;

5. Ландська;

6. Род-айленд;

7. Українські глинясті;

8. Холмогорська.

54. Із зазначених кросів сільськогосподарської птиці кроси яєчних курей наступні (3 елементи):

1. Благоварський;

2. БЮТ;

3. Тетра СЛ;

4. Хайсекс білий;

5. Хай-Лайн коричневий;

6. Харківський – 56.

55. Із зазначених кросів сільськогосподарської птиці кроси качок наступні (1 елемент):

1. Благоварський;

2. БЮТ ;

3. Тетра СЛ;

4. Хайсекс білий;

5. Хай-Лайн коричневий;

6. Харківський – 56.

56. Із зазначених кросів сільськогосподарської птиці кроси індиків наступні (2 елементи):

1. Благоварський;

2. БЮТ;

3. Тетра СЛ;

4. Хайсекс білий;

5. Хай-Лайн коричневий;

6. Харківський – 56.

57. Із зазначених кросів яєчних курей білий колір забарвлення шкаралупи яєць мають наступні (3 елементи):

1. Тетра СЛ;

2. Шевер 579;

3. Хай-Лайн W-98;

4. Ломанн ЛСЛ;

5. Хай-Лайн W-36;

6. Борки-колор.

58. Із зазначених кросів яєчних курей коричневий колір забарвлення шкаралупи яєць мають наступні (3 елементи):

1. Тетра СЛ;

2. Шевер 579;

3. Хай-Лайн W-98;

4. Ломанн ЛСЛ;

5. Хай-Лайн W-36;

6. Борки-колор.

59. Основними методами селекції є наступні (2 елементи):

1. схрещування;

2. добір;

3. гібридизація;

4. підбір.

60. До племінних птахівничих господарств належать (3 елементи):

1. селекційно-генетичні центри;

2. товарні господарства;

3. репродуктори ІІ порядку;

4. племінні птахівничі заводи.

61. Із наведених племінних птахівничих господарств племптахозавод виконує наступні функції:

1. Відтворення ліній визначених видів і кросів птиці; підтримка і удосконалення їх племінних і продуктивних якостей;

2. Отримання гібридної птиці;

3. Утримання курей прабатьківських стад і отримання від них нащадків.

62. Із наведених племінних птахівничих господарств репродуктор першого порядку виконує наступні функції:

1. Відтворення ліній визначених видів і кросів птиці; підтримка і удосконалення їх племінних і продуктивних якостей;

2. Отримання гібридної птиці;

3. Утримання курей прабатьківських стад і отримання від них нащадків.

63. Із наведених племінних птахівничих господарств репродуктор другого порядку виконує наступні функції:

1. Відтворення ліній визначених видів і кросів птиці; підтримка і удосконалення їх племінних і продуктивних якостей;

2. Отримання гібридної птиці;

3. Утримання курей прабатьківських стад і отримання від них нащадків.

64. Комплексна оцінка птиці за племінними і продуктивними якостями, що проводиться в усіх птахівницьких підприємствах, які мають племінні стада, має визначення:

1. тандемна селекція;

2. бонітування.

65. Вік статевої зрілості визначають (2 елементи):

1. віком ювенального линяння;

2. віком птиці в день знесення першого яйця;

3. віком птиці при переведенні в доросле стадо;

4. за днем отримання повноцінної сперми;

5. у встановлений для кожного виду птиці період,

66. Перелічені частини яйцепроводу курки (1.- піхва; 2.- матка; 3.- вузина; 4.- білковий відділ; 5. - лійка) у відповідності до анатомічної будови розташовані в такій послідовності:

1. 5,3,2,1,4;

2. 1,3,5,4,2;

3. 5,4,3,2,1.

67. Термін знаходження яйцеклітини у білковому відділі яйцепроводу птиці наступний:

1. 20-30 хв.;

2. 1 год.;

3. 3 год.;

4. 18-20 год.

68.Термін знаходження яйцеклітини у лійці яйцепроводу птиці наступний:

1. 20-30 хв.;

2. 1 год.;

3. 3 год.;

4. 18-20 год.

69. Система заходів, які дозволяють виявити вплив режиму інкубації на розвиток ембріонів, визначити якість інкубаційних яєць, об’єктивно оцінити відтворну здатність птиці визначаються терміном:

1. бонітування;

2. біологічний контроль.

70. Розрахунок показника «Заплідненість яєць» полягає в наступному:

1. Відношення кількості виведеного молодняку до кількості запліднених яєць, виражене у %;

2. Відношення кількості виведеного молодняку до кількості яєць, закладених в інкубатор, виражене у % ;

3. Відношення кількості запліднених яєць до кількості яєць, закладених в інкубатор, виражене у %.