5 варіант.

13. П.Ерліх і ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет.

П.Ерлих,Ж.Борде та ін.- серія робіт,в яких було доказано,що в захисних реакціях орг.велику роль іграють особливі реч.сироватки крові-антитіла,які виробляються спец.клітинами під впливом мікробів і їх ядер.

Пауль Ерліх- німецкий вчений,лікар, іммунолог, бактеріолог, хімік, основоположник хіміотерапії. Лауреат Нобелевскої премии за роботи в обл..імунології. Встановив наявність різних форм лейкоцитів, значення кісткового мозку для утв.гранулоцитів, дифференціював павні форми лейкозів и створив дуалістичну теорію кровотворення . Відкрив т.з. тучні клітини; вперше виявив існування гематоэнцефалічного барьера; предложив специфичний метод забарвлення микобактерій туберкульоза, спосіб багатокольорової окраски мазків крові і гістологічних препаратів.Створив першу сыворотно-контрольну станцію. Высказав ідею про то, що клітини, відповідальні за імунні реакції, мають на поверхні антигенрозпізнавальні структури — рецептори. Розробив методи лікування інфекційних хвороб з доп.хім.реч.. Встановив факт придбання мікроорганізмами стійкості до ХТП. Світова слава «препарат 606» (сальварсан), високоефективний при лікуванні сифіліса. Запропонував багато лаб.реакцій..

Жу́льБорде́ - бельгійський імунолог і бактеріолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1919 року (за відкриття імунних властивостей антитіл сироватки крові).Борде організував Пастерівський інститут у Брюсселі, директором якого залишався до 1940. Викладав бактеріологію в Брюссельському університеті. Основні наукові праці Жуля Борде присвячені імунології. Він встановив, що у основі імунних реакцій лежать фізико-хімічні процеси, показав механізм аглютинації, гемолізу, преципітації, дезінтоксикації, з'ясував роль комплементу у реакції імунітету. Розробив разом із ОктавомЖангу реакцію зв'язування комплементу. У 1906 р. спільно з О. Жангу виділив бацилу — збудника коклюшу і запропонував середовище щодо його культивування. Розробив вчення про анафілаксії (1921) і теорію бактеріофагії, запропонував теорію згортання крові.

14.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину.Природна та набута стійкість до антибіотиків.Принципи раціональної антибіотикотерапії.

Механізми дії… А)поруш.синтез кл.стінки: пеніциліни,цефалоспорини,монобактами, карбопенеми, бацитрацин,ванкоміцин,циклосерин. Б)поруш. Функцію ЦПМ: граміцидини,полі міксини,полієни(леворин,ністатин) В)поруш.синтез білка: аміноглікозиди(стрептоміцин,гентоміцин),лінкозаміди,тетрацикліни, макроліти,(еритроміцини),азаліди,хромфенікол(левоміцетин). Г)поруш.синтез НК : ріфампіцини,фторхінолони(авелокс),протипухлинні(актиноміцин,руброміцин)

Резистентність –збереж.здатності до розмнож.в орг.людини в присутності терапевтичних доз препарату. : А)Природна –обумовлена відсутністю певної анатомічної структури клітини,яка є мішенню для антимікробного засобу або особливостями метаболізму. Б)Набута-виникає як рез.: випадкових та індукованих мутацій,передачі позахромних факторів,що містять ч-гени(плазміди та ін.),генетичні рекомбінацій.

Принципи антибіотикотерапії:

-Визначення чутливості виділеного збудника до ХТП -Призначення оптимальної дози -Оптимальний термін проведення ХТ - -Оптимальний шлях введення (оральний, в/м, в/в) - -Передбачення формування резистентності збудника до ХТП

-комбінування ХТП з різним механізмом дії

-контроль чутливості в процесі лікування

-при необхідності зміна ХТП на інший (з другим механізмом дії) -При тривалій АБ-терапії призначення протигрибкових препаратів, як профілактика кандидозу