Вправи з розвитку креативного мовлення молодших школярів

Проблема розвитку мовлення завжди привертала увагу учених – лінгвістів, методистів, вчителів – практиків, бо вона є однією з найважливіших у системі початкового навчання. Вироблення в учнів навичок практичного володіння рідною мовою, вміння правильно будувати висловлювання в усній і письмовій формі - основне завдання, яке постає перед школою.

Отже, розвиток мовлення – це розвиток особистості людини, її духовних здібностей, інтелекту, моральних якостей. Щоб досягти успіху в житті, «зробити кар'єру», треба з дитинства розвивати зв'язне мовлення.

Для того, щоб розвинути мовлення учнів, треба розвинути їх мислення. Недаремно К. Ушинський зазначав: той, хто хоче розвивати в учнів мовні здібності, повинен розвивати в них, насамперед, уміння мислити. З проблемою розвитку мовлення тісно пов’язане насамперед питання інтелектуального розвитку особистості. Не випадково практично всі видатні психологи та педагоги приділяли велику увагу інтелектуальному розвитку дитини засобами мови. Якщо взяти таких всесвітньо відомих педагогів , як Ян Амос Коменський, К. Ушинський, В. Сухомлинський, які були не тільки видатними педагогами, а й учителями рідної мови, методистами, авторами навчальних і художніх книг з рідної мови для молодших школярів, застосування творчих завдань у навчальному процесі має на меті навчити учнів молодшого шкільного віку розв’язувати нові незвичні завдання шляхом аналізування й комбінування; активізувати для цього свої інтелектуальні та творчі сили, спрямовувати їх на знаходження рішення нового завдання , а також вивчати й повторювати навчальний матеріал незвичним та ефективним способом. Уміння шукати аналогії в мовленнєвому матеріалі допоможе учням побачити особливості рідної мови. Його можна розвивати так само, як й інші навички, застосовуючи вправи на розвиток мовлення на кожному уроці.

Пропоную вправи, виконання яких сприяє формуванню мовленнєвих навичок учнів.

Вправи на формування уміння слухати і говорити

Скороти речення

Учитель промовляє речення — діти усвідомлюють його, потім він повторює речення ще раз — учні запам'ятовують. Після цього вчитель пропонує учням-скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи його основний зміст. Виконуючи ці вправи, учні готуються до переказу текстів.

- Оля читає маленькій сестричці цікаву книжку.

- Оля читає маленькій сестричці книжку.

- Оля читає маленькій сестричці..

- Оля читає сестричці.

- Оля читає.

- Біля річки ростуть високі верби.

- Біля річки ростуть верби.

- Ростуть верби.

Завершує роботу запитання: що змінилося, коли речення скоротили?

Далі ця вправа проводиться як гра. Скорочувати речення можна послідовно або одразу на ту кількість слів, яку встановлюють гравці. Найскладніший варіант гри — зробити речення якомога коротшим, але так, щоб воно залишалося зрозумілим.

- Восени часто йдуть заливні дощі.

- Вранці Степанко їв рисову кашу.

- Через міст проїхала вантажна машина.

- Оленка подарувала своїй сестрі вишиту сорочку.

- На землі лежить пухнастий сніговий килим.

- Гусінь завдає великої шкоди нашим городам.

- Взимку дерева часто вкриваються сріблястим інеєм.

- Юрко та Іванко будували біля струмка млин із колесом.

- Зелене гілля дерев звисало над стежкою.

- Коротка дорога до школи йшла через річку Швидку.

- У глухому лісі на краю озера зупинилися для відпочинку перелітні птахи.

- Кіт спить дуже сторожко.

- Світить тепле весняне сонечко.

- Миколка і Федько бігали в лузі.

- Вчора дув сильний пронизливий вітер.

- Мій дядько працює на заводі.

- Петрик помітив на дереві білку.

- Мій друг упіймав двох лящів.

- Біля діжки з водою росли кущі шипшини.

Перестав слова в реченні

Промовляю речення і пропоную дітям змінити порядок слів у ньому. В ході роботи з'ясовуємо з учнями, що і як у цьому випадку змінюється. Школярі вчаться виразно промовляти речення, змінюючи логічний наголос, уточнюючи зміст. Ця вправа сприяє формуванню вмінь і навичок володіння реченням під час переказу та в бесіді.

