- •13. П.Ерліх і ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет.
- •14.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину.Природна та набута стійкість до антибіотиків.Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •15.Лізини та їх фіз.-хім. Власт. Комплемент,одержання та титрування.Реакція бактеріолізу та гемолізу.
- •16.Українська мікробіологічна школа.Праці д.Заболотного,в,д.Дроботько,с.С.Дяченко,к.Д.Пяткіна та ін..
- •17.Антибіотики.Їх класифікація(за походж.Та хім.Структ.)Одиниці виміру антимікробної активності.
- •18.Антигени як індуктори імунної відповіді.Структура антигенів.Повноцінні та неповноцінні антигени.Їх характеристика.
- •20.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків.Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію,їх визначення.
- •21.Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •46.Систематика та номенклатура мікроорганізмів.Принципи класифікації.Поняття про вид,різновидність,біотип,штам,клон.
- •47.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі,її практичне знач.В лабораторній діагностиці.Інфекційна доза збудника.
- •48.Клітинний та тканинний механізми захисту.Захисні функції шкіри,слиз.Оболонок,лімфат.Вузлів. Значення запалення.
- •52.Мутації та їх різновидності.Мутагени фізичні,хімічні та біологічні.
- •54.Гуморальні неспецифічні засоби захисту:комплемент,бета-лізин,лейкіни,пропердин та ін.
- •58.Роль мутацій,рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •59.Імунна система організму.Її органи. Імунокомпетентні клітини. Поверхневі маркери та рецептори цих клітин.
15.Лізини та їх фіз.-хім. Власт. Комплемент,одержання та титрування.Реакція бактеріолізу та гемолізу.
Лізини-специфічні антитіла,які викликають розчинення бактерій,клітин рослин та тварин. Діють на антиген лише в присутності комплемента.
Альфа-лізин-комплемент,що розчиняє деякі види бактерій і клітин. Бета-лізини-володіють бактерицидними власт. по віднош.до деяких мікроорг.Представляє собою термостабільну фракцію норм.сиворотки. Х-лізин-розч.грамнегативні та грам позитивні (в меншій степені) мікроорг. Він термостабільний.
Бактеріоліз-розчин.бактерій,трепонем,лепто спірил за допомогою бактеріолізинів. Гемоліз-глибоке поруш.структури еритроцитів за часті гемолізинів
Комплемент-складний комплекс білків,які містяться в свіжій сиворотці крові.Це бактерицидна реч.свіжої норм.сиворотки. Склад.із 9 фракцій. Приймає участь в специфічних імунологічних реакціях,викликаючи лізис бактерій,вібріонів,спірохет,еритроцитів,в реакціях імунного прилипання, нейтралізації вірусів,посилює фагоцитоз,запаленя,
Для одержання комплементу кров беруть обов’язково в декількох морських свинок з дотриманням умов стерильності. Після одержання сироватки крові її наливають у стерильні пробірки по 14 мл і досліджують на стерильність. Пробірки з комплементом зберігають у холодильнику при -10 °С протягом 2-3 тижнів. Повторні заморожування і розморожування не рекомендуються.
6 варіант
16.Українська мікробіологічна школа.Праці д.Заболотного,в,д.Дроботько,с.С.Дяченко,к.Д.Пяткіна та ін..
В.Г Дроботько. Очолював науково-дослідний інститут мікробіології і вірусології ім.Заболотного.Вивчав біолог.власт.бактерій кишкової групи.Запропонував синтетичне сер.для культивування ентеробактерій.Вивчав біологію капсульних бактерій,розробив методику типування клебсієн.Вивчав явище бактеріофагії,лізогенії у шигел,сальмонел черевного тифу.Розробив бактеріальний фільтр для отримання бактеріофагів.Вивчав мінливість мікроорг.сформулював теоретичне положення про суть дисоціації бактерій.Вивчав стахіоботріотоксикоз.Займався експериментальною хіміотерапією,вивчав антибіотики вищих рослин.
С.С.Дяченко. Був зав.кафедрою мікробіології Київ.мед.інст.з 1943 по 1975рр.Відкрив 4-антиген у скл.збудника черевного тифу.,встановив що він індукує напружений імунітет,пов'язаний з появою4-антитіл.Вивчав антигенну структуру різних патогенних мікроорг.(сальмонел,шигел).Досліджував вплив гормонів на імунну сист.в експерименті. Видав наукову працю «патогенні віруси людини».Створив багато наукових робіт,присвячених вивченню іст.розв.мікробіології в Україні.
К.Д.Пяткін. Був зав кафедрою мікробіології Кримського мед.інст.Займ.дослідж.патогенезу дифтерії та особливостями імунітету при даному затвор.Написав ряд праць по малярії,черевному тифу,скарлатині,грипу,дифтерії.Є автором праць,присвячених вивченню генетики мікроорг. Вивчав механізми формув.резистентності бактерій до антибіотиків.Розробив методи елімінації цитоплазматичних детермінант стійкості до лікарських преп..(R-плазмід).Автор навчальних посібників для студентів мед.вузів . «практическое руководство по мед.микробиологии».
Д.К.Заболотний . Укр.мікробіолог,епідеміолог.Президент АН УРСР.Засновник інст.мікробіології та епідеміології в Києві. Опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню трьох інфекційних хвороб — чуми, холери (у співпраці із Савенком І. Г.) й сифілісу. практична боротьба з інфекційними захворюваннями. брав участь в експедиції з вивчення чуми в Індії, Аравії. керував експедиціями з вивчення спалахів чуми . Д. Заболотний багато зробив у вивченні та трактуванні ролі мікробіологічного чинника, біологічних властивостей збудників різних захворювань у виникненні, розвитку та згасанні епідемій, що і принесло йому світове визнання..Доказав лікувальну дію протичумної виворотки,научно доказав епідеміологічну роль сурків в утвор. природних очагів чуми.Встановив літичну дію сивороток хворих сифілісом на трепонеми. Найважливіші роботи: «Про фосфоресценцію живих організмів»; «Дослідження по холері» Дослідження по чумі» «Імунітет при заразливих хворобах» «Аглютинація при тифі» «Про внутріклітинні ферменти лейкоцитів»
