Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторний практикум Геодезія- 2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
29.02.2020
Размер:
3.46 Mб
Скачать

2 Завдання студентові і порядок виконання роботи:

- з центрувального листа перенести в зошит для обчислень схему прив’язки полiгонометричного ходу до пункта трiангуляцiї і отриманi графiчним методом лiнiйний lp та кутовий Θp елементи редукції;

- привести кутовi вимiри, здiйсненi на пунктi полiгонометрiї на вiзирний цилiндр пiрамiди або сигналу пункта трiангуляцiї, до центрiв пунктів.

Вихiднi матерiали : оформлений центрувальний лист з результатами визначення лiнiйного та кутового елемента редукцiї, схема прив’язки полiгонометричного ходу до пункта трiангуляцiї; величина прив’язочного кута i вiддаль, виданi викладачем.

Тривалість роботи – 2 год.

3 Методичні рекомендації до виконання роботи

Звернемо увагу, що знак поправки r, залежить вiд знака синуса кутового елемента редукцiї Θр. Вiн може бути як додатнiм так i вiд’ємним. Величина поправки r1 прямо пропорцiйна величинi лiнiйного елемента редукцiї lp, величинi синуса Θр i обернено пропорцiйна сторонi S1.

З рис. 8.1 видно, що приведений до центру кут β2 отримаємо за формулою:

,

(8.3)

де β2’ – вимiряний кут на пунктi полiгонометрiї 2 при наведеннi труби на вiзирний цилiндр пункта трiангуляцiї А. Значення S1 i β2’ видаються викладачем.

4 Аналіз результатів. Висновки

Вказати, чи досягнута мета заняття і чи виконане поставлене завдання. Вказати величину приведеного до центру кута .

5 Контрольні запитання

  1. Як обчислити поправку за редукцію у виміряний кут полігонометрії β2 при прив’язці ходу до пункта тріангуляції? Поясніть малюнком.

  2. Яка залежність поправки від лінійного та від кутового елементів редукції? Поясніть формулою.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Тема: Попередня обробка полігонометричного ходу.

Мета: навчитися виконувати попередню обробку полігонометричного ходу.

1 Основні теоретичні положення

Обчислення кутової нев`язки розімкнутого ходу виконують за формулою:

, (9.1)

де αк , αпоч – кінцевий і початковий вихідні дирекційні кути;

n – кількість сторін у ході.

Одержану нев’язку fβ порівнюють з граничним значенням, що визначається за формулами для 4 класу, 1 і 2 розряду відповідно

, (9.2)

, (9.3)

, (9.4)

де n+1 – кількість кутів у ході.

Обчислення дирекційних кутів ведуть за формулами:

(9.5)

або

, (9.6)

де αі+1 і αі – дирекційні кути наступної і попередньої сторони, βі лів., βі прав. – виміряні і виправлені за нев`язку ліві або праві кути ходу.

Обчислюють приростки координат за формулами:

.

(9.7)

Обчислюють нев’язки fx і fy для розімкненого ходу:

,

(9.8)

де Xкін , Xпоч, Yкін , Yпоч – координати початкового і кінцевого пунктів.

Абсолютну нев`язку обчислюють за формулою :

. (9.9)

Відносна нев`язка ходу обчислюється за формулою:

. (9.10)