- Сьогодні вранці Ніна пішла до школи.

- Ніна сьогодні вранці пішла до школи.

- Вранці сьогодні пішла Ніна до школи.

- Пішла Ніна сьогодні вранці до школи.

- До школи пішла сьогодні вранці Ніна.

Спробуй сам. Скільки варіантів можна запропонувати?

- Товста крига вкрила ставок.

- Весело співали в лісі птахи.

- Горобець голосно і тривожно зацвірінькав.

- З молока виробляють масло й сир.

- Звірі й птахи радіють теплу і весні.

- Під старою березою Оленка побачила маленьку пташку.

- Свіжий вітерець розносив по лузі весняні пахощі.

- Ведмедиця любить у холодочку подрімати.

- Водяний павук змайстрував хатку з повітря.

- Гніздо висить на висоті двох метрів на гілці осики.

На основі завдання проводиться гра «Такі однакові й різні речення». Суть її полягає в тому, що учні складають речення і пропонують його варіанти. Виграє той, хто зможе скласти більше варіантів і зуміє виразно вимовити фразу.

Заміни слово

Пропоную вихованцям прослухати речення і повторити його, замінивши тільки одне виділене слово.

Завдяки цій вправі формується уміння уважно, свідомо сприймати висловлювання, тексти.

Діти повернулися зі школи. Першокласники повернулися зі школи. Дівчатка повернулися зі школи. Учні повернулися зі школи. Друзі повернулися зі школи. Хлопчаки повернулися зі школи. Пустуни повернулися зі школи. Діти вийшли зі школи. Діти вибігли зі школи. Діти повернулися з бібліотеки.

— Продовжуй гру!

- Кіт сидів на дереві.

- Іванко виглядав із-за воріт.

- Книжка лежала на шафі.

- Дідусь відпочивав під грушею.

- Горобець прилетів до годівнички.

- Стояв ясний сонячний день.

- У кущах весело співали пташки.

- Стежкою йшла бабуся з відром води.

- Франко написав багато цікавих казок.

- Під старою сосною грілася лисиця.

- Каченята стрибнули у воду і попливли.

- Ввечері на лісовій галявинці ми побачили їжачка.

- Комахи проспали цілу зиму під корою цього пенька.

- На молодій берізці пожовкло листя.

- Широкою вулицею діти йшли на екскурсію.

- Сергійко подарував сестрі книжку.

- Влітку наша сім'я відпочивала в Карпатах.

- Раптом над тайгою з'явилися вертольоти.

- Багато грибів зібрали вони під дубом.

- З далеких країв летіли ключі журавлів.

- Володя запросив своїх друзів у кіно.

Біля каштана стояла група екскурсантів і милувалася його красою.

Учням слід запропонувати складати і перетворювати речення самостійно, а ще краще — у колі друзів, сім'ї, влаштовуючи цікаву гру. Матеріал для гри бажано добирати з дитячих книжок.

Де сховалась нісенітниця?

Діти слухають речення і визначають, чи може таке бути. Якщо може, то де, коли, чому. Якщо не може — слід довести, що це вигадка, нісенітниця. Виконання цієї вправи сприяє посиленню уваги до тексту, формуванню уміння точно, відповідно до задуму будувати вислів, свідомо вживаючи те чи інше слово.

- Улітку Миколка катався на ковзанах.

- Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць.

- Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.

- Горобець приніс дрова, а мишеня приготувало вечерю.

- У садку було чути, як кукурікав соловей.

- Кішка колисала мишку і співала колисанку.

- Я дуже здивувався, коли в норі побачив великого жука.

- Сьогодні вночі я чув, як дзижчали комарі, кувала зозуля, квакали риби, гавкали собаки.

- Їжачок лазить по деревах, а ведмежатко повзає по землі.

- Я знаю, що ластівка живе в гнізді, цвіркун — на горищі, а миші — у старій валізі.

- У парку Тетянка бачила зайця, п'ятьох мавп, двох ведмежат, дев'ять змій, зебру та верблюда.

- Ми пожаліли черепаху і відпустили її в синє море.

- Голодний заєць повернувся з нічного полювання.

- Дід узяв пилку і пішов до лісу зрубати дерево.

