(Дисципліну, модуль)

t – навчальне навантаження на елемент навчального плану

(дисципліну, модуль)

С – ціна кредиту.

Наприклад, на навчальну дисципліну навчальним планом передбачено 108 годин. Форма контролю – іспит. Тоді: 3 залікових кредити + 1 кредит на іспит, виходячи з розрахунку, що на 2 тижні сесії припадає 3 іспити (3– 4 дні на підготовку) ,кількість кредитів, що призначається даній дисципліні дорівнює 4.

Але розподіл залікових кредитів не є справою суто механічною, математичною дією. Процес призначення залікових кредитів спонукає навчальні заклади проаналізувати структуру побудови навчальних планів, розподіл обсягів аудиторної (по видах) та самостійної роботи по кожній дисципліні (різна трудомісткість), форми контролю.

При призначенні залікових кредитів слід мислити тижнями розподіляти за принципом «від найбільшого до найменшого». За відправну точку слід брати повну структуру дисципліни на весь курс навчання, а потім проводити її розподіл за семестрами. Якщо дисципліна вивчається більше навчального року,

то необхідно ввести обов'язковий проміжний контроль наприкінці. Слід обмежитись використанням половинок (0,5) кредиту. Залишок часток кредитів, що виникнуть при округленні до 0,5 кредиту слід додати до призначених залікових кредитів тих дисциплін, вивчення яких вимагає більшої трудомісткості (де менше практичних, лабораторних робіт, більше самостійної роботи). Головне правило – N кількість кредитів ECTS на рік – 60. Залікові

кредити крім функції визначення трудомісткості мають функцію обліку виконаної роботи.

Кредити зараховуються студентам лише за успішні досягнення у навчанні (за позитивну оцінку виконаної роботи).

Тому, другим засобом для перерахування досягнень студентів є шкала оцінювання ECTS.

Результати екзаменів і заліків виражаються в оцінках. Однак в Європі співіснують багато систем оцінювання. Питання про перезарахування оцінок – одна з найсуттєвіших проблем студентів, оскільки тлумачення оцінок значно відрізняються в різних країнах та закладах освіти. З іншого боку помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів, їх працевлаштуванні, тому вищі навчальні заклади в академічних довідках і додатках до диплому повинні засвідчувати академічні досягнення студентів за національною системою оцінювання та шкалою оцінювання ECTS.

Європейська система полегшеної шкали оцінювання є поширеною і найбільш зрозумілою, бо ґрунтується на статистичному принципі, а не на критеріях оцінювання.

Однією із засад шкали оцінювання системи ECTS є те, що вона досить чітко визначена для того щоб заклади освіти прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали.

Введення кредитування та модулів дає можливість:

• створити навчальні плани «нового типу»

• розробити нові програми з навчальних дисциплін за модульним принципом.

• широке використання тестування та уніфікація технологій контролю

знань з метою підвищення їх об’єктивності

• оптимізація планування навчального процесу, роботи викладача і студента.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи

студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали (Додаток Б).

Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик, консультацій, виконання індивідуальних та інших завдань викладача, самостійна робота, усі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної діяльності. При цьому, залежно від характеру навчальної дисципліни та характеру діяльності студента, якість виконання студентом навчальних завдань оцінюється за рівнем виконання.

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу – в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні і виробничі практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Ціна кредиту складає 36 академічних годин (як правило, 18 годин становлять аудиторні заняття, 9 – індивідуальна робота викладача зі студентами, 9 годин – самостійна робота студентів). Можливі також

співвідношення аудиторних та індивідуальних і самостійних занять – 60%:40%, 40%:60% та інші варіанти.

Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, котрі об’єднані у блоки – розділи навчальної дисципліни (Додаток В).

Шкала оцінок якості засвоєння  навчального матеріалу (див. схему 1.1).

За шкалою ЕCТS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу (приклад)
А	відмінно - успішне розв'язання завдань, можливе допущення 1 - 3 несуттєвих помилок	90-100
В	дуже добре - завдання загалом розв'язано на високому рівні, але допущено 4-5 несуттєвих помилок	82-89
С	добре - завдання розв'язано на середньому рівні з кількома несуттєвими та 1 значною помилками	75-81
D	задовільно непогано-завдання розв'язано з 2 - 3 значними помилками, які несуттєво змінюють остаточний результат	69-74
Е	задовільно достатньо - завдання виконано зі значною кількістю помилок, на низькому рівні, задовольняє мінімальні критерії	60-73
FX	незадовільно з перескладанням - потрібно попрацювати, щоб розв'язати (перескласти] завдання	35-59
F	незадовільно з обов'язковим повторним курсом-необхідна серйозна подальша робота, що розв'язати завдання, тобто повторний крс	0-34

Схема 1.1. Шкала оцінок якості засвоєння  навчального матеріалу.

РОЗДІЛ 3