5. Основні технологічні процеси штучного відтворення райдужної форелі у господарстві

Підготовка і утримання плідників. Маточне стадо фо­релі у господарстві складається з самок у віці 4—6 років масою 800— 3000 г і самців у віці 3—5 років масою 500—1500 г. Спів­відношення самців і самок становить 1:3—4, резерв са­мок — до 50 %, самців — до 10 % стада плідників.

Періодично частину плідників вибраковують за віком. Щорічне вибракування становить 25—30 %. При переведенні ремонтного молодняка у маточне стадо риб оцінюють за масою, екстер'єрними показниками, за якістю ікри й молочка. До моменту пере­ведення у маточне стадо самки мають масу не мен­ше 800 г, а самці — 500 г.

Формування ремонтного стада починають від ікри, одер­жаної від самок середнього віку з добрим екстер'єром, чіт­ко вираженими статевими ознаками. Діаметр ікринок становить менше 4—5 мм, маса — 60—80 мг.

Ікру осіменяють сумішшю сперми від 3—4 - річних самців. Для уникнення інбридингу в господарстві наявні дві племінні групи плідників Співвідношен­ня самців і самок становить 1 : 4—10.

Плідників утримують у ставах і басейнах площею 50 м² із співвідношенням сторін 1:5—10, з максимальною глибиною 2 м і рівнем води не менше 1 м. Щільність посадки плідників масою 2—3 кг становить до 30 шт/100 м², масою 1—2 кг — до 100 шт./ /100 м². Щільність посадки ремонтного молодняка (серед­ня маса 400—600 г) становить до 10 шт/м².

У період донерестового нагулу плідників оптимальна температура води— 12—16 °С.

За 1,5—2 міс до завершення статевого дозрівання плід­ників і ремонтну групу, яка дозріває у поточному році, пе­реводять у бетоновані стави чи басейни з співвідношенням сторін 1 : 10—20, глибиною до 1 м. Витрати води коливаються в ме­жах 3 л/хв на 1 кг маси плідників, водообмін — за 20 хв, оптимальна температура — 6—12 °С, вміст розчиненого кисню— 10—12 мг/л.

У переднерестовий період плідників добре годують і контролюють дозрівання статевих продуктів. За 2—З тижні до початку нересту плідників і ремонтну групу сортують за статевими ознаками і розміщують в окремі відсіки ставу чи в басейни. Щільність посадки залежить від водообміну і становить 20—25 шт/м².

Для визначення зрілості статевих продуктів рибу періо­дично відловлюють і оглядають. Зріла ікра переміщується у черевній порожнині і при погладжуванні черевця чи ви­гинанні тіла вільно виходить з генітального отвору. При масовому дозріванні контролюють 2—3 рази на тиждень. За результатами огляду самок ділять на 3 групи і розмі­щують в окремі місткості: зрілих (з ікрою, що виділяється), близьких до дозрівання (з м'яким черевцем, ікра не виділя­ється) і далеких до дозрівання (з тугим черевцем). Від зрі­лих самок ікру звичайно беруть у той же чи наступний день; самок, близьких до дозрівання, повторно перевіряють через 3—5 діб, далеких до дозрівання — через 6—10 діб. Самці дозрівають раніше від самок і небезпека перезріван­ня їх невелика, тому вони не потребують спеціального кон­тролю.

Одержання статевих продуктів.

Ікру і сперму від форе­лі одержують шляхом відціджування і за допомогою наркозу. Для анестезування плідників застосовують хінальдин. Риб опу­скають у розчин на 1 хв (наркоз перестає діяти через 5— 7 хв після занурення у воду), потім їх споліскують чистою водою і протирають сухою м'якою тканиною. В один таз збирають ікру від 5—8 самок і змішують з молочком, взя­тим від 3—5 самців. Час відціджування статевих продуктів до їх змішування не перевищує 10 хв.