- У хлопчика була температура 36,5, тому він почувався дуже погано:

- У краплинах дощу шуміли сонячні промінці.

- Сонце закрило хмару.

- Хмара закрила сонце.

- Вітер розколов кригу.

- Крига розколола вітер.

- За осінню настає літо.

- За літом настає осінь.

- Машина свистіла з постійною швидкістю і йшла вперед.

- Дорога, по якій їхала машина, пролягала через аеродром.

Виконавши таку вправу, учні можуть самостійно організувати гру «Відрізни бувальщину від вигадки, помічай нісенітниці». Матеріал для гри школярі добирають самі.

Продовжують систему вправ ускладнені вправи на формування навичок цілеспрямованого користування відомостями з різних галузей знань і розвиток уміння доказово розмірковувати на їх основі. Ці вправи ефективні, коли дітей завчасно попереджають про те, яку інформацію, з якої теми слід використати, розв'язуючи запропоновані завдання.

Важливо, щоб дитина не лише запам'ятала речення, текст, помітила неточності в ньому, а й могла навести факти та судження на підтвердження правильності власної думки. Слід заохочувати учнів посилатися на книжки, в яких розповідається про ці факти.

- У сосновому лісі ми збирали моркву.

- На нашій яблуні виросло багато смачних шишок.

- Спекотним літнім ранком на зеленій галявині біленький зайчик ласував кактусами.

- У колгоспному ставку юннати розводили коропів, щук та китів.

- Взимку кури відлітають у теплі краї.

- Вовк спритно заліз на березу нарвати свіжих огірків.

- Все літо бджоли збирають квітковий пилок і нектар.

- Подорожник — це корисна лікувальна рослина.

- Ведмідь живе в нірці.

- Чув ти коли-небудь, як гавкає лисиця, кумкає жаба, ухає пугач?

- Свинки люблять ласувати картоплею.

- Сова вдень спить, а вночі шукає собі їжу.

- Кит — це найменша риба у світі.

Учням слід запропонувати складати і перетворювати речення самостійно, а ще краще — у колі друзів, сім'ї, влаштовуючи цікаву гру. Матеріал для гри бажано добирати з дитячих книжок.

Де сховалась нісенітниця?

Діти слухають речення і визначають, чи може таке бути. Якщо може, то де, коли, чому. Якщо не може — слід довести, що це вигадка, нісенітниця. Виконання цієї вправи сприяє посиленню уваги до тексту, формуванню уміння точно, відповідно до задуму будувати вислів, свідомо вживаючи те чи інше слово.

- Улітку Миколка катався на ковзанах.

- Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць.

- Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.

- Горобець приніс дрова, а мишеня приготувало вечерю.

- У садку було чути, як кукурікав соловей.

- Кішка колисала мишку і співала колисанку.

- Я дуже здивувався, коли в норі побачив великого жука.

- Свинки люблять ласувати картоплею.

- Сова вдень спить, а вночі шукає собі їжу.

- Кит — це найменша риба у світі.

Перефразуй

Ця вправа сприяє формуванню уміння усвідомлювати зміст наукового тексту через перефразування.

- Якщо ластівки літають низько над землею — це означає, що буде дощ.

- Кішка дуже старанно чистить свою шерсть язиком, щоб «їжа» не почула її дух і не втекла.

- Щоб розповісти своїм товаришам, де можна знайти багато меду, бджола виконує у вулику спеціальний танок.

- Їжак проводить у зимовій сплячці більше шести місяців.

- У кульбаби є парашутики, щоб вітер міг розсіяти її насіння повсюди:

- Більшість жаб дуже корисні — вони винищують безліч шкідливих комах.

- Найменша пташка у світі — колібрі, вона трохи більша за джмеля.

- Готуючись до зими, біліє не лише заєць-біляк, а й песець, горностай, біла куріпка.

Вправи на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання

Доповни речення

Читаю речення і пропоную вихованцям поширювати його, додаючи по одному слову. Завдяки цій вправі дитина вчиться швидко вловлювати зміст прочитаного, читати наздогад, запам'ятовувати, будувати висловлювання, використовуючи всі мовні можливості, а також стежити за висловлюванням співрозмовника.

Ми працюємо.

Ми працюємо на городі.

Ми працюємо на своєму городі.

Влітку ми працюємо на своєму городі.

