МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Інститут математики, економіки та механіки

Кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин

Є.І. Войнова

Навчально-методичний посібник

зі спецкурсу

«Валютно-фінансові умови світової торгівлі»

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова

2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Інститут математики, економіки та механіки

Кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин

Є.І. Войнова

Навчально-методичний посібник

зі спецкурсу

«Валютно-фінансові умови світової торгівлі»

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова

2014

Навчально-методичний посібник зі спецкурсу «Валютно-фінансові умови світової торгівлі»

Автор/Укладач:

Є. І. Войнова, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Рецензенти:

Ю. Г. Козак, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету, академік АЕН України та Міжнародної Академії Регіональних Наук

В. М. Степанов, доктор економічних наук, професор, зав. відділом еколого-економічних проблем приморських регіонів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

С. А. Якубовський, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

І. Б. Насадюк, кандидат економічних наук, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою ОНУ імені І.І. Мечникова

(протокол № _ від________р.)

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………5

Тема 1. Елементи та структура світової валютно-фінансової системи…….……6

Практичні завдання студентам…………………………………………...34

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...35

Контрольні питання………….…………………………………………...35

Тема 2. Суб’єкти валютно-фінансового регулювання ……………….…………36

Практичні завдання студентам…………………………………………...50

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...50

Контрольні питання………….…………………………………………...50

Тема 3. Моделі валютно-фінансової політики …………………..………….….51

Практичні завдання студентам…………………………………………...63

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...63

Контрольні питання………….…………………………………………...63

Тема 4. Статистичні валютно-фінансові показники................………………….64

Практичні завдання студентам…………………………………………..107

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………..107

Контрольні питання………….…………………………………………...107

Тема 5. Фактори валютно-фінансового впливу на світову торгівлю …………108

Практичні завдання студентам…………………………………………..143

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………..143

Контрольні питання………….…………………………………………..143

Тема 6. Методологія дослідження валютно-фінансового впливу на світову торгівлю…………………………….………………………………………………..145

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Тема 7. Валютно-фінансові умови зовнішньоторговельних контрактів………..62

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Тема 8. Моделювання впливу девальвації на світову торгівлю………………..62

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Тема 9. Моделювання впливу ревальвації на світову торгівлю…………..62

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Тема 10. Моделювання впливу появи нової світової валюти на світову торгівлю…………………………………………………………………………. 62

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Тема 11. Моделювання впливу зняття з обігу доларів США як світової валюти на міжнародну торгівлю ……………………..…………………………………..62

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Тема 12. Моделювання впливу зняття з обігу євро як світової валюти на міжнародну торгівлю …………………………………….……………………………..62

Практичні завдання студентам…………………………………………..74

Питання для підготовки до семінарських занять..……………………...74

Контрольні питання………….…………………………………………...74

Список використаних джерел……………………………………………..………75

Список рекомендованої літератури…………………………………..………..…78

Вступ

Головною метою дисципліни «Валютно-фінансові умови світової торгівлі» є вивчення інструментів валютно-фінансового регулюванння на національному та міжнародному рівнях та впливу їх використання на світовий ринок товарів та послуг.

Завданням дисципліни є ознайомлення студентів з теоретичними підходами валютно-фінансового регулювання, світовим досвідом використання валютно-фінансових важелів впливу на світову торгівлю, та придбання студентами навичок проектування короткострокового та довгострокового впливу застосування певних інструментів валютно-фінансового регулювання на розвиток міжнародних тогровельних відносин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: форми, напрями та інструменти державного та міжнародного валютно-фінансового регулювання, наслідки впровадження тих чи інших методів валютно-фінансового регулювання для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, практику застосування валютно-фінансових інструментів державного регулювання в Україні.

вміти: аналізувати інформацію, будувати прогнози щодо застосування певних інструментів валютно-фінансової політики держави та світового суспільства, обирати найбільш ефективні важелі валютно-фінансового впливу виходячи з цілей розвитку державної еспортно-імпортної спеціалізації країни та світової торгівлі взагалому.