При розмноженні форелі застосовують сухий чи напів­сухий спосіб осіменіння ікри. При сухому способі ікру і сперму ретельно перемішують, потім приливають воду (до покриття ікри) і знову перемішують. Після цього через 5—10 хв спокою починають відмивати ікру від порожнинної рідини, і залишків сперми. Ікру після промивання залиша­ють у тих же тазах у спокої на 2—3 год для набрякання. У цей період необхідно забезпечити слабку проточність води. При напівсухому способі до ікри доливають сперму, розведену водою безпосередньо перед осіменінням і відра­зу ж приступають до перемішування статевих продуктів.

Інкубація ікри. При інкубації ікри контро­люють вміст кисню, температуру, освітленість і уникають механічних впливів.

Інкубацію здійснюють в апаратах горизонтального типу. В апараті першої групи рамки з ік­рою розміщуються послідовно у горизонтальній площині. На 1 м² інкубатора розміщується до 45—60 тис. ікринок форелі.

Для інкубації ікри форелі використовують і апарати Вейса. При об'ємі 8 л в одному апараті можна інкубувати 30—40 тис. ікринок. Витрати води становлять спочатку 30 мл/с, а у другій половині інкубації — 50—100 мл/с.

В інкубаційні апарати подають чисту воду, яка не міс­тить домішок, з температурою 6—10 °С. Вміст розчиненого кисню не повинен бути нижче 7 мг/л.

Під час інкубації з апаратів видаляють мертву ік­ру сифоном чи піпеткою.

З метою запобігання ураженню ікри сапролегнією про­водили її профілактичну обробку на початку інкубації і по­тім на стадії початку пігментації очей розчином формаліну в концентрації 1 : 2000, хлораміну— 1:30000 і малахіто­вою зеленого— 1:150000 при експозиції 10 хв. Починаючи з стадії пігментації очей і до початку викльову ембріонів обробку проводили 1—2 рази на тиждень.

Загальний розвиток ікри райдужної форелі від закла­дання до викльову при температурі 12 °С триває 26 діб (312 градусо-днів). Відхід у процесі інкубації не перевищує 10%.

Утримання личинок і вирощування мальків. Після завершення викльову ембріонів, який триває 5—7 діб при температурі не вище 12 °С, температуру підвищили до 14 °С, що сприяє швидшому розсмоктуванню жовткового мішка і прискорює перехід на змішане живлення. Вільних ембріонів утримують в лотках інкубаційного апарата чи басейну.

Щільність посадки вільних ембріонів в основному зале­жить від якості та кількості наявної води. На початку під­рощування вона становить 100 тис. шт/м³. Потім у міру росту личинок її зменшують до 30—25 тис. шт/м³. Вільним ембріонам притаманний негативний фототаксис, тому лотки і басейни необхідно закривати кришками.

Після переходу личинок на змішане живлення, як тільки жовтковий мішок розсмокчується на 1/2-2/3, організувують годівлю. Розмір корму залежить від величини молоді — корм повинен бути їй доступним. Кіль­кість корму визначають за кормовою таблицею. Годують личинок і мальків через 30—60 хв протягом 12 год щоденно .

Мальків вирощують у ба­сейнах. Успішне вирощування визначається значною мірою гідрологічним режимом, у першу чергу інтенсивністю водообміну. Оптимальна температура води 14—18 °С, вміст кисню становить не нижче 7 мг/л.

Вирощування цьогорічок та товарної продукції. На цій стадії розвитку форель вирощують в басейнах. Залежно від водного режиму щільність посадки форелі масою 1 г від 2 до 5 тис. екз. на 1 м³. Витрати води становлять 35—50 л/хв на 1000 риб.

Вирощують товарну форель можна в басейнах. Щільність по­садки в басейнах становить 300—350 шт./м³, а зміна води повинна бути кожні 10—15 хв. Продукція за таких умов становить 75 кг/м³.

У процесі вирощування рибу регулярно годують, не менше двох разів за сезон сортували дволіток на дві різні групи, постійно спостерігати за санітарно-гігієнічним станом рибницьких місткостей і вирощуваною фореллю. Маса дволіток за 120—150 діб вирощування досягає 200—250 г, рибопродукція у басейнах становить 50—75 кг/м³ . Відхід не перевищує 10 %.