
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Ефузивні і вулканогенно-осадочні породи
- •Інтрузивні породи
- •Геологічні карти та їх зміст. Основні правила читання карт
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •1. Горизонтальне залягання шарів
- •Хід виконання роботи
- •2.Елементи залягання шарів
- •Характеристику елементів залягання, будову гірського компасу і роботу з ним студенти вивчають самостійно за літературою [1, с.124-130], [2, с.110-118] [3, с.70-75] та ін. Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення дійсної товщини шарів в різних умовах. Визначення елементів залягання шару за трьома точками і двома видимими нахилами
- •2.Визначення елементів залягання шару за трьома точками і двома видимими нахилами
- •Хід виконання роботи
- •Визначення товщини світи шарів моноклінально залягаючих верств методом ламаного ходу
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •1.Визначення елементів залягання шарів по геологічній карті.
- •Хід виконання роботи
- •3.Побудова виходу нахиленого шару на денну поверхню за елементами залягання.
- •4.Побудова розрізу горизонтально і нахилено залягаючих шарів із стратиграфічними горизонтами, що виклинюються
- •Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 5
- •1.Побудова геологічної карти з нахиленим заляганням шарів
- •Хід виконання роботи
- •1 Що таке закладання?
- •2 Як міняється величина закладання із збільшенням або зменшенням кута падіння шару?
- •3 Як побудувати границю виходу шару, що залягає нахилено, якщо відомі елементи залягання в певній точці?
- •4 Від чого залежить величина закладання?
- •2.Складки та їх елементи
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Хід виконання роботи
- •Побудова геологічного розрізу по карті зі складною складчастою будовою і розривними порушеннями
- •5 Як будується розріз через ділянки з розривними порушеннями?
- •Побудова тектонічної схеми з визначенням структурних поверхів і аналізом розривних порушень
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 7 аналіз і описання геологічної карти
- •Девонська система – d
- •Нижній відділ – d1
- •Тектоніка і геологічна будова
- •Історія геологічного розвитку території
- •Корисні копалини
- •Лабораторна робота 8 Ознайомлення із методикою проведення геологічної зйомки: підготовчі роботи, польові роботи, камеральні роботи. Побудова структурної карти
- •Побудова структурної карти Мета роботи: навчитися будувати структурні карти по покрівлі або підошві певного стратиграфічного підрозділу. Основні теоретичні положення
- •Перелік використаних джерел
Хід виконання роботи
За завданням викладача, студенти аналізують геологічні карти і, застосовуючи умовні позначення встановлюють:
1 Вік осадових порід, що приймають участь в будові даної території.
2 Ступінь метаморфізму в древніх породах, якщо такі є .на даній території.
3 Ділянки з горизонтальним, моноклінальним і складчастим заляганням порід; вік порід, що приймають участь в будові товщ з різним характером залягання.
4 Характер залягання магматичних порід (інтрузивних і ефузивних), їх вік, склад, форму тіл, площу;
5 З чим пов’язана відслоненість давніх порід на даній території (процеси вивітрювання, робота річок, тектонічні процеси);
6 Розповсюдженість розривних порушень.
7 Захист лабораторної роботи проводиться на основі аналізу правильності описання карти.
Контрольні запитання
1 Як визначити по геологічній карті характер залягання порід?
2 З якого виду додатків до геологічної карти можна визначити ступінь метаморфізму?
3 Як порахувати площу геологічного тіла по карті?
4 Як визначити ступінь денудації рельєфу?
5 Які фактори впливають на швидкість денудаційних процесів?
6 У якому з графічних додатків до карти можна побачити наявність кутового чи стратиграфічного неузгодження?
7 У якому з додатків до геологічної карти наводиться найбільш детальна характеристика осадових порід?
8 Як порахувати приблизну площу геологічного об"єкта?
9 Як визначається простягання геологічних структур?
Лабораторна робота №2
Елементи залягання шару. Горизонтальне і нахилене залягання шарів. Практичне засвоєння визначення елементів залягання шарів. Гірський компас, його будова та використання
1. Горизонтальне залягання шарів
При горизонтальному заляганні шарів поверхні нашарування приблизно паралельні одна до одної і горизонтальні. Ідеально горизонтальне нашарування в земній корі зустрічається рідко; до горизонтального умовно відносять і таке залягання шарів, коли кут падіння не перевищує 1-2.
На геологічній карті горизонтальне залягання визначається за такою ознакою: геологічні границі утворюють замкнуті контури і проходять паралельно двом сусіднім горизонталям, або співпадають з ними.
На ділянках з більшими абсолютними відмітками спостерігаються більш молоді породи; чим більш розчленований рельєф, тим більша кількість шарів давніх порід виходить на поверхню. Встановити товщину шарів можна за різницею абсолютних відміток покрівлі і підошви, а знаючи послідовність шарів і їх товщину можна скласти стратиграфічну колонку. При геологічній зйомці, маючи топографічну основу, на яку наносять пункти спостережень з наступною прив’язкою до вікових підрозділів, геологічні границі після встановлення їх абсолютних відміток проводяться на карті як вже зазначалося вище: вони будуть проходити по контуру певних горизонталей, або в проміжку між двома сусідніми горизонталями.
При побудові геологічного розрізу, який є неодмінним додатком до геологічної карти, треба пам’ятати: єдиний випадок, коли можна міняти вертикальний масштаб щодо масштабу карти, це горизонтальне залягання шарів. При необхідності, його можна збільшувати (“розтягувати” зображення по вертикалі), не міняючи горизонтального масштабу. Величину збільшення вибирають таким чином, щоб в розрізі шар з мінімальною товщиною був не тонший 1 мм, але відмінність між горизонтальним і вертикальним масштабами не допускається більшою ніж в 20 разів.
Розріз розташовується знизу під південною рамкою карти, горизонтальний масштаб відповідає масштабу карти, а вертикальний може бути змінений.
Спочатку використовується масштабна лінійка, довжина якої відповідає довжині розрізу, орієнтована таким чином, щоб ліворуч знаходились західні, північно-західні, південно-західні та південні кінці розрізу, а праворуч – східні, північно-східні, південно-східні та північні напрямки. Для кожного розрізу вище нього посередині розташовується надпис “РОЗРІЗ ПО ЛІНІЇ А-Б” (проставляються букви слов’янського алфавіту). Праворуч і ліворуч розріз обмежується шкалою лінійного вертикального масштабу з поділками через 0,5 см, цифрами через 1 см і одиницями вимірювання; напрямки (А-Б, В-Г і т.д.) проставляються безпосередньо над вертикальними лініями. Після цього на розрізі викреслюється гіпсометричний рівень (профіль) і лінія рівня моря, якщо 0 попадає на шкалу висот. На рівні відповідних абсолютних відміток проводять границі шарів, які являють собою горизонтальні лінії, проведені від руки. Кожний шар зафарбовується у відповідний до геохронологічної таблиці колір і індексується у повній відповідності до геологічної карти. Під розрізами вказують горизонтальний та вертикальний масштаби.