
- •Кафедра української філології і культури
- •Кафедра української філології і культури
- •Класифікація документів
- •Практичне заняття № 1 Вживання апострофа та м’якого знака
- •Апостроф
- •Практичне заняття № 2 Орфоепічні норми української мови
- •Практичне заняття № 3 Чергування звуків Історичні чергування голосних
- •Чергування в групах приголосних
- •Практичне заняття № 4 Стильова диференціація сучасної української мови
- •Практичне заняття № 5 правопис слiв іншомовного походження
- •I пишеться
- •Подовження приголосних
- •Практичне заняття № 6 культура усного наукового мовлення
- •Практичне заняття № 7 Правопис власних назв
- •Творення імен по батькові
- •Практичне заняття № 8 Відмінювання прізвищ
- •Практичне заняття № 9 Іменник
- •Практичне заняття № 10 Прикметник Ступені порівняння прикметників
- •Практичне заняття № 11 Культура наукового усного й писемного мовлення
- •Практичне заняття № 12
- •Практичне заняття № 13 Числівник
- •Практичне заняття № 14 Займенник. Правопис та відмінювання.
- •Практичне заняття № 15
- •Практичне заняття № 16
- •Контрольні питання
- •Російсько-український словник біологічних термінів
- •Типові мовні звороти
- •Список рекомендованої літератури:
Практичне заняття № 6 культура усного наукового мовлення
Суспільний – вживається у значенні:
а) той, що стосується всього суспільства як сукупності відносин, які пов’язують людей у процесі виробництва та відтворення їх матеріального життя;
б) який виражає становище людей у суспільстві;
в) створений, нагромаджений суспільством.
Запам’ятайте: суспільне життя, суспільна небезпека, суспільна користь, суспільний добробут, суспільне становище, суспільне визнання, суспільний розвиток, суспільна свідомість, суспільне явище, суспільні науки,
Громадський – вживається у значенні:
а) той, що стосується певної громади – групи людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів тощо;
б) належний всій громаді, колективу, призначений для загального користування; в) який добровільно (безоплатно) обслуговує різні сторони життя громади (колективу).
Запам’ятайте: громадський осуд, громадська організація, громадське обвинувачення, громадське землекористування, громадське харчування, громадський спокій, громадський обов’язок, на громадських засадах.
Громадянський – вживається у значенні:
а) який стосується правового статусу громадян у державі;
б) пов’язаний із громадянами;
в) властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь сус-пільства: громадянська позиція, громадянська війна, громадянський стан.
Цивільний – вживається у значенні:
а) який стосується правових відносин (протилежний – карному);
б) невійськовий;
в) нецерковний, світський: цивільна авіація, цивільний шлюб, цивільне право, цивільне будівництво.
1. Записати текст українською мовою.
Следует упомянуть еще об одном важном достоинстве этого направления – производимый продукт не содержит промышленные выбросы, загрязняющие окружающую среду (нитраты, серу, хром, свинец, кадмий и другие токсические металлы). Как известно, грибы не обладают слоем кутикулы, подобно высшим растениям и промышленные отходы легко проникают в их организм, где накапливаются. Увеличение промышленного производства грибов путем подземного культивирования позволит угольным и другим предприятиям получать ценный и дифицитный продукт питания.
2. Пояснити правопис підкреслених слів.
3. Підберіть синоніми до слів: дефект, екстрений, завдання, ідентичний, основний, повідомлення.
Практичне заняття № 7 Правопис власних назв
Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що власні назви, порівняно із загальними, виникають, функціонують, змінюються за певними правилами, які властиві тільки їм. Особливою ознакою власних назв є те, що вони можуть побутувати у паралельних формах, кожна з яких має однакову юридичну силу: Пономарів і Пономарьов, Боднарук і Бондарук, Антін і Антон.
Слов’янські прізвища, як і будь-які власні назви, не перекладаються. Вони передаються за допомогою українських літер та за загальними правилами українського правопису. Російські суфікси -ск-, -цк- передаються відповідно як -ськ-, -цьк-: Трубецькой, Яворський.
Початковий голосний а не змінюється: Александров, Алексєєв. Апостроф у прізвищах пишеться за загальними правилами українського правопису: Аляб'єв, Прокоф'єв.
-
Рос. літера
Укр. літера
Правила
Приклади
Е →
Є
- на початку слова ;
Єгоров, Єршов
- у середині слова післа голосних і при роздільній вимові;
Вересаєв,
Аляб'єв
- у суфіксах -єв, -єєв після приголосних (крім шиплячих, р, ц);
Васильєв, Благоєв, Менделєєв, Асєєв, Андреєв
- якщо в українській мові є слово з постійним і;
Бєлов (бо білий), Рєпін (бо ріпа), Бєлкін (бо білка)
Ё →
ЙО
- на початку слова;
- у середині слів після голосних та
при роздільній вимові ;
Йолкін, Йотов
Бугайов, Окайомов,
Соловйов, Муравйов
ЬО
у середині слова після м'яких приголосних перед о;
Корольов, Тьоркін
Е
у прізвищах, утворених від спільних для обох мов імен;
Артемов, Семенов
О
під наголосом після ч, щ
Пугачов, Грачов
-
И →
І
- на початку слова;
- після приголосних (крім шиплячих та ц);
- у суфіксі –ін;
Іванов, Ігнатов,
Багіров
Пушкін, Каргін
Ї
- після голосних, м’якого знака та при роздільній вимові;
Воїнов, Кікоїн, Мар'їн, Ільїн
И
И
- після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними;
Чичиков, Рощин
- у суфіксах -ич-, -ик-, -иц-, -ищ-;
Курицин, Батищев, Дудник, Базилевич
Ы →
И
- завжди
Крутих, Бєлих