Тема 5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку
Методичні вказівки
Протягом дошкільного дитинства в пам'яті дітей відбуваються істотні зміни (схема 56).
Пам'ять дошкільника в основному має мимовільний характер. Розвиток пам'яті залежить від характеру:
а) мовної діяльності, яка вимагає запам'ятовування словесного матеріалу;
б) ігрової діяльності.
У молодшому дошкільному віці мимовільне запам'ятовування і відтворення - єдина форма роботи пам'яті. Дитина легше запам'ятовує:
те, що пов'язано з діяльністю;
те, що було цікаво, мало емоційний характер;
те, на що звернена увага в діяльності. Але молодший дошкільник не може:
поставити перед собою мету запам'ятати що-небудь;
застосовувати якісь спеціальні прийоми запам'ятовування.
Разом з тим мимовільне запам'ятовування може бути дуже точним, а те, що запам'яталося, зберігається в пам'яті тривалий час.
Дошкільний вік - це вік виникнення і початкового формування довільної пам'яті (схема 57).
Довільна пам'ять починає формуватися в середньому дошкільному віці, причому довільне відтворення виникає раніше від довільного запам'ятовування. На схемі 58 узагальнено зображено рівні розвитку та особливості пам'яті дитини-дошкільника. У дітей дошкільного віку розвиваються й інші види пам'яті (схема 59) .Спостереження показують, що у своєму розвитку пам'ять дітей проходить певні етапи. Найраніше розвивається в них рухова пам'ять, за нею - емоційна і образна і останньою - словесно-логічна. Образна пам'ять є основою пам'яті дошкільника. У деяких дітей спостерігається особливий вид зорової пам'яті, який має назву ейдетичної ("яскраве бачення") пам'яті. Образи ейдетичної пам'яті за своєю яскравістю і чіткістю наближаються до образів сприймання: згадуючи що-небудь, дитина ніби знову бачить це перед очима і може описати в усіх деталях. Це допомагає запам'ятовувати великі вірші, казки. Ейдетична пам'ять - вікове явище. З роками ейдетична пам'ять зникає і лише в окремих людей залишається на все життя (Суриков писав зимовий пейзаж влітку, Левітан- літній взимку).
Дорослий повинен керувати розвитком усіх видів пам'яті, вчити прийомів запам'ятовування і пригадування (схема 60).
Розвивати мимовільну пам'ять, яка накопичує матеріал для наступного відтворення.
Спонукати дитину до відтворення спочатку під час виконання нею практичних доручень у грі, а в подальшому - у процесі навчальної діяльності.
Ставити перед дітьми завдання, вправляючи дошкільників у запам'ятовуванні, тренуючи їхню пам'ять у діяльності.
Навчати різних способів запам'ятовування, особливу увагу звертаючи на розвиток логічної пам'яті.
Наша довідка
Зінченко Петро Іванович (1903-1969) - доктор психологічних наук, професор. З 1960 р. завідував кафедрою Харківського університету. Займався теоретичною і експериментальною розробкою проблем мимовільного і довільного запам'ятовування, розвитку і виховання пам'яті в процесі навчання, застосування теорії інформації до процесів пам'яті. Один із авторів підручника психології для педінститутів (1962).
Основні праці: Про забування і відтворення шкільних знань (1939), Залежність мимовільного запам'ятовування від мотивів діяльності (1940), Мимовільне запам'ятовування (1961) та ін.
Істоміна Зінаїда Михайлівна - сучасний російський психолог, доктор психологічних наук, учениця О.М.Леонтьєва. Відомий спеціаліст у галузі дослідження особливостей і закономірностей розвитку пам'яті в дошкільному віці.
Основні праці: Розвиток довільної пам'яті у дітей дошкільного віку (1948), Роль медичної науки в модернізації початкової математичної освіти (2003) та ін.
Косма Тетяна Василівна (1905-1973) - український психолог, доктор психологічних наук, відомий дослідник у галузі вікової та педагогічної психології.
Основні праці: Розуміння молодшими школярами описового художнього тексту (1950), Вплив навчання на розвиток дій класифікації у молодших школярів (1964), Мислення учнів молодшого шкільного віку (1968), Уявлення пам'яті, їх характерні особливості (1961) та ін.
Смирнов Анатолій Олександрович (1894-1980) - російський психолог, доктор психологічних наук, професор, академік АПН СРСР з 1945 по 1973р. - директор Інституту психології АПН СРСР. З 1957 до 1963 pp. очолював Товариство психологів СРСР. Експериментальні дослідження присвячені зоровому сприйманню і, головним чином, проблемам пам'яті. Автор праць із загальної, вікової і педагогічної психології.
Основні праці: Психологія дитини і підлітка (1926), Психологія професій (1927), Психологія запам'ятовування (1948), Розвиток пам'яті (1959), Проблеми психології пам'яті (1966) та ін.