Влітку ми завжди працюємо на своєму городі.

Ігор вчить.

Ігор вчить уроки.

Брат Ігор вчить уроки.

Брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор годину вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину сидить і вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину сидить за столом і вчить уроки з математики.

Мій старший брат Ігор уже годину сидить за столом і вчить уроки з математики.

- Продовжуй!

Ніна читає...

Пташка співає...

Дівчинка грається...

Ми відчинили...

Катя малює...

Заєць сховався...

Сонечко вийшло...

Діти допомагали...

На основі цієї вправи можна організувати цікаву і змістовну гру, пам'ятаючи про те, що речення може як складатися з одного слова, так і налічувати 40 і більше слів.

Закінчи речення

Починаю речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути кілька варіантів відповідей або всього один. Ці вправи навчають слухати і розуміти співрозмовника, читати наздогад, розуміти складні конструкції і користуватися ними в мовленні.

Дівчинка йшла...

Дівчинка йшла стежкою додому.

Дівчинка йшла й співала пісеньку.

Дівчинка йшла вулицею і несла важку сумку.

Дівчинка йшла до бібліотеки.

Хлопчик почервонів...

Хлопчик почервонів від сорому.

Хлопчик почервонів, тому що йому стало соромно.

Хлопчик почервонів, бо на дворі було дуже жарко.

— Спробуй сам!

Діти зустріли в лісі бабусю.

Діти зустріли в лісі бабусю, яка...

Діти зустріли в лісі бабусю, яку...

Діти зустріли в лісі бабусю, якій...

Діти зустріли в лісі бабусю, про яку...

Гавчик розлігся на сонці, але...

Гавчик розлігся на сонці, а...

Гавчик розлігся на сонці, щоб...

Гавчик розлігся на сонці, коли...

Гавчик розлігся на сонці, бо...

Вправи на формування швидкої реакції

Ці завдання вчать дитину швидко сприймати слово, розвивають навички читання наздогад і уміння відгадувати загадки, збагачують уяву школярів, допомагають оволодіти умінням характеризувати будь-що і будь-кого. Вправи продуктивні лише тоді, коли виконуються чітко і швидко. Учитель має передбачити, що може існувати кілька варіантів відповідей.

Швидко слово підбери

Рідна, лагідна, найдорожча (хто?) ... Запашний, білий, смачний (що?)... Білий, холодний, пухкий... Червоне, солодке, соковите... Пухнаста, руда, хитра... Весняний, сонячний, теплий... Жовте, червоне, осіннє...

Нова, цікава, бібліотечна... Сірий, зубатий, голодний... Прозора, джерельна, холодна... Висока, білокора, струнка... Чорна, дощова, велика... Кольоровий, дерев'яний, зламаний... Футбольний, круглий, шкіряний... Цікавий, двосерійний, пригодницький... Яскраве, тепле, пекуче... Фруктовий, квітучий, зелений... Зелена, висока, новорічна...

Гра «Хто кричить, а що тріщить?».

Один із гравців називає дію (дієслово), інший добирає відповідне слово (іменник). Той, хто не зможе швидко назвати дію або знайти пару, віддає фант. Наприкінці гри фанти розігруються: ті, кому вони належать, виконують веселі завдання — читають вірші, танцюють, співають.

Підбери якомога більше слів

Пливе пароплав, човен, плавець, качка, риба, деревина, кит...

Летить...

Росте...

Співає...

Спить..

Шипить...

Вмивається...

В'ється...

Повзе...

Біжить...

Висить...

Цвіте...

Світить...

Купається.

Замерзає..

Посміхається..

Працює...

На основі цієї вправи в позаурочний час або в колі сім'ї організується гра, подібна до попередньої.

Зміни форму дієслова

Я стою. Ти стоїш. Він стоїть. Ми стоїмо. Ви стоїте. Вони стоять.

Я граю.

Ти...

Він...

Ми...

Ви...

Вони...

Я пишу.

Ти...Він...

Ми...

Ви...

Вони...

Здогадайся: про кого або про що я розповідаю?

Учень, школяр, черговий, другокласник, син, онук, племінник, пустун...(хлопчик)

Дочка, хазяєчка, вертуха, внучка, помічниця... (дівчинка).

Умілець, захисник, трудівник, син, онук, друг... (чоловік).

