
- •13. П.Ерліх і ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет.
- •14.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину.Природна та набута стійкість до антибіотиків.Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •15.Лізини та їх фіз.-хім. Власт. Комплемент,одержання та титрування.Реакція бактеріолізу та гемолізу.
- •16.Українська мікробіологічна школа.Праці д.Заболотного,в,д.Дроботько,с.С.Дяченко,к.Д.Пяткіна та ін..
- •17.Антибіотики.Їх класифікація(за походж.Та хім.Структ.)Одиниці виміру антимікробної активності.
- •18.Антигени як індуктори імунної відповіді.Структура антигенів.Повноцінні та неповноцінні антигени.Їх характеристика.
- •20.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків.Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію,їх визначення.
- •21.Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •46.Систематика та номенклатура мікроорганізмів.Принципи класифікації.Поняття про вид,різновидність,біотип,штам,клон.
- •47.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі,її практичне знач.В лабораторній діагностиці.Інфекційна доза збудника.
- •48.Клітинний та тканинний механізми захисту.Захисні функції шкіри,слиз.Оболонок,лімфат.Вузлів. Значення запалення.
- •52.Мутації та їх різновидності.Мутагени фізичні,хімічні та біологічні.
- •54.Гуморальні неспецифічні засоби захисту:комплемент,бета-лізин,лейкіни,пропердин та ін.
- •58.Роль мутацій,рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •59.Імунна система організму.Її органи. Імунокомпетентні клітини. Поверхневі маркери та рецептори цих клітин.
17.Антибіотики.Їх класифікація(за походж.Та хім.Структ.)Одиниці виміру антимікробної активності.
Антибіотики – це хіміотерапевтичні препарати, мікробного, напівсинтетичного або синтетичного походження, які в малих концентраціях зумовлюють гальмування розмноження або загибель чутливих до них мікроорганізмів та пухлинних клітин у внутрішньому середовищі організму
За походженням: -синтезовані бактеріями,
-синтезовані актиноміцетами,
-синтезовані грибами,
-рослинні (фітонциди),
-тваринні (лізоцим, інтерферон)
За хім.будовою: 1. Похідні важких металів
-похідні миш’яку (сальварсан, міарсенол, осарсол)
-похідні вісмуту (біохінол, бісмеверол)
-похідні сурми (сурмин, стібозан, солюсурмін)
2. Сульфаніламіди – стрептоцид, норсульфазол, салазопірідазин, сульфален та ін.
3. Діамінопіримідини – триметоприм, піриметамін
4. Нітрофурани – фуразолідон, фурадонін, фуразолін, солафур та ін.
5. Імідазоли та триазоли
-метронідазол, тінідазол
-клотримазол, міконазол, кетоконазол (нізорал), флуконазол, ітраконазол
6. Хіноксоліни та 4-, 8-оксіхінолони
-діоксидин, ентеросептол, мексаза, інтестопан
-грамурін, нітроксолін (5-НОК), палін і ін.
7. Похідні ізоникотинової кислоти – ізоніазид, фтивазид, тубазид і ін.
8. Похідні хіноліну – хінгамін, хлорохін, примахін і ін.
9. Фторхінолони – ципрофлоксацин, офлоксацин, спарфлоксацин, геміфлоксацин і ін.
10. Антибіотики
Одиниці антимікробної активності. ХТ індекс.
ХТІ= ДТмах(toleranta)/ДСмін(curabilis) >3(як ХТП),<3(як антисептик) (максимально переносима доза токсичності/мінімальна лікарська доза.
18.Антигени як індуктори імунної відповіді.Структура антигенів.Повноцінні та неповноцінні антигени.Їх характеристика.
Антигени (anti-проти, genos-рід) – це хімічні речовини, розчинні або у складі клітин, що мають ознаки генетичної чужорідності, здатні викликати імунну відповідь і призводити до зміни імунної реактивності макроорганізму.
Основні властивості антигена – здатність зумовлювати імунну відповідь та взаємодіяти з продуктами імунної відповіді (з антитілами або рецепторами лімфоцитів)
А)Повноцінні антигени – здатні індукувати імунну відповідь і взаємодіяти з її продуктами (Повноцінні антигени:складні білки,високомолекулярні полісахариди,вуглеводи+білки ,ліпіди+білки, нуклеїнові кислоти+білки ) *Структура повноцінного антигена:гаптен + шлеппер -Гаптен (детермінанта антигена, епітоп) – це невелика ділянка молекули антигена, яка має сталу стереохімічну структуру, зумовлює специфічність імунної відповіді і специфічну взаємодію антигена з продуктами імунної відповіді -Шлеппер (провідник) – це велика ділянка молекули, яка є носієм епітопу антигена
Б)Неповноцінні антигени – не здатні самостійно індукувати імунну відповідь, але зберігають можливість реагувати з її продуктами *Структура неповноцінного антигена:гаптен / напівгаптен
Гаптени – це низькомолекулярні органічні речовини, здатні взаємодіяти з білками організму. (Гаптени :полісахариди,нуклеїнові кислоти,стероїди,лікарські засоби )
Напівгаптени – це прості неорганічні речовини, здатні взаємодіяти з білками організму. (Напівгаптени :нітрогрупи, йод, бром,залізо )
7 варіант