- •Тема 6 ринок міжнародних інвестицій
- •6.1. Структура міжнародних інвестицій
- •Чистий приріст прямих іноземних інвестицій в україну
- •6.2. Міжнародні портфельні інвестиції
- •6.3. Перешкоди для іноземних інвестицій
- •6.4. Основні ринки акцій
- •Міжнародні операції з акціями та облігаціями, у % від ввп*
- •Капіталізація світового фондового ринку та частка фондових ринків країн у капіталізації світового фондового ринку
- •6.5. Капіталізація ринку
- •6.6. Ринки акцій країн, що формуються, та їх типи
- •Ринки акцій окремих країн центральної та східної європи
- •6.7. Фондова біржа та форми її організації
- •Кількісна характеристика фондових бірж у 40 країнах із найбільшими ринками1
- •6.8. Системи встановлення рівня цін на фондових біржах
- •6.9. Основні ринки облігацій
- •Структура емісії міжнародних боргових цінних паперів за інструментами (нетто)
- •6.10. Міжнародна диверсифікація портфелів
- •6.11. Оцінювання інвестицій та управління ними
- •6.12. Інвестиційні механізми й індивідуальні інвестори
- •6.13. Інституційні інвестори
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання
- •Література
Структура емісії міжнародних боргових цінних паперів за інструментами (нетто)
Інструмент |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
||||||
млрд дол. |
% |
млрд дол. |
% |
млрд дол. |
% |
млрд дол. |
% |
млрд дол. |
% |
млрд дол. |
% |
|
Інструменти грошового ринку |
17 |
6 |
41 |
8 |
20 |
3 |
7 |
1 |
66 |
5 |
122 |
11 |
Облігації (bonds and notes) |
246 |
94 |
496 |
92 |
554 |
97 |
671 |
99 |
1149 |
95 |
1016 |
89 |
Разом емісія міжнародних боргових цінних паперів |
263 |
100 |
537 |
100 |
574 |
100 |
678 |
100 |
1215 |
100 |
1138 |
100 |
Джерело: Bank for International Settlements — 68th — 70th Annual Report. — Basle, 1998—2000.
Частка розвинених країн як емітентів міжнародних облігаційних запозичень у другій половині 1990-х років постійно зростала: 1996—1997 рр. — 77—78 %, 1998—1999 рр. — 84—94 %. У 2000 р. цей показник для розвинених країн становив 94 %. Частка ж країн, що формуються, в емісії міжнародних облігацій у 1996—1997 рр. дорівнювала 16 %, у 1998 р. — 6 %, а в 1999 р. знизилась до 3 % (найнижчий рівень з 1990 р.). У 2000 р. даний показник залишився на рівні 3 % (табл. 6.17).
Таблиця 6.17
СТРУКТУРА ЕМІСІЇ МІЖНАРОДНИХ БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЗА ЕМІТЕНТАМИ (нетто), у млрд дол.
Емітент |
Роки |
||||
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
|
1. Розвинені країни |
411 |
449 |
570 |
1137 |
1066 |
У тому числі: Європа (єврозона) |
243 |
258 |
280 |
491 |
535 |
США |
132 |
177 |
283 |
482 |
408 |
2. Офшорні центри |
16 |
15 |
12 |
13 |
16 |
3. Інші країни |
88 |
89 |
41 |
41 |
34 |
4. Міжнародні організації |
22 |
21 |
55 |
24 |
22 |
Емісія разом: |
537 |
574 |
678 |
1215 |
1138 |
Джерело: Bank for International Settlements — 68th — 70th Annual Report. — Basle, 1998—2000.
Загальний обсяг чистих (нетто) емісій міжнародних боргових цінних паперів у 2000 р. знизився на 6,3 %. Це пов’язано зі значними обсягами платежів на погашення існуючої заборгованості (майже 40 % від обсягу залучених ресурсів).