Хазяйка, дочка, дружина, онучка, кухар, рукодільниця, доброзичливиця... (жінка).

Мрійник, вигадник, казкар, поет... (письменник).

Чекає, зустрічає, запитує, годує, читає, куховарить, прибирає, посміхається, виряджає, наспівує, піклується, шиє, латає, в'яже, стомлюється, радіє... (мама, бабуся).

Майструє, читає, лагодить, ремонтує, радить, запитує, піклується, карає, дивується, забавляє, працює, купує, сміється, розповідає, гнівається, прощає... (дідусь, тато).

Бігає, читає, пише, міркує, відпочиває, допомагає, плаче, грається, навчається, співає, сміється, сумує, плаває, малює, шукає, розглядає, стрибає, турбується...

На основі вправ такого типу проводяться ігри: «Розкажи мені про...», «Хто так робить?», «Змінюється одне слово — змінюється відповідь», «Угадай». Правила гри розробляють самі гравці. Чим діти доросліші, тим більша самостійність їм надається. Оцінюючи складені завдання та подані відповіді, дорослий враховує винахідливість, гумор, відчуття міри, словниковий запас дітей.

Послухай і скажи. Послухай і докажи.

Мета виконання цієї вправи — формування навичок слухати, чітко вимовляти, усвідомлювати і доби­рати риму. Промовляю чистомовку, а діти, повторюючи слідом, відтворюють текст й інтонацію.

Потім ускладнюю роботу: школярі повторюють склади і досказують текст, знаходячи останнє слово за змістом і римою.

Згодом можна запропонувати учням придумати на систему складів текст, який за римою узгоджувався б зі складами.

Тему рядка може підказати вчитель. Результатом роботи стає самостійне створення чистомовок, що буде першим кроком до «написання» римованих рядків:

Би-би-би — ще зелені боби.

Бі-бі-бі — плаття зшию тобі.

Да-да-да — стоїть в глечику вода.

Ди-ди-ди — дай напитися води.

Жа-жа-жа— ми знайшли вужа.

Жи-жи-жи — ти мені допоможи

Жі-жі-жі — дуже гострі ножі.

За-за-за — гарна в діда коза.

Зі-зі-зі — на одній стою нозі.

Лі-лі-лі — літом жив я у селі.

Лю-лю-лю — я тварин люблю.

Ля-ля-ля — буду пасти я теля.

Ма-ма-ма — наближається...

Ня-ня-ня — ось кудлате...

Ни-ни-ни — в зоопарку є...

Ра-ра-ра — у лисиці...

Ру-ру-ру — розпочнемо разом...

Ар-ар-ар — загудів...

Са-са-са — укусила в ніс...

Су-су-су — розплела...

Та-та-та — відчиняйте...

Ти-ти-ти — велика...

Ті-ті-ті — вогонь у...

Ця-ця-ця — гарна...

Робота над збагаченням, уточненням і активізацією словника

Збагачення словника — це процес засвоєння школярами нових, незнайомих слів, у результаті чого роз­ширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення.

1. Діти шляхом слухово-зорових вправ записують низку слів. Визначають, що є слова, які мають спіль­ну частину, а є близькі за значенням. Звертаю також увагу дітей на те, що споріднені слова мають схоже значення, але не є синонімами.

Сніжинки — сніг — сніжок — сніговий. Льодок — іній — метелиця — завірюха.

— Поміркуйте, яке слово із записаних є «батьком» сніжинок? (Сніг.)

— А «братами»? (Лід, сніжок, іній.)

— А «матусею»? (Метелиця.)

— А «дідусем»? (Сніговій.)

— А «бабусею»? (Завірюха)

2. У ході вивчення слів-родичів (спільнокореневих слів) дітям пропоную із записаних складів скласти слово:

чок бо ду (дубочок); поміркувати, звідки взявся дубочок, записати слова дубок, дуб, дубочок у порядку «зростання», знайти спільну частину;

рець те ві (вітерець); записати з пам'яті слова вітер, вітрище, вітрюган і розподілити їх від «найсильнішого» до «найслабшого» як явища природи.

3. Під час вивчення слів із протилежними значеннями (антонімів) учням пропоную виконати низку завдань.

