Види вправ з розвитку креативного мислення школярів на уроках читання

Щоб привчити учнів до креативного (творчого) мислення, ми повинні, насамперед, спонукати дітей до нього. Це означає, що ми не просто нав’язуємо виконати якесь завдання, а, включивши учня у відповідну діяльність, гарантувати мотив. Процес створення будь-якого завдання проходить такі етапи : мотив, відчуття завдання, внутрішня програма дії і її реалізація, планування висловлювання в конкретній формі. Все, що ми робимо, ми виконуємо з якоюсь метою і для чогось (мотив).

У ході роботи над текстом з метою розвитку креативного мислення учням пропонуються такі завдання:

1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.

4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.

5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів я.

7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.

Завдання такого типу дуже потрібні, бо вони привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв язки між частинами речення.

Методичний підхід при роботі над креативним мисленням дитини дає змогу вносити корективи в опрацювання науково-пізнавального і художнього текстів. Якщо у першому переважає логічний аналіз, встановлення різноманітних зв’язків, то у художньому -вчитування (заглиблення ) у зміст , тлумачення , інтерпретація тексту.

Результатом такої роботи є створення кожним учнем свого художнього образу, своєї читацької точки зору, доведення за допомогою тексту свого розуміння позиції автора.

Варто звернути увагу на емоційно – вольову сферу діяльності дітей на уроці читання , оскільки завдання уроків читання полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення ,а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.

Запропоновані форми роботи, вправи, прийоми стимулюють розвиток креативного мислення, емоційної та мовленнєвої сфери кожного учня.

Метод «Мозковий штурм»

Метод розв’язання проблеми за обмежений час. Послідовність дій може бути такою.

Крок 1.

Вступ. Формулювання проблеми. Постановка завдань, визначення терміну обдумування пропозицій.

Крок 2. Висловлення суджень, ідей. Реєстрація ідей на дошці.

Крок 3. Обгрунтування своєї ідеї тими, хто її висловив. Загальна дискусія навколо представлених ідей ( правильність, доцільність, оригінальність). Вибір найкращої ідеї.

Крок 4. Обгрунтування остаточного вибору. Підбиття підсумків заняття.

Читання. 2 клас.

Тема. Веселіше буде жити, якщо вмієш дружити.

Матеріал уроку: О. Буцень " Новий м'яч".

Мета: удосконалювати навички правильного, виразного, свідомого читання; поповнити словник учнів новими словами; вчити критично мислити; розвивати вміння працювати в парах; виховувати почуття товаристкості.

Етап уроку: актуалізація пізнавальних інтересів.

Учитель.

- У наступні 2 хв запишіть на папері все, що ви знаєте про дружбу. Важливо записати все, що спаде на думку з приводу того, що можна назвати дружбою. Немає значення, чи правильно те, що ви думаєте, чи ні.

- Будь ласка,починайте складати ваш список.

(Звучить запис із піснею про дружбу).

Робота в парах.

- Поверніться до сусіда і запитайте, що він знає чи думає, що знає про дружбу. Обговоріть з ним це питання, зробіть спільний висновок.

(Отриману інформацію записую на дошці).

Після самостійного читання тексту учні вибирають вірне твердженя, обгрунтовують міркуванння, роблять висновок.

Методика «Асоціативний кущ».

На дошці записується головне слово теми, а навколо – всі слова, що асоціюються з темою, а потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

Метод сприяє розвитку творчих здібностей.

Стратегія «Кероване читання з передбаченням».

Алгоритм.

1) Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

2) Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

3) Після читання кожної частини учням ставляться запитання.

Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується .

Урок читання (за критичним мисленням).

Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:

І. Актуалізація знань.

- вправи на дихання;

- артикуляційні вправи;

- вправи на темп читання;

- вправи на тембр читання;

- вправи на висоту голоса;

- вправи на правильність;

- вправи на свідомість;

- вправи на мелодику.

ІІ. Робота з новим текстом на уроці.

- ознайомлення (1-2 кл. – вчитель, 3-4 кл. – сильний учень);

- багаторазове читання з різними видами завдань;

- бігле читання;

- вибіркове читання;

- уточнююче читання;

- доведення думки словами з тексту;

- діалоги;

- багаторазове механічне перечитування (ланцюжком, у парах, „буксир”, „коректор”, „дощиком”, „сонечком”, скоромовкою, „ну, постривай”, „віконечко”, „як директор” тощо (коли це доцільно).