У науково-методичній розробці розкривається основна суть і структура кожної теми, визначаються головні проблеми, наведений матеріал для комплексного вививчення, зроблені рекомендації щодо використання літератури, фактичних матеріалів.

У розробці визначається логіка кожної проблеми, запропоновано ряд проблемних ситуацій, завдань, запитань для перевірки знань. В кожній темі подаються питання для підготовки до семінарських занять.

Структурно спецкурс розрахований 86 години, з яких 42 години передбачається на аудиторну роботу (28 годин лекційних та 14 годин семінарських занять), 10 годин – на виконання науково дослідного завдання, а саме моделювання наслідки девальвації гривні у 2013 році на українських експортерів або імпортерів певного продукту, 34 години на самостійну роботу студента.

Спецкурс розрахований на два змістовних модулі:

Змістовий модуль 1. Елементи валютно-фінансового регулювання світової торгівлі.

Тема 1. Елементи та структура світової валютно-фінансової системи

Тема 2. Суб’єкти валютно-фінансового регулювання

Тема 3. Моделі валютно-фінансової політики

Тема 4. Статистичні валютно-фінансові показники

Тема 5. Фактори валютно-фінансового впливу на світову торгівлю

Тема 6. Методологія дослідження валютно-фінансового впливу на світову торгівлю

Тема 7. Валютно-фінансові умови зовнішньоторговельних контрактів

Змістовий модуль 2. Моделювання наслідків валютно-фінансових змін на світову торгівлю.

Тема 8. Моделювання впливу девальвації на світову торгівлю

Тема 9. Моделювання впливу ревальвації на світову торгівлю

Тема 10. Моделювання впливу появи нової світової валюти на світову торгівлю

Тема 11. Моделювання впливу зняття з обігу доларів США як світової валюти на міжнародну торгівлю

Тема 12. Моделювання впливу зняття з обігу євро як світової валюти на міжнародну торгівлю

Тема 1. Елементи та структура світової валютно-фінансової системи

1. Валютна система як економічна категорія.

2. Фінансова система як економічна категорія.

Світова валютно-фінансова система — це історично сформований на базі розвитку товарного виробництва, грошового обігу і міжнародних економічних відносин порядок розрахунків між учасниками платіжного обороту з притаманною йому системою валютно-фінансових міжнародних установ (інституцій), регламентований міжурядовими угодами та статутами міжнародних фінансових організацій.

Суб’єктами міжнародних розрахунків виступають держави (уряди), підприємства, фізичні особи, банківські рахунки яких перебувають на території різних країн, і які здійснюють міжнародну діяльність.

1. Кожна країна має свою грошову одиницю (валюту). У міжнародних розрахунках у розрізі світогосподарського товарообороту і кредиту, прямих зарубіжних інвестицій та інших міжнародних зв’язків постає необхідність в обміні грошей однієї країни на гроші іншої країни. На цьому підґрунті і виникають валютні відносини, які є важливим елементом системи зовнішньоекономічних зв'язків держав.

Валютні відносини — це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств. Вони пов’язані з функціонуванням грошей у міжнародному обороті. Валютні відносини впливають на напрям, темпи зростання суспільного відтворення, економічний розвиток окремих країн та їх міжнародні відносини.

Основною формою валютних відносин є міжнародні розрахунки, які здійснюються під час міжнародних операцій і відображаються в загальному вигляді в платіжних балансах усіх країн світу. Характерними рисами міжнародних валютних розрахунків є те, що їх об’єктом стає грошовий (валютний) еквівалент вартості тих товарів, послуг, робіт, капіталів, платіжних засобів, які здійснюють обіг між державами. Валютні відносини обслуговують різні види господарських зв'язків (зовнішня торгівля, вивіз капіталу, надання позик , науковий обмін, туризм та ін.).

Державно-правова організація валютних відносин називається валютною системою. Основне завдання валютної системи - опосередкування міжнародних платежів.

Розрізняються національна, світова та регіональна валютні системи.