• Вставити в прислів'я слова з протилежними значеннями, як-от: вчений — неук: ... іде, а ... слідом спотикається. (Вчений іде, а неук слідом спотикається.)

• Підібрати до слова праця лексему з протилежним значенням і знайти їм місце в прислів'ї:

... людину годує, ... марнує.

(Праця людину годує, а лінь марнує.)

• Підібрати слова — антоніми за змістом, які відповідають на питання який?

Жолудь (який?) ..., а з нього (який?) ... дуб виростає.

(Жолудь маленький, а з нього великий дуб виростає.)

4. Під час вивчення слів, близьких за значенням (синонімів), пропоную відгадати загадку. Відповідь записується на дошці та в зошитах і поширюється словами-синонімами.

Загадка

Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати,

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш.

(Абетка, азбука, алфавіт.)

5. На уроках розвитку зв'язного мовлення використовую також елементи риторики. Пропоную деякі завдання з використанням елементів риторики.

• Підбір слів-рим серед поданих на малюнках (сніг — пиріг, ялинка — сніжинка, лід — слід, білка — гілка тощо).

• Підбір слів-рим до поданих. Зірочка — дірочка, білочка; лісок — поясок, їжачок, піджачок; книжка — мишка, кішка, діжка; хвоїнки — пір'їнки.

• Проведення гри *Складно-нескладно». Якщо зачитані слова римуються, діти плещугь у долоні, якщо рими немає — просто піднімають руки над головою.

Піднімається — опускається.

(Учні плещуть у долоні.)

Дорога — зима.

(Піднімають руки вгору.)

• Проведення гри «Вгадай вірш за римами».

Сутність гри полягає в тому, що вчитель називає лише слова, які римуються у відомих дітям поетичних рядках, а вони повинні відгадати автора і назву поезії. Наприклад, учитель говорить римовані слова: сніжиночки — пушиночки; носилися — крутилися; спатоньки — до матінки; рідная — бідная. І діти, відгадавши, що йдеться про вірш М.Вороного «Сніжинки», декламують його.

Уточнення значення слів. Завдання для словникової роботи спрямовані на розкриття і пояснення учням широкого значення слова, на вироблення в них уміння вживати в мовленні найбільш точні й влучні за змістом слова

1. Із записаних слів запиши близькі за значенням до слова йти.

Слова: прямувати, сидіти, ступати, направлятися, спати.

2. Вибери із ряду споріднених слів те, яке найбільше підходить до речення.

Слова: вітерець, вітер, вітрюган. Ледь шелестить ... сухими листочками. (Ледь шелестить вітерець сухими листочками.) Склади та запиши речення зі словом, що має підсилене значення.

Добери слова, близькі за значенням до слова вітер.

3. Знайди серед поданих слово, що за значенням найкраще відповідає змісту речення.

Слова: виразно, дзвінко, каліграфічно. Дівчинка пише ... (Дівчинка пише каліграфічно.)

4. Знайди в кожному ряду «зайві» слова. За якою ознакою можна їх об'єднати?

Тюльпан, ромашка, яблуко, айстра. Огірок, помідор, капуста, груша. Дуб, слива, береза, клен.

Запишемо зайві слова. Яким словом їх можна назвати?

Яблуко, груша, слива — фрукти.

5. З'ясування походження слів для активізації пізнавального інтересу під час уроків рідної мови.

— Усі ви добре знаєте цього звіра (учитель показує малюнок). Правильно, це — ведмідь. Але, мабуть, ніхто з нас не здогадується, чому його так назвали. Слово утворилось від давньослов'янського медведь шляхом перестановки приголосних звуків [м] і [в] і дослівно означає «медоїд». Практика роботи показує, що діти краще запам'ятовують написання словникових слів, якщо з'ясовано їх етимологію.

Активізація словника — використання слів, висловів у власному мовленні дітей, переведення слів із пасивного словника в активний.

1. Підбір слів-ознак, порівнянь.

Придивіться, які вони, сніжинки — перші провісниці зими. (Пухнасті, білі, легенькі, мов пушинки.)

На кого вони схожі? (На білих мух, метеликів, танцівниць.)

2. Вибір слів-ознак для опису.

Зачитаємо слова: колючий, м'якенький, біленький, великий, сіренький.

Які з них можна використати для опису їжачка? Який він? (Колючий, сіренький, маленький.)