
- •13. П.Ерліх і ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет.
- •14.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину.Природна та набута стійкість до антибіотиків.Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •15.Лізини та їх фіз.-хім. Власт. Комплемент,одержання та титрування.Реакція бактеріолізу та гемолізу.
- •16.Українська мікробіологічна школа.Праці д.Заболотного,в,д.Дроботько,с.С.Дяченко,к.Д.Пяткіна та ін..
- •17.Антибіотики.Їх класифікація(за походж.Та хім.Структ.)Одиниці виміру антимікробної активності.
- •18.Антигени як індуктори імунної відповіді.Структура антигенів.Повноцінні та неповноцінні антигени.Їх характеристика.
- •20.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків.Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію,їх визначення.
- •21.Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •46.Систематика та номенклатура мікроорганізмів.Принципи класифікації.Поняття про вид,різновидність,біотип,штам,клон.
- •47.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі,її практичне знач.В лабораторній діагностиці.Інфекційна доза збудника.
- •48.Клітинний та тканинний механізми захисту.Захисні функції шкіри,слиз.Оболонок,лімфат.Вузлів. Значення запалення.
- •52.Мутації та їх різновидності.Мутагени фізичні,хімічні та біологічні.
- •54.Гуморальні неспецифічні засоби захисту:комплемент,бета-лізин,лейкіни,пропердин та ін.
- •58.Роль мутацій,рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •59.Імунна система організму.Її органи. Імунокомпетентні клітини. Поверхневі маркери та рецептори цих клітин.
54.Гуморальні неспецифічні засоби захисту:комплемент,бета-лізин,лейкіни,пропердин та ін.
Гуморальні неспецифічні засоби захисту-проявляють бактерицидні власт.
1.Комплемент-складний комплекс білків,які містяться в свіжій сиворотці крові.Це бактерицидна реч.свіжої норм.сиворотки. Склад.із 9 фракцій. Приймає участь в специфічних імунологічних реакціях,викликаючи лізис бактерій,вібріонів,спірохет,еритроцитів,участь в реакціях імунного прилипання, нейтралізації вірусів,посилює фагоцитоз,запаленя,визволення гістаміна із клітин.
2.Пропердин-це білок нормальної сиворотки,який містить окремі компоненти комплемента (С2 і С3)і іони магнію.Він виявляє знезаражуючу дію на багато бактерій і вірусів. Система пропер дину є сильним неспецифічним фактором захисту орг..
3.Бета-лізин являє собою термостабільну фракцію норм.сиворотки,яка порушується від дії t 60-70С і УФ. Володіє бактерицидними власт.по відношеню до ряду мікроорг.(збудник сибірської язви,ботулізма,дифтерії,анаеробної інфекції,стафілокока,стрептокока,бруцели та ін..)
4.Еритрин-хар.бактерицидною дією по віднош. до дифтерійної бактерії.(вилучено із еритроцитів людей)
5.Лейкіни-термостабільні реч.,які вивільняються з лейкоцитів.Знезаражують і грам позитивні і грам негативні бактерії. Поруш. При t 75-8С.
6.Абластин- інгібітор,який утвор. при сибірській язві,трипаносомозі та ін..інфекціях і має здатність затримувати розмнож.збудника.Міститься в глобуліновій фракції сиворотки.
7.Х-лізин(із крові особин із повишеною t тіла )-розтворяють грамнегативні (головним чином ) (менінгококи,сальмонели)та грампозитивні мікроорг.Діє без участі комплемента.Термостабільний.
8.С-реактивний білок,захисна дія якого супряжена з реактивними неспецифічними природними процесами. В сиворотці хворих стрептококовими захвор,туберкульозом та ін..
Виявляється при запаленні,свідчить про наявність некрозу,при ревматизмі.
20 варіант
58.Роль мутацій,рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
В результаті мутацій виникає дисоціація — розчеплення однорідної популяції бактерій за культуральними властивостями на типи, які відрізняються від вихідного зовнішнім виглядом і структурою колоній, а також стійкими змінами деяких фізіолого-біохімічних властивостей. Найчастіше за дисоціації спостерігаються зміни форми і структури колоній на твердих поживних середовищах. (S-форма — гладкий тип колоній, R-форма — шорсткий тип колоній.)
В результаті рекомбінацій виникають різні фактори спадковості:
-R-плазміди (від англ. resistance – стійкість) – містять r-гени і RTF-фактор, які зумовлюють резистентність бактерій до протимікробних препаратів і здатність до передачі в процесі кон’югації
-F-плазміди і Hfr-фактори (від англ.fertility- родючість, highfrequencyofrecombination- висока частота рекомбінацій) – кодують синтез спеціальних F-пілей, необхідних для кон‘югації, зумовлюють прискорений поділ бактерій.
-Col- плазміди – плазміди, що кодують синтез біологічно активних сполук (бактеріоцинів), відповідальних за явище мікробного антагонізму між спорідненими видами
-Tox- плазміди – плазміди патогенності, які містять tox-гени, що надають бактерії здатності синтезувати токсини
-Ent – плазміди-плазміди патогенності, щозумовлюють синтез ентеротоксину
-Hly– плазміди – містять гени, які кодують синтез мембранотропних токсинів (гемолізинів)
-Плазмідибіодеградації – надають бактеріальній клітині властивостей синтезувати ферменти, що розщеплюють природні і синтетичні сполуки, і використовувати їх як джерело енергії або пластичного матеріалу
-Криптогенніплазміди – роль цих плазмід у життєдіяльності бактерій не з‘ясована