Література

1. Колчин А.И., Демидов В.П. Расчет автомобильных и тракторных двигателей: Учеб. Пособие для вузов.– 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Высш. школа, 1980.– 400 с.

2. Гащук П., Миськів Т., Нікіпчук С. Автомобільні двигуни: тепловий та динамічний розрахунок. Навчальний посібник для виконання курсового проекту з курсу „Автомобільні двигуни”.– Львів: Українські технології, 2006.– 140 с.

3. Гащук П. М., Вайда І. Р., Нікіпчук С. В. Фазові переходи в речовинах. Нагромадження та перетворення енергії.– Львів: Українські технології, 2006.– 224 с.

4. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять).– К.: Вирій, Стакер, 1997.– 256 с.

5. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.– К.: Наук. думка, 1998.– 892 с.

6. Артамонов М.Д., Панкратов Г.П. Теория, конструкция и расчет автотракторных двигателей. М.: Машиностроение, 1963.

7. Архангельский В.М. и др. Автомобильные двигатели. Под общей ред. М.С. Ховаха. М.: Машиностроение, 1967.

8. Вихерт М.М. и др. Конструкция и расчет автотракторных двигателей. Под ред. Ю.А. Степанова. М.: Машиностроение, 1964.

9. Попык К.Г. Конструирование и расчет автомобильных и тракторных двигателей. М.: Высш. школа, 1968.

10. Орлин А.С. и др. Двигатели внутреннего сгорания. Т ІІ. Конструкция и расчет. Под ред. А.С. Орлина. М.: Машгиз, 1962.

ДОДАТОК І

Тлумачний словничок окремих ужитих термінів

Вáльниця [4, 5] – łożysko (польськ.), ložisko (чеськ.), подшипник (рос.), bearing (англ.), lager (нім.), palier (франц.), cojinete (іспан.) – елемент опори обертової деталі машини, яка суттєво зменшує тертя. Зазвичай є елементом опори вала, звідси й назва – вальниця.

Вкладень вальниці – wkładka łożyska (польськ.), horni pánev ložisko (чеськ.), вкладыш подшипника (рос.), черупка лагерна (болг.), bearing bush (англ.), beilage (нім.), bague de palier (франц.), casquillo de cojinete (іспан.) – змінна частина вальниці ковзання, що виготовлена з матеріалу з хорошими ковзними властивостями.

Колінчатий вал – коленчатый вал (рос.), kurbelwelle (нім.), crancshaft (англ.), vilebrequin (франц.), ciqueal (іспан.), вал колянов (болг.) – це елемент хитневого механізму, що складається з колін та має опорні шийки – співвісні та хитневі – осі котрих зміщені відносно осі обертання вала і розміщені у певній послідовності.

Прогонич [4–5] – śruba (польськ.), šroub (чеськ.), болт (рос.), bolt (англ.), bolzen (нім.), boulon (франц.), perno (іспан.) – кріпильна деталь у вигляді круглого стержня з гвинтовою нарізною частиною, що призначений для нерухомого з’єднання окремих деталей.

Режим марного ходу [2] – холостой ход (рос.), idle running (англ.), leerlauf (нім.) – це режим, що не призначений для продукування енергії назовні, а існує лише для покриття витрат енергії, що пов’язані з функціюванням механізмів двигуна як, наприклад, виконання насосних ходів, подолання тертя між вузлами, привод внутрішніх механізмів тощо.

Стоп [3] – stop (польськ.), сплав (рос.), alloy (англ.), legierung (нім.), l'alliage (франц.), aleación (іспан.) – матеріал, що утворений внаслідок розтоплення та подальшого змішування у рідкій фазі твердих речовин.

Хитневий механізм [2] – кривошипно-шатунный механизм (рос.), cranc mechanism (англ.), kurbelgetriebe (нім.) – механізм, що забезпечує перетворення поступального руху поршня в циліндрі у обертовий рух колінчатого вала.

Хитень [2] – мотовилка (болг.), шатун (рос.), connecting rod (англ.), pleuelstange (нім.), bielle (франц.), biela (іспан.) – рухома деталь двигуна, яка з’єднує поршень з колінчатим валом та здійснює складний плоско-паралельний рух, а у відносному русі – хитається.

Додаток IІ

Таблиця ІI.1 – Значення _ і _ для сталей з різними межами міцності

Границя міцності в, МПа	Згин 	Розтяг-стиск р	Кручення 
350…450	0,06…0,10	0,06…0,08	0
450…600	0,08…0,13	0,07…0,010	0
600…800	0,12…0,18	0,09…0,14	0…0,08
800…1000	0,16…0,22	0,12…0,17	0,06…0,10
1000…1200	0,20…0,24	0,16…0,20	0,08…0,16
1200…1400	0,22…0,25	0,16…0,23	0,10…0,18
1400…1600	0,25…0,30	0,23…0,25	0,18…0,20