Національна валютна система - це частина грошової системи країни, у рамках якої здійснюється міжнародний платіжний оборот, також це інституційно-правова форма організації валютних відносин у країні, яка визначається національним законодавством. В основі національної валютної системи лежить грошова одиниця країни.

Структура національної валютної системи:

- національна валютна одиниця;

- паритет валюти та механізм формування валютного курсу;

- умови конвертованості валюти;

- існування чи відсутність валютних обмежень;

- склад офіційних золотовалютних резервів;

- порядок міжнародних розрахунків;

- організація валютного ринку країни та ринку золота;

- державні установи, що здійснюють валютне регулювання.

Можливість і форми застосування національної валюти в міжнародних розрахунках, порядок її обміну на іноземні грошові одиниці регулюються валютним законодавством країн з урахуванням норм міжнародного права. На базі національних валютних систем діє світова валютна система.

Світова валютна система є формою організації міжнародних грошових відносин, закріпленої міждержавними домовленостями. Вона являє собою сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства. Її виникнення і подальша еволюція відображають об'єктивний розвиток процесів інтернаціоналізації капіталу, що вимагають адекватних умов у міжнародній грошовій сфері. Міжнародна валютна система виконує функцію світових грошей. Світові гроші виступають як норма вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження багатства.

Елементи світової валютної системи:

- система валют і валютних цінностей;

- механізм валютних паритетів та курсів;

- умови взаємної конвертованості валют;

- обсяги валютних обмежень;

- форми міжнародних розрахунків;

- режим міжнародних валютних ринків та ринків золота;

- міждержавні валютно-кредитні організації та відповідні системи норм та регламентацій у сфері міжнародних розрахунків [1].

Регіональна валютна система являє собою договірно-правову форму організації валютних відносин групи країн.

Елементи регіональної валютної системи:

- регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

- спеціальний режим регулювання валютних курсів;

- загальні валютні фонди і регіональні кредитно-розрахункові установи.

Слід зауважити, що поняття «валюта» тотожне поняттю «гроші», але в Україні перше вживається здебільшого тоді, коли мова йде про гроші, що перебувають у міжнародному обігу [2].

Валютні відносини підпорядковуються міжнародному правовому полю (Угода Міжнародного валютного фонду підтримана 188 країнами, у тому числі і Україною), в рамках якого діє державне правове поле.

Українське законодавство до валютних цінностей відносить валюту України, іноземну валюту та монетарні метали. Під терміном «валюта України» розуміються як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в ній. Під терміном «іноземна валюта» маються на увазі як власне іноземна валюта, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті. До монетарних металів належать золото, срібло, платина та метали іридієво-платинової групи у будь-якому вигляді та стані за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.

В умовах глобалізації в кожній країні на державному рівні затверджений класифікатор іноземних валют, який розподіляє всі іноземні валюти на групи, відповідно до який застосовуються певні режими конвертованості на території держави. В Україні такі режими затверджені Постановою Правління НБУ «Про затвердження Класифікатора іноземних валют» № 34 від 04.02.98р. з відповідними доповненнями [3]. Відповідно до нього визначається три групи іноземних валют:

1. Вільно конвертовані валюти (12 одиниць), які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали (4 одиниці) (1 група). Перелік вільно конвертованих валют гупи 1 наданий у таблиці 1.2.

Таблиця 1.1.

Вільно конвертовані валюти та банківські метали (1 група)

Найменування валют	Цифровий код валюти	Літерний код валюти
австралійські долари англійські фунти стерлінгів датські крони долари США ісландські крони канадські долари норвезькі крони шведські крони швейцарські франки японські єни	036 826 208 840 352 124 578 752 756 392	AUD GBP DKK USD ISK CAD NOK SEK CHF JPY
євро СПЗ	978 960	EUR XDR
золото паладій платина срібло	959 964 962 961	XAU XPD XPT XAG

Джерело: [3].

