МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

РЕМОНТ І МОНТАЖ

ХОЛОДИЛЬНИХ УСТАНОВОК

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

для студентів спеціальності 6.090500

“Холодильні машини і установки”

напряму 0905 “Енергетика”

денної та заочної форм навчання

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

теплоенергетики та

холодильної техніки

Протокол № 18

від 17.05.05 р.

КИЇВ НУХТ 2006

Ремонт і монтаж холодильних установок: Метод. вказівки до викон. лаборатор. робіт для студ. спец. 6.090500 “Холодильні машини і установки” ден. та заоч. форм навч. / Уклад.: В.І. Гоштовт , М.М.Масліков.– К.: НУХТ , 2004. – ... с.

Рецензент Я.І.Засядько, канд. техн.

Укладачі: В.І. Гоштовт ,

М.М.Масліков, кандидати техн. наук

Відповідальний за випуск М.О. Прядко, д-р техн. наук, проф.

Загальні положення

Проведення практичних занять є необхідною частиною в опануванні дисципліни “Ремонт і монтаж холодильних установок”. Мета виконання лабораторних робіт полягає у зміцненні теоретичних знань і практичних навичок, отриманих під час виробничих практик; у конкретизації уявлень про технологічні методи і засоби виконання ремонтних, монтажних та налагоджувальних робіт; у здобутті практичних навичок в організації робіт під час проведення монтажу, ремонту та налагоджування холодильного обладнання.

Методичні вказівки до проведення практичних і лабораторних робіт побудовані за єдиною схемою: назва роботи, мета, теоретичні відомості, оснащення робочого місця, завдання, порядок виконання роботи, забезпечення техніки безпеки під час роботи в лабораторії, форма звіту, контрольні запитання.

Повний обсяг лабораторних робіт розраховано на їх проведення в умовах як навчальних лабораторій, так і виробництва.

Рекомендації студенту. Перед виконанням роботи слід досконально вивчити теоретичні положення з теми роботи.

Звіт про роботу слід оформляти акуратно і розбірливо в рекомендованому обсязі. Ескізи потрібно виконувати від руки з дотриманням вимог ЄСКД.

Лабораторна робота № 1 Розрахунок фундаменту під обладнання

Мета: оволодіти методикою розрахунку і проектування фундаментів.

Теоретичні відомості

Фундамент – це спеціальна будівельна конструкція, призначена для закріплення на ній обладнання відповідно до проекту (рис. 1.1). Фундаменти розраховують з урахуванням статичного і динамічного (що виникає під час роботи обладнання) навантажень.

Рис 1.1. Основні частини фундаменту:

1 – поверхня підлоги; 2 –оголовок (надземна частина); 3 – підземна частина; 4 – основа 5 – підошва; 6 – дзеркало;

Під час розрахунку визначають питоме навантаження Р_п, яке передається на ґрунт (основу) від фундаменту і обладнання, закріпленого на ньому. Це навантаження порівнюють з нормативним (Р_н) (табл.1.1). Фундамент з розрахованими розмірами площі підошви може бути прийнятий до спорудження, якщо виконується нерівність (P_п≤ Р_н).

Навантаження на ґрунт визначають за формулою:

, (1.1)

де G_м, G_ф – вага відповідно машини (знаходять за паспортом) і фундаменту, кН; α – коефіцієнт динамічності машини, α = 0,3...1,0; F – площа підошви фундаменту, м²; Р_н – нормативне навантаження (див. табл. 1.1), яке може витримати дана категорія ґрунту, кН/ м² .

Площу підошви фундаменту F визначають за габаритними розмірами рами машини з урахуванням припуску на кожен бік фундаменту:

F = (a + 2Δ)(b + 2Δ) , (1.2)

де a, b – розміри між отворами в рамі (станині) під фундаментні болти, м (рис. 1.2); Δ – припуск на один бік фундаменту, мм (Δ = 100...200 мм).

Рис.1.2. Схема припуску на бік фундаменту

Таблиця 1.1

Кате­горія	Назва ґрунту	Умовний розрахунковий тиск, Рн, кПа
I	Суглинки і глини плиннопластичні й плинні. Супіски плинні. Заторфовані ґрунти. Мулисті ґрунти	100
II	Піски пилуваті, насичені водою. Суглинки і глини м’якопластичні. Супіски пластичні. Піски пилуваті вологі	100-150
III	Суглинки і глини тугопластичні і напівтверді. Супіски пластинчасті. Піски дрібні, вологі, пилуваті маловологі	150-250
IV	Суглинки і глини тверді. Супіски тверді. Піски крупні й середньої крупності незалежно від вологості. Крупноуламкові ґрунти	250-350

Висота фундаменту

H = A + B , (1.3)

де А – висота надземної частини фундаменту (приймається в межах 0,1...0,8 залежно від зручності обслуговування і вимог технологічного процесу), м; B – висота підземної частини фундаменту (залежить від типу приміщення і глибини промерзання ґрунту h_пр ), м.

Якщо приміщення опалюється, то висота підземної частини фундаменту приймається 50 % від глибини промерзання (B = 0,5 h_пр), а якщо приміщення не опалюється, то вона становитиме 70 % від глибини промерзання (B = 0,7 h_пр).