ІІІ. Закріплення отриманих знань.

- читання тексту в особах (залежить від тексту);

- виділення і перечитування найголовнішого в тексті;

- характеристика героїв через сюжетну лінію тексту або словами автора;

- визначення частини, яка виражає головну думку тексту;

- поділ тексту на смислові частини.

Домашні завдання по тексту добираю за принципом доцільності: такі, що мають елемент творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми. Потреби у перечитуванні опрацьованого тексту на наступному уроці немає. Якщо ж домашнім завданням є новий текст, він повинен мати смислову „прив’язку” до робочого тексту на уроці. Наприклад, працюючи вдома, учні повинні знайти спільне і відмінне.

На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, треба дотримуватись таких правил:

1. Ніколи і нічого не робити за учнів.

2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.

3. Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.

4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для 7-9-річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.

Стратегія «Мозаїка»

Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

Текст поділяється учителем на логічно завершені частини. Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі. Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

Урок читання. 2клас.

Тема. Де гурт – там і сила.

Матеріал уроку. Німецька народна казка «Бременські музиканти».

Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору, уміння самостійно працювати в групах.

Етап уроку: усвідомлення вивченого матеріалу.

1. Робота експертних груп.

— Дати відповіді на запитання і обговорити їх у групах.

І группа

— Чому господар надумав здихатись осла?

— Що означає вираз «лихим вітром віє»?

— Кого зустрів осел по дорозі? Чому собака втік від господаря?

Поясніть вислів «занепадаю на силі».

— Куди запропонував йти осел? Для чого треба було йти у Бремен?

— Як вони зустрілися з котом? Півнем?

— Що спільного у їхній долі? Куди вони всі вирушили?

— Чому всі тварини охоче пристали на пропозицію осла?

ІІ група

- Де зупинилися переночувати тварини?

- Що побачив півень на вершечку дерева?

- Що знайшли у лісі звірі?

- Де оселилися музики?

- Що побачив осел у будинку?

- Який план вирішили здійснити тварини?

- Чи вдалось їм задумане?

- Чому їм це вдалося?

- Де кожен з героїв ліг спати?

ІІІ группа

- Чи вдалось друзям остаточно прогнати розбійників від хати? Як?

- Як тварини злякали розбійників?

- Що розповів усім розбійник?

- Чи турбували друзів розбишаки? Чому?

ІІІ етап – осмислення (міркування).

Стратегія «Дискусія».

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.

2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

Неможливо собі уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, почуттями людини як певної сходинки людського мислення. Діти можуть складати казки, їм це дуже подобається.

Можна пропонувати скласти казку спочатку всім класом, а потім поодинці. Це не просто оповідання про фантастичні події, це цілий світ, у якому дитина живе. Симпатія дітей завжди на боці позитивних героїв. Добро торжествує, зло карається, а це у свою чергу є добрим виховним моментом під час уроку.

Дуже полюбляють діти творчі завдання над казкою: придумати за початком продовження казки, придумати казку за опорними словами або поміняти характери героїв казки , наприклад, у казці про Попелюшку її мачуха дуже добра жінка, яка всіх любить, всіма опікується, а Попелюшка справжня ледацюга. Написані казки можна інсценізувати, драматизувати, зробити до них ілюстрації, намалювати їх на асфальті. Треба дати дітям свободу творити, щоб вони використали всю свою фантазію, не ставити дитину в рамки.

Скільки фантазії, доброго гумору панує на уроці, коли маленькі казкарі створюють « казку-ланцюжок», де потрібно по черзі продовжити казку, в якій було тільки два слова: « Жили-були…» або « Одного разу». Драматизація, в свою чергу, допомагає вибрати прихильну інтонацію, тон голосу, міміку, жести.

Робота над казками є хорошим засобом розвитку творчого мислення , розвиває, збагачує мову. Дозволяє збуджувати фантазію, уяву, стимулювати продуктивне мислення. Вигадування казок викликає в дітей великий інтерес , дає можливість задовольнити потребу у творчості, гарантує успіх кожному.