2. Вільно конвертовані валюти (30), які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (2 група). Перелік вільно конвертованих валют групи 2 наданий у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Вільно конвертовані валюти (2 група)

Найменування валют	Цифровий код валюти	Літерний код валюти
білоруські рублі леви (Болгарія) вірменські драми грузинські ларі долари Гонконгу естонські крони ізраїльські нові шекелі індійські рупії казахстанські тенге киргизькі соми кувейтські динари латвійські лати литовські літи мальтійські ліри молдавські леї новозеландські долари польські злоті республіки Корея вони російські рублі румунські леї саудівські ріали сінгапурські долари словацькі крони словенські толари турецькі ліри угорські форинти КФА франки ВСЕАО 1 КФА франки ВЕАС 2 хорватські куни юані Женьміньбі (Китай) інші валюти	974 100 051 981 344 233 376 356 398 417 414 428 440 470 498 554 985 410 643 642 682 702 703 705 792 348 952 950 191 156	BYR BGL AMD GEL HKD EEK ILS INR KZT KGS KWD LVL LTL MTL MDL NZD PLN KRW RUB ROL SAR SGD SKK SIT TRL HUF XOF XAF HRK CNY

Джерело: [3].

3. Неконвертовані валюти (3 група). Перелік неконвертованих валют групи 3 наданий у таблиці 1.3.

Конвертованість - це гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. При повній конвертованості національної валюти кожна юридична і фізична особа може вільно брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, продавати, купувати та обмінювати національну валюту на іноземну за певними курсами без будь-яких обмежень або прямого втручання держави. Чим нижче рівень конвертації національної валюти, тим більше валютний ринок підвласний державному регулюванню (перш за все, встановленню фіксованого курсу національної валюти щодо інших валют).

Таблиця 1.3.

Неконвертовані валюти (3 група)

Найменування валют	Цифровий код валюти	Літерний код валюти
азербайджанські манати єгипетські фунти нові тайванські долари таджицькі сомоні туркменські манати узбецькі суми югославські динари та всі інші валюти, що не належать до 1 та 2 груп валют	031 818 901 972 795 860 891	AZM EGP TWD TJS TMM UZS YUM

Джерело: [3].

Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн і застосовується у всіх видах міжнародного обігу. Вільна конвертованість у першу чергу свідчить про стійкість економіки країни, можливості її економічного зростання, довіру до національної валюти з боку іноземних партнерів. Деякі вільно конвертовані валюти є резервними валютами. Резервна валюта - це вільно конвертована валюта, яка використовується для міжнародних розрахунків і зберігається Центральними банками інших країн. Центральні банки нагромаджують валюту країн, які є лідерами у світовій торгівлі. Практично всі зовнішньоторговельні та фінансові операції здійснюються в доларах США, швейцарських франках, йєнах, євро, фунтах стерлінгах. Саме ці валюти і є резервними. Наявність резервної валюти створює додаткові вигоди країні-емітенту, даючи змогу протягом тривалого терміну мати від'ємне сальдо в торговому і платіжному балансах без загрози національної економіки, бо така валюта не пред'являється до оплати у вигляді вимоги на поставку товарів чи інших активів, а залишається в інших країнах у вигляді резервів.

Частково конвертована валюта - це національна валюта країн, що обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжнародних розрахунках застосовується з обмеженнями. В країнах з частково конвертованою валютою держава використовує валютні обмеження. Валютні обмеження - це законодавча або адміністративна заборона, лімітування та регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностями. Валютні обмеження проводять з метою підтримки валютного курсу, вирівнювання платіжного балансу, концентрації валютних цінностей державою тощо. Основними причинами впровадження валютних обмежень є нестача валюти, тиск зовнішньої заборгованості, диспропорції в платіжних балансах. Більшість країн світу, в тому числі й Україна, має частково конвертовану валюту.

Неконвертована (замкнена) валюта - національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти. Неконвертованими є ті валюти, на які накладаються обмеження щодо ввезення, вивезення, купівлі, продажу і до яких застосовуються різноманітні заходи валютного регулювання, в тому числі валютні коефіцієнти з метою обмеження розрахунків в іноземній валюті.

