Наша довідка
Кольберг Лоренс (1927-1987) - американський психолог, доктор психологічних наук, професор. Значно розширив і поглибив ідеї Ж.Піаже щодо становлення моральної свідомості, створив найбільш загальну теорію морального розвитку особистості, що охоплює весь її життєвий шлях.
Павелків Роман Володимирович (нар. 1956) - сучасний український психолог, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, заслужений працівник освіти України. Загальний обсяг наукового доробку становить понад 80 наукових праць, більшість із яких присвячено проблемі становлення та розвитку моральної свідомості та самосвідомості у молодшому шкільному віці. Автор праць із загальної, вікової, дитячої та педагогічної психології.
Основні праці: Педагогічна психологія. Теоретичні концепції та практикум (у співав., 2003), Загальна психологія (2004), Розвиток моральної свідомості та самосвідомості у дитячому віці (2004), Дитяча психологія (у співав., 2008) та ін.
Поніманська Тамара Іллівна (нар. 1954) - український педагог, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і психології (дошкільної") Рівненського державного гуманітарного університету. Учасник розробки державного стандарту Базового компонента дошкільної освіти в Україні та програмно-методичного забезпечення до нього, член авторського колективу Державної програми виховання дітей дошкільного віку "Малятко". Автор понад 200 наукових праць з проблем виховання дітей дошкільного віку та підготовки педагогічних кадрів.
Основні праці: Моральне виховання дошкільників (1993), Основи дошкільної педагогіки (1998), Дошкільна педагогіка. Практикум (у співавторстві, 2004>, Дошкільна педагогіка (2004) та ін.
Термінологічний словник
Мораль - система поглядів, уявлень, норм, оцінок, які регулюють поведінку людей; форма суспільної свідомості.
Моральна поведінка - дії людини щодо суспільства, інших людей і предметного світу, що розглядаються з боку їх регуляції суспільними нормами моральності й права.
Моральний розвиток - процес, який передбачає засвоєння моральних норм, формування моральної свідомості і моральної поведінки.
Моральні норми - суспільно вироблені правила поведінки, якими керуються люди у своєму житті і поведінці.
Моральні якості - постійні властивості особистості, що виявляються в усіх ситуаціях, пов'язаних з прагненням дитини дотримуватись моральних норм.
Тема 4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку
Методичні вказівки
В основі індивідуальності дитини лежать її природні особливості (схема 86).
Темперамент - характеристика індивіда з боку його динамічних особливостей: інтенсивності, швидкості, темпу, ритму психічних процесів і станів.
Визначати, до якого типу темпераменту належить дитина, можна на основі аналізу її діяльності, зовнішньої поведінки, її реакцій на різні впливи.
Вікові закономірності дозрівання властивостей загального типу, який у дошкільному віці характеризується відносною слабкістю, недостатньою інертністю і неврівноваженістю процесів збудження і гальмування, дають підставу вважати, що в дітей існує специфічний віковий тип нервової системи. Він визначає особливості темпераменту дітей дошкільного віку.
У групі дошкільного закладу є, як правило, діти різного темпераменту - сангвініки, флегматики, холерики, меланхоліки (схема 87).
Важливість врахування у вихованні і навчанні індивідуально-психологічних особливостей дитини очевидне (схема 88). Ігнорування властивостей темпераменту призводить до розвитку негативних рис у дошкільників.
Вихователь повинен спрямовувати діяльність дітей, щоб сприяти формуванню позитивних і запобігати появі негативних рис у дошкільників. Адже немає хороших або поганих темпераментів. Неправильно думати, що такі властивості нервової системи, як слабкість або інертність, негативні, а риси темпераментів, які виникають на їх основі, підлягають швидкій переробці. Кінцевий результат залежить від виховання. Під час неправильного підходу хороше може стати поганим, а під час умілого діяння вплив негативних рис може бути перекритий.
Зміст поведінки, те, чим керується дитина, як вона ставиться до себе самої, є суттю характеристики людини. Кожна особистість має свій психічний склад, свою манеру поведінки, свій спосіб діяння, свій характер.
Тип нервової системи постійно впливає на вироблення характеру дитини. Темперамент і характер особистості являють собою єдність, є нерозривними властивостями особистості. Разом з тим, це не одне і те саме. Тип нервової системи має вроджену основу, а характер формується прижиттєво. Характер включає в себе цілий ряд компонентів (схема 89), але може аналізуватися лише як єдине ціле. Характер визначається сукупністю всіх рис, які виявляються в діях і вчинках.
Характер людини — витвір усього життя. Усі його складові взаємо-
переплетені, що лише час від часу на передній план у поведінці виступає то одна, то інша риса. Сплетіння в кожної особистості своє. І навіть в однієї людини, залежно від конкретних умов життя, можуть проявлятися різні риси характеру.
У народі кажуть, що двох однакових людей за характером однакової поведінки не буває. Адже дитина з моменту народження потрапляє під "свій" вплив. Накладають свої мазки на характер особистості:
сімейні умови;
спосіб виховання в сім'ї;
коло рідних;
дитячий колектив;
навколишній світ;
- особливості типу нервової системи.
Характер формується під впливом умов життя в процесі активної діяльності самої дитини.
Дитяча астрологія ... Виявляється, уже з дитинства хлопчик чи дівчинка перебувають під впливом планет, і треба допомогти дитині збагачувати свій талант, долати труднощі характеру, остерігатися небезпеки.
Наша довідка
Мерлін Вольф Соломонович (1898-1982) - російський психолог, доктор психологічних наук, професор. Працював у галузі психофізіології і розробляв проблему типів нервової системи та темпераменту.
Основні праці: Своєрідність умовних реакцій у структурі вольового акту (1953), Нарис психології особистості (1959), Нарис теорії темпераменту (1964) та ін.
Павлов Іван Петрович (1849-1936) - фізіолог, автор вчення про вищу нервову діяльність. Увів поняття "умовний рефлекс", завдяки якому організм пристосовується до умов існування, набуваючи нових форм поведінки, відмінних від вроджених безумовних рефлексів. Визначаючи якісні відмінності між вищою нервовою діяльністю людини і тварин, висунув ідею про дві сигнальні системи. Розробив вчення про типи вищої нервової діяльності. В 1904 р. першим з вітчизняних вчених отримав Нобелівську премію.
Основні праці: Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності тварин (1923), Лекції про роботу великих півкуль головного мозку (1926) та ін.