Таблиця ІI.2 – Механічні властивості легованих сталей

Марка сталі	в, МПа	Т, МПа	–1, МПа	–1р, МПа	Т, МПа	–1, МПа
20Х	650…850	400…600	310…380	230	360	230
30Х	700…900	600…800	360	260	420	220
30ХМА	950	750	470	–	–	–
35Х	950	750	–	–	–	–
35ХМА	950	800	–	–	–	–
38ХА	950	800	–	–	–	–
40Х	750…1050	650…950	320…480	240…340	–	210…260
40ХН	1000…1450	800…1300	460…600	320…420	390	240
45Х	850…1050	700…950	400…500	–	–	–
50ХН	1100	850	550	–	–	–
12ХН3А	950…1400	700…1100	420…640	270…320	400	220…300
18ХН24А	1100	850	–	–	–	–
18ХНВА	1150…1400	850…1200	540…620	360…400	550	300…360
25ХНМА	1150	–	–	–	–	–
20ХНЗА	950…1450	850…1100	430…650	310	–	240…310
25ХНВА	1100…1150	950…1050	460…540	310…360	600	280…310
30ХНГСА	1100	850	510…540	500…530	–	220…245
37ХНЗА	1150…1600	1000…1400	520…700	–	–	320…400
40ХНМА	1150…1700	850…1600	550…700	–	700	300…400

Таблиця ІI.3 – Механічні властивості вуглецевих сталей

Марка сталі	в, МПа	Т, МПа	–1, МПа	–1р, МПа	Т, МПа	–1, МПа
10, Ст. 1	320...420	180	160	120...150	140	80...120
15, Ст. 2	350...450	200	170	120...160	140	85...130
20, Ст. 3	400...500	240	170...220	120...160	160	100...130
20Г	480...580	480	250	180	170	90
25, Ст. 4	430...550	240	190	–	–	–
30	480...600	280	200...270	170...210	170	110...140
35, Ст. 5	520...650	300	220...300	170...220	190	130...180
35Г2	680...830	370	260	190	240	160
40	570...700	310...400	230...320	180...240	–	140...190
40Г	640...760	360	250	180	210	150
45, Ст. 6	600...750	340	250...340	190...250	220	150...200
45Г2	700...920	420	310...400	210	260	180...220
50	630...800	350	270...350	200...260	–	160...210
50Г	650...850	370	290...360	–	–	–
60Г	670...870	340	250...320	210	250	170
65	750...1000	380	270...360	220...260	260	170...210
65Г	820...920	400	300	220	260	180

Таблиця ІI.4 – Механічні властивості сірих чавунів

Марка чавуну	в+, МПа	в–, МПа	в, МПа	в, МПа	–1, МПа	–1, МПа
СЧ15-32	150	650	320	240	70	50
СЧ21-40	210	750	400	280	100	80
СЧ24-44	240	850	440	300	120	100
СЧ28-48	280	1000	480	350	140	110
СЧ32-52	320	1100	520	390	140	110
СЧ35-56	350	1200	560	400	150	115
СЧ38-60	380	1300	600	460	150	115

Таблиця ІI.5 – Значення масштабного коефіцієнта _м для конструкційних сталей

Масштабні коефіцієнти	Розміри деталі, мм
	10*	10...15	15...20	20...30	30...40	40...50	50...100	100...200
м	1	1...0,95	0,95...0,9	0,9...0,85	0,85...0,8	0,8...0,75	0,75...0,65	0,65...0,55
м	1	1...0,94	0,94...0,88	0,88...0,83	0,83...0,78	0,78...0,72	0,72...0,6	0,6...0,5

* Для деталей розміром меншим ніж 10 мм, значення _м і _м можуть сягати 1,1...1,2 (_м - масштабний коефіцієнт при розтягу-стиску і згині, _м - при крученні).

Таблиця ІI.6 – Значення коефіцієнта концентрації напружень _к для найбільш поширених концентраторів

Вид концентратора напружень	к
Півкругла виточка за відношенням радіусу до діаметру стрижня: 0,1 0,5 1,0 2,0	2,0 1,6 1,2 1,1
Галтель за відношенням радіусу галтелі до діаметру стрижня: 0,0625 0,125 0,25 0,5	1,75 1,50 1,20 1,10
Перехід під прямим кутом	2,0
Гостра У-подібна виточка (різь)	3,0...4,5
Отвори за відношення отвору до діаметру стрижня від 0,1 до 0,33	2,0...3,0
Риски від різця на поверхні виробу	1,2...1,4

Таблиця ІI.7 – Значення коефіцієнта поверхневої чутливості _п для різних станів поверхні

Вид обробки поверхневого зміцнення	п  п
Полірування без поверхневого зміцнення Шліфування без поверхневого зміцнення Чистове обточування без поверхневого зміцнення Грубе обточування без поверхневого зміцнення Без обробки і без поверхневого зміцнення Обдування дробом Обкочування роликом Цементація Гартування Азотування	1,0 0,97...0,85 0,94...0,80 0,88...0,60 0,76...0,50 1,1...2,0 1,1...2,2 1,2...2,5 1,2...2,8 1,2...3,0

Примітка: при поверхневому зміцненні деталі вид попередньої механічної обробки не впливає на величини _п і _п. Зі збільшенням коефіцієнта концентрації напружень k_ і зі зменшенням розмірів деталі значення _п і _п збільшуються.

Додаток ІIІ