Клірингова валюта - розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за взаємними поставками товарів та надання послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків. Клірингові угоди укладаються, як правило, в таких випадках:

- для вирівнювання платіжного балансу без витрат золотовалютних резервів;

- у випадку необхідності отримання пільгового кредиту від контрагента, який має активний платіжний баланс;

- як відповідь на дискримінаційні дії іншої держави;

- для фінансування країною з активним платіжним балансом країни з пасивним платіжним балансом.

Вперше в міжнародних розрахунках валютний кліринг було введено в 1931 році, у період світової економічної кризи. Валютний кліринг у міжнародних розрахунках мас обов'язковий характер. Суть його полягає у взаємному заліку зустрічних вимог і зобов'язань, що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг.

Міждержавними угодами визначаються: - банки, уповноважені вести клірингові рахунки; - обсяг клірингу (всі платежі за товарооборотом чи їх частина); - валюта клірингу; - технічний кредит - граничне сальдо заборгованості за кліринговим рахунком; - порядок погашення сальдо за клірингом.

Із кліринговою валютою пов'язана валютна блокада - заморожування в банках валютних цінностей іноземних держав та громадян. Валюта, яка знаходиться на блокованих рахунках, може бути використана тільки у даній країні. Інші країни у відповідь також здійснюють валютну блокаду. У результаті це призводить до такої форми валютних обмежень, як двосторонні валютні кліринги. Ця форма може використовуватися і без попереднього блокування рахунків.

З 1950-1958 рр. уперше в історії функціонував багатосторонній валютний кліринг - Європейський платіжний союз (ЄПС). У ньому брали участь 17 країн Західної Європи. Він був створений з ініціативи США, які намагалися ліквідувати бар'єри, що перешкоджали експансії американського капіталу.

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продати та купити валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов'язань, не змогли б перетворити одержану валюту в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов'язань [4].

Валютний ринок можна визначити як:

• інституційний механізм (сукупність установ і організацій – банків, валютних бірж, інших фінансових інститутів), що забезпечують розвиток валютних ринкових механізмів;

• система економічних і правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів і цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою;

• механізм, за допомогою якого встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами та продавцями валют.

До валютного ринку як системи входить дві основні підсистеми:

- валютний механізм - представлений правовими нормами й інститутами, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному ринках;

- валютні відносини - щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

Значення валютного ринку для економіки в цілому визначається його функціями, основними серед яких є:

- реалізація валютної політики держави, спрямованої на забезпечення регулювання національної економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків;

- створення суб'єктам валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних розрахунків і сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;

- визначення і формування попиту та пропозиції на валюту;

- регулювання валютних курсів;

- диверсифікація валютних резервів;

- хеджування валютних ризиків;

- отримання прибутку від операцій з валютою та валютними цінностями тощо.

У таблиці 1.4 представлена класифікація валютного ринку за основними критеріями.

Міжбанківський валютний ринок (прямий та брокерський) - це сегмент валютного ринку, на якому за терміновістю валютних операцій виділяють три основні складові:

- спот-ринок - ринок торгівлі з негайним постачанням валюти, на який припадає 65 % від всього обороту валюти;

- форвардний - строковий ринок, на якому здійснюється до 10 % валютних операцій;

- своп-ринок - на якому поєднуються операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" та "форвард"; на ньому реалізується до 25 % всіх валютних операцій.

Більшість валютних угод (до 80 % від загального обсягу валютних операцій) здійснюється на міжбанківському сегменті валютного ринку і на поточному (спот) ринку. Міжбанківський валютний ринок є результатом взаємодії валютних рахунків комерційних банків. Ресурси цього ринку поділяються на комерційні (належать комерційним банкам) та регуляційні (належать центральним емісійним банкам). Саме на міжбанківському валютному ринку сконцентровано до 30 % офіційних валютних ресурсів, за допомогою яких держава реалізує сприятливу для себе валютну політику;

Таблиця 1.4.