План:

1. ВСТУП

2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРОКУРАТУРИ ЩОДО ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ.

3. ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ.

4. ПРАВОВЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ.

5. Основні напрями діяльності

ПРОКУРАТУРИ ЩОДО ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ.

6. ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

7. СПЕЦІАЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ.

8. ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННОСТІ: ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ.

9. ПРОКУРАТУРА У СИСТЕМІ СУБ'ЄКТІВ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ.

10. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАУРА.

ВСТУП

Навчально-методичний комплекс із дисципліни «Проблеми протидії

злочинності». У підготовці майбутніх працівників прокуратури України кримінологічні знання мають важливе значення, оскільки протидія злочинності є одним із напрямів діяльності прокуратури. Ці знання допоможуть магістрантам навчитися аналізувати закономірності і тенденції розвитку злочинності, її окремих видів і груп, фактори, які детермінують злочинність, розробляти

ефективні заходи протидії, спрямовані на реальне зниження рівня злочинності в державі.

Набуття відповідних знань і вміння їх застосувати у практичній

діяльності – мета вивчення курсу «Проблеми протидії злочинності».

Студенти повинні мати на увазі, що науковий підхід до вивчення проблем

протидії злочинності суттєво відрізняється від побутового розуміння цієї

діяльності. Тому важливим є оволодіння навичками аналізу як показників

злочинності, так і детермінант злочинності в цілому, причин та умов

конкретних злочинів. Це знадобиться при проведенні кримінологічних

досліджень, узагальненні матеріалів практики, розробці заходів, спрямованих

на протидію злочинності. Особливу увагу необхідно звернути на діяльність

органів прокуратури щодо протидії злочинності і вивчення наказів

Генерального прокурора України з цього приводу.

Зміст запропонованих завдань розроблений з урахуванням потреб

студентів у підготовці до семінарських занять з курсу «Проблеми протидії

злочинності». Вони охоплюють усі основні теми курсу. Для кожної теми 5

розроблено план заняття, до якого включено найбільш важливі питання і

завдання для самостійної роботи, які допоможуть закріпити знання за кожною темою. У процесі підготовки до заняття студенти повинні ознайомитись із рекомендованою літературою. Разом з тим доцільне використання й іншої спеціальної літератури.

До семінарських занять студентам необхідно готуватись завчасно.

Вивчення проблем протидії злочинності вимагає також додаткових знань з

філософії, соціології, кримінального права, психології, педагогіки й інших наук.

У процесі підготовки студентам необхідно опрацювати Конституцію України,

відповідні розділи підручників та навчальних посібників, рекомендовану

літературу, конспекти лекцій та законодавчі акти. Магістранти також мають

підготуватися і до написання рефератів, назви і плани яких запропоновані у

відповідних темах.

Основні напрями діяльності прокуратури щодо протидії злочинності

Поняття і загальна характеристика діяльності прокуратури щодо протидії

злочинності. Протидія злочинам засобами прокурорського нагляду. Діяльність

прокурора в кримінальному судочинстві. Координація заходів протидії 8

злочинності, її види, засоби забезпечення та суб’єкти. Кримінологічна діяльність

прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримінальних провадженнях та застосуванні інших заходів

примусового характеру.

Визначення і класифікація суб’єктів транснаціональної злочинності. Поняття і ознаки транснаціональних організованих угруповань як суб’єктів транснаціональної злочинності. Види транснаціональних організованих злочинних угруповань. Організаційна структура транснаціональних організованих злочинних угруповань: характеристика основних моделей.

Механізм формування і функціонування транснаціональних організованих злочинних угруповань. Форми комунікативних зв’язків в групі. Соціально-психологічна основа формування і функціонування організованих злочинних груп.

Основні транснаціональні злочинні корпорації: загальна характеристика.

Кримінологічна характеристика учасників та лідерів транснаціональних злочинних угруповань. Професійна і рецидивна злочинність в механізмі та структурі організованої злочинності транснаціонального характеру.

Злочинність притаманна будь-якій соціально-економічній і політичній системі. У кожній з них крім загальних для злочинності причин є такі, що виникають з конкретно-історичних, економічних, політичних, соціальних та інших, у тому числі індивідуальних, умов життя суспільства.

Держава через свої органи намагається контролювати і протистояти названому явищу, обираючи з цією метою різноманітні заходи, що вимагають узгодженості і послідовності. Актуальність проблеми забезпечення й удосконалювання взаємодії правоохоронних органів України для ефективної протидії злочинності в сучасних умовах очевидна й обумовлена складністю криміногенної ситуації в країні. Незважаючи на значну роботу, проведену правоохоронними органами, докорінного перелому у сфері протидії злочинності не відбулося. Прорахунки і недоліки в організації діяльності, відомча роз'єднаність правоохоронних та інших державних органів негативно й суттєво впливають на результати боротьби зі злочинністю.

В Україні протягом останнього десятиліття стан злочинності погіршується щорічно. За оцінками експертів, фактично вчиняється близько 3 млн злочинів щорічно, тобто значна їх частина взагалі не реєструється. Зростання злочинності відзначається в більшості регіонів країни. Не досягнуто значних успіхів у боротьбі з організованою злочинністю, посяганнями на життя і здоров' я людей та іншими небезпечними злочинами. Викликає занепокоєння стан, що склався у зв' язку з бездоглядністю дітей і зростанням кількості злочинів, що вчиняються неповнолітніми.

Однак не всі дослідники цієї проблеми виходять з описаної вище класифікації. Більшість схильна характеризувати такі організації, ґрунтуючись на інших класифікаційних критеріях. Наприклад, з погляду географічного розташування базових структур (європейська, азіатська, африканська, колумбійська), або розглядаючи як критерій національну приналежність більшості членів таких організацій (італійська, китайська, японська, нігерійська і т. ін.), або з погляду проникнення транснаціональних організацій на територію країни, де вже є свої аналогічні злочинні структури (традиційна і нетрадиційна).

Ще іншим критерієм є рівень і характер організації ТЗО. Нижній рівень представляють злочинні організації та злочинні співтовариства, що мають транснаціональний характер діяльності; середній - це організації, тобто юридичні особи; і вищий - це кримінально-державні організації, у яких держава та його органи таємно використовують злочинні способи, засоби, зв’язки зі злочинними елементами для виконання тих або інших завдань.