Шляхи розвитку креативного мислення учнів початкових класів
У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України…». Тому у сучасній школі весь навчально-виховний процес спрямований на формування духовного світу особистості, розкриття потенціальних можливостей та творчих здібностей учнів.
У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, який писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво і сама майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці…». Тому вважаю своїм головним завданням розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце в суспільстві, призначене для неї природою.
Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні. Впевнена, що у навчальному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинно характеризуватись розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя. Як зробити, щоб дитина не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися?
На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до
активної діяльності. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних
умов може перерости в стійкий інтерес до знань
Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інтерактивні методи навчання. Саме вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості.
Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам 'ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.
Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання.
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам 'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Як бачимо, процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.
Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які ставить перед собою педагог:
виробляти навички ефективного спілкування;
виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;
сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими;
формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.
Задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.
Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.
З успіхом застосовую на уроках читання інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато переваг:
у роботі задіяні всі діти класу;
учні вчаться працювати у групі (команді);
формується доброзичливе ставлення до опонента;
кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
створюється «ситуація успіху»;
за короткий час опановується багато нового матеріалу;
формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.
Інтерактивна робота має свої принципи:
одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);
однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);
позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);
індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).
На уроках вчитель створює такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.
Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.
Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.
Зважаючи на це вважаю, що:
Розвитку творчих здібностей сприяють:
- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;
- складання казки за малюнком;
- створення продовження казки, оповідання;
- складання чистомовок;
- використання анаграм, метаграм;
- словесне малювання;
- творчі списування текстів;
- вилучення зайвого;
- скоромовки;
Для розвитку творчих здібностей я використовую: