29.Правове становище біпатридів та апатридів в міжнародному праві.Статус біженсів за міжнародним правом.

Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство, яке в міжнародному праві має назву "біпатризм". Мається на увазі, що особа володіє двома громадянствами. Найчастіше множинне громадянство виникає внаслідок колізії національних законодавств держав. Так, воно виникне у випадку народження дитини на території держави, яка застосовує "право ґрунту", а батьки такої дитини будуть громадянами держави, яка використовує "право крові", або у разі одруження жінки з громадянином держави, яка автоматично надає громадянство жінкам при їх одруженні з її громадянином. Множинне громадянство досить часто виникає у випадку натуралізації особи, коли вона не втрачає свого попереднього громадянства. Іноді множинне громадянство може виникати внаслідок територіальних змін держав. Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Особи стають апатридами, як правило, з таких причин: при позбавленні громадянства; при одруженні жінки з іноземцем, коли відповідно до чинного законодавства держави її громадянства вона автоматично втрачає громадянство, а законодавство держави чоловіка не надає жінці громадянства чоловіка; при втраті громадянства, якщо особа добровільно вийшла чи втратила громадянство своєї державі, а іншого не набула; при виході із громадянства з метою отримання іншого; при народженні від батьків, які є апатридами; в певних випадках унаслідок територіальних змін та в інших випадках. Причому більшість випадків безгромадянства виникає внаслідок колізії законодавств окремих держав.Розрізняють два види осіб без громадянства: абсолютні апатриди відносні апатриди. Першими є особи, які отримали статус апатрида з народження, другі - стали апатридами через втрату громадянства. ""Біженець - це особа, яка відповідає встановленим у міжнародному праві критеріям для визнання за нею певного правового статусу, "статус біженця" - це система визнаних і закріплених міжнародно-правовими нормами та практикою держав прав і обов'язків особи, котру розглядають як біженця (правовий статус біженця є конкретною формою реалізації раніше встановленого правового статусу/становища цієї особи на території держави притулку). З точки зору міжнародного права правовий статус біженця визначатиметься у правовому просторі, що характеризується, з одного боку, принципом суверенітету держав і пов'язаними з ним принципами територіального верховенства та самозбереження, а з іншого - конкуруючими гуманітарними принципами, що випливають із загального міжнародного права (включаючи мету та принципи діяльності ООН) та окремих договорів. Інакше кажучи, зміст правового статусу біженців становлять їхні права, свободи та обов'язки, передбачені нормами загальних і спеціальних міжнародних (переважно багатосторонніх) угод, а також реалізовані національним законодавством держав.