- •1. Фінансова криза на підприємстві та її фактори.
- •2. Поняття, фази і види фінансової кризи на підприємстві.
- •3. Економічна сутність, мета та порядок проведення фінансової санації підприємства.
- •4. Класична модель фінансової санації.
- •5. Стратегія санації.
- •6. Випадки, в яких може прийматися рішення про проведення санації підприємств.
- •7. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
- •8. Поняття оперативного санаційного контролінгу, сутність, необхідність та основні завдання
- •9. Поняття системи раннього попередження та реагування.
- •10. Дискримінантний аналіз та методи прогнозування банкрутства підприємств.
- •11. Характеристика методів контролінгу.
- •12. Опитування як метод санаційного контролінгу.
- •13. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.
- •14. Портфельний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •15. Вартісний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •16. Аналіз точки беззбитковості як метод санаційного контролінгу.
- •18. Авс (xyz)-аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •19. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.
- •20. Методологічні основи, порядок складання та зміст плану санації.
- •22. Сутність, мета, завдання та характерні риси санаційного аудиту.
- •23.Сутність та економічні критерії санаційної спроможності підприємства.
- •24. Характеристика методів та інструментів санаційного аудиту.
- •25. Софт-аналіз як метод санаційного аудиту. Виявлення сильних та слабких місць на підприємстві.
- •26. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.
- •28.Аудит власного капіталу
- •29. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості.
- •30.Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
- •31. Аналіз дебіторської заборгованості.
- •32. Аудит реальних та фінансових інвестицій.
- •33. Аналіз Cash-flow.
- •34.Оцінка ділової активності підприємства.
- •35. Аналіз виробничо-господарської діяльності як елемент санаційного аудиту.
- •1. Загальна виробнича структура підприємства.
- •4. Аналіз основних фондів та амортизаційних відрахувань.
- •5. Аналіз показників праці.
- •36. Оцінка становища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
- •37.Складання та зміст акту аудиторської перевірки.
- •38. Економічний зміст та завдання санації балансу.
- •39. Санаційний прибуток та його складові частини.
- •40. Завдання та методи зменшення статутного капіталу підприємств. Мотиви.
- •43. Фінансові джерела збільшення статутного фонду у разі санації. Мотиви.
- •44. Альтернативна санація як метод фінансування оздоровлення підприємств.
- •45. Участь кредиторів у фінансуванні санації підприємства-боржника.
- •46. Форми фінансової участі персоналу в санації підприємства.
- •47. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації).
- •48. Поняття і форми реструктуризації залежно від характеру застосовуваних заходів
- •49. Законодавчі передумови і вимоги при реорганізації.
- •50. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на укрупнення підприємств. Хар-ка мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на укрупнення.
- •51. Реорганізація злиттям та приєднанням. Принципова різниця. Реорганізація поглинанням.
- •52. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на розукрупнення підприємств. Характеристика мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на розукрупнення.
- •53.Реорганізація поділом та виокремленням. Принципова різниця.Реорганізація перетворенням.
- •54.Передавальний та розподільний баланси.
- •55. Зміст, необхідність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.
- •56. Надання фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі.
- •57. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.
- •58. Необхідність, мета та види експертної оцінки вартості майна підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості майна підприємства.
- •60. Доарбітражне врегулювання господарських спорів.
- •61. Арбітражне врегулювання господарських спорів.
- •62. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
- •63.Поняття банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •64 Поняття та види банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фін. Відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •65.Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.
- •66. Підготовче засідання Арбітражного суду, попереднє засідання, проведення зборів кредиторів.
- •67. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •68. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •69. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •70.Порядок складання, затвердження та зміст плану санації боржника в ході провадження справи про банкрутство.
- •71.Порядок оцінки майна банкрута, визначення ліквідаційної маси. Продаж майна банкрута.
- •72.Черговість задоволення претензій кредиторів в ліквідаційній процедурі.
- •73.Ліквідаційний баланс. Можливі комбінації статей ліквідаційного балансу.
- •74.Поняття, порядок та умови укладення мирової угоди. Наслідки її виконання (невиконання).
- •75.Фінансова санація, банкрутство та ліквідація комерційного банку.
18. Авс (xyz)-аналіз як метод санаційного контролінгу.
АВС-аналіз є методом контролінгу, застосовуваним з метою селективного добору найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини та матеріалів, найбільш вагомих елементів витрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямків капіталовкладень.
АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінюванні кількісних значень небагатьох величин, частка яких у загальній сукупності вартісних показників найбільша. Завдяки цьому вдається сконч центрувати увагу на пріоритетних напрямках зниження собівартості продукції, а також визначити реальні шляхи підвищення обсягів реалізації.
Ефективність АВС-аналізу сировини (матеріалів) можна істотно підвищити, скориставшись випробуваною в зарубіжній практиці класифікацією окремих її видів:
1) А-сировина — види сировини (матеріалів), на які припадає понад 50% витрат у загальній структурі закупок;
2) В-сировина — види сировини (матеріалів), відповідна частка яких перевищує 25%;
3) С-сировина — Інші, незначні за внеском у собівартість види сировини (матеріалів).
Зрозуміло, що найбільші резерви зниження витрат за елементом «сировина (матеріали)» можуть бути виявлені під час аналізу А-сировини. Щоб розкрити такі резерви, складають перелік відповідних заходів:
- якомога точніше оцінювання втрат сир-ни (матер-в) на кожній стадії вир-ва; -мін-ція втрат якості сир. (мат.); -обчислення норм витрат за методом нуль-базис бюджет-ня; -добір економічніших технол-й; -оптимізація запасів; -переговори з постач-ми щодо зниж-ня закупів-их цін; -пошук альтерн-х постач-в; -посилений контроль за збереженням сир. (матеріалів).
З метою оптимізації запасів на практиці досить часто АВС-аналІз комбінують з іншим методом контролінгу — ХYZ-аналізом. Цей метод контролінгу широко використовується з метою нормування оборотних коштів, для створення виробничих запасів. Під час ХYZ-аналізу найчастіше застосовувані види сировини (матеріалів) залежно від рівня їх споживання поділяють на три класи.
1. Х-сировина - рівномірно споживана у проц. вир-ва без істотних коливань. 2. У-сир. - споживана з відчутними коливаннями, залежними, напр., від вир. циклу чи сезонності вир-ва. 3. Z-сир. - споживана нерегулярно через значні коливання відповідної потреби.
Залежно від класу, до якого віднес. сир., має забезп-ся точність прогн-ня потреби в НІЙ для вир-ва, а отже - р-р запасів.
Зрозуміло, що потреба в Х-сировині вимагає найвищої, а в Y-сировині середньої точності прогнозування й нормування. Потребу в Z-сировині спрогнозувати дуже важко. З огляду на це доходять висновку щодо рекомендованого розміру запасів (обсягу оборотних коштів, які заморожуються в них): у першому випадку запаси є мінімальними; у другому — запаси мають бути високими в певні періоди, а в третьому— постійні запаси створювати взагалі недоцільно.
Зазначимо, що АВС-аналіз застосовний для пошуку резервів зниження собівартості за окремими центрами витрат, інвестиційних проектів чи видів продукції. Цей метод придатний І для оптимізації портфеля продукції, що її виробляє та реалізує підприємство, або, скажімо, для максимізації обсягів реалізації продукції.