Емітентами облігацій можуть бути як приватні підприємства, так і органи державної влади. На кінець 1990-х років 56—59 % усієї світової заборгованості з цінних паперів припадало на державних емітентів і, відповідно, 41—44 % — на приватних. Проте в різних країнах у складі емітентів боргових цінних паперів є відмінності. Якщо для розвинених ринків пропорція «державний емітент/приватний емітент» приблизно однакова для всіх (США — 56/44; Франція — 59/41; Великобританія — 49/51)1, то для ринків, що формуються, пропорції значно різняться. У деяких із них головним емітентом виступає приватний сектор (Аргентина, Корея), а в інших частка держави перевищує 80—90 % (Бразилія, Індія, Мексика, Туреччина, Угорщина).
У більшості випадків провідним емітентом облігацій є держава. До державних цінних паперів (public sector securities) зазвичай відносять папери, що випускаються урядом, урядовими установами та органами влади нижчою рівня (суб’єктами федерації, муніципалітетами тощо).
Обсяг нетто-емісій міжнародних облігацій урядовими агентствами у 2000 р. становив 196 млрд дол., причому 70 % припало на американські організації з урядовими гарантіями, що пов’язані з іпотекою. Фінансові установи (особливо німецькі банки) у 2000 р. знизили свою емісійну активність.
Що стосується валюти емісії міжнародних облігацій, то до 1998 р. приблизно 50—60 % припадало на долари США. Перехід до єдиної європейської валюти євро з січня 1999 р. призвів до підвищення частки позик в євро. Так, у 1999 р. обсяг емісії міжнародних облігацій у євро трохи перевищив обсяг їх емісії у доларах США. У 2000 р. долар знову перетворився на основну валюту емісії міжнародних облігацій. Але, враховуючи тенденції зміцнення євро відносно долара, можна очікувати подальшого підвищення ролі євро як валюти позики на міжнародних ринках.
Найбільшими емітентами в євро виступають європейські емітенти. Німецькі іпотечні банки — провідні емітенти облігацій в євро на міжнародних ринках. У 2000 р. також спостерігалася тенденція зростання обсягів запозичень у японських єнах.
Посилення нестабільності та невизначеності на фінансових ринках сприяло збільшенню у 2000 р. частки облігацій із плаваючою процентною ставкою порівняно з фіксованою.
На міжнародному ринку облігацій діють інвестиційні посередники, що укладають угоди з розміщення міжнародних боргових цінних паперів. Переважна більшість посередницьких послуг концентрується в руках невеликої групи інвестиційних банків. Лідерами ринку послуг з обслуговування емісій боргових цінних паперів державного та приватного сектору залишаються американські андеррайтери (табл. 6.18). Наприкінці 1990-х років ринкова частка 10 банків-лідерів становила близько 80 %.
Таблиця 6.18
ПРОВІДНІ МЕНЕДЖЕРИ З РОЗМІЩЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ОБЛІГАЦІЙНИХ ЕМІСІЙ ДЕРЖАВНОГО ТА ПРИВАТНОГО СЕКТОРІВ (станом на кінець 1998 р.)
Менеджер з розміщення емісії |
Розмір емісії, млн дол. |
Кількість емісій |
|
10001,88 |
49 |
|
7004,43 |
21 |
|
6149,66 |
12 |
|
5876,38 |
24 |
|
5841,24 |
8 |
|
5676,78 |
19 |
|
5438,07 |
16 |
|
5381,11 |
26 |
|
5290,06 |
21 |
|
5276,85 |
12 |
|
4550,79 |
17 |
|
4345,66 |
20 |
|
3508,33 |
4 |
|
3146,23 |
12 |
|
2593,10 |
11 |
|
2301,58 |
15 |
|
1777,43 |
11 |
|
1540,14 |
6 |
|
1388,86 |
12 |
|
1380,08 |
7 |
Джерело: Capital DATA Ltd., 1999.
У 2000 р. та на початку 2001 р. було зафіксовано скорочення обсягів запозичень емітентів із розвинених країн. Активність емітентів із країн з ринками, що формуються, залишилася на попередньому рівні. Більша частина емісій припала на країни Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Мексика). Емітенти з країн Азії, Східної Європи та СНД проявили незначну активність і здебільшого здійснювали викуп та рефінансування боргу.
