
- •1. Фінансова криза на підприємстві та її фактори.
- •2. Поняття, фази і види фінансової кризи на підприємстві.
- •3. Економічна сутність, мета та порядок проведення фінансової санації підприємства.
- •4. Класична модель фінансової санації.
- •5. Стратегія санації.
- •6. Випадки, в яких може прийматися рішення про проведення санації підприємств.
- •7. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
- •8. Поняття оперативного санаційного контролінгу, сутність, необхідність та основні завдання
- •9. Поняття системи раннього попередження та реагування.
- •10. Дискримінантний аналіз та методи прогнозування банкрутства підприємств.
- •11. Характеристика методів контролінгу.
- •12. Опитування як метод санаційного контролінгу.
- •13. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.
- •14. Портфельний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •15. Вартісний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •16. Аналіз точки беззбитковості як метод санаційного контролінгу.
- •18. Авс (xyz)-аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •19. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.
- •20. Методологічні основи, порядок складання та зміст плану санації.
- •22. Сутність, мета, завдання та характерні риси санаційного аудиту.
- •23.Сутність та економічні критерії санаційної спроможності підприємства.
- •24. Характеристика методів та інструментів санаційного аудиту.
- •25. Софт-аналіз як метод санаційного аудиту. Виявлення сильних та слабких місць на підприємстві.
- •26. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.
- •28.Аудит власного капіталу
- •29. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості.
- •30.Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
- •31. Аналіз дебіторської заборгованості.
- •32. Аудит реальних та фінансових інвестицій.
- •33. Аналіз Cash-flow.
- •34.Оцінка ділової активності підприємства.
- •35. Аналіз виробничо-господарської діяльності як елемент санаційного аудиту.
- •1. Загальна виробнича структура підприємства.
- •4. Аналіз основних фондів та амортизаційних відрахувань.
- •5. Аналіз показників праці.
- •36. Оцінка становища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
- •37.Складання та зміст акту аудиторської перевірки.
- •38. Економічний зміст та завдання санації балансу.
- •39. Санаційний прибуток та його складові частини.
- •40. Завдання та методи зменшення статутного капіталу підприємств. Мотиви.
- •43. Фінансові джерела збільшення статутного фонду у разі санації. Мотиви.
- •44. Альтернативна санація як метод фінансування оздоровлення підприємств.
- •45. Участь кредиторів у фінансуванні санації підприємства-боржника.
- •46. Форми фінансової участі персоналу в санації підприємства.
- •47. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації).
- •48. Поняття і форми реструктуризації залежно від характеру застосовуваних заходів
- •49. Законодавчі передумови і вимоги при реорганізації.
- •50. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на укрупнення підприємств. Хар-ка мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на укрупнення.
- •51. Реорганізація злиттям та приєднанням. Принципова різниця. Реорганізація поглинанням.
- •52. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на розукрупнення підприємств. Характеристика мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на розукрупнення.
- •53.Реорганізація поділом та виокремленням. Принципова різниця.Реорганізація перетворенням.
- •54.Передавальний та розподільний баланси.
- •55. Зміст, необхідність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.
- •56. Надання фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі.
- •57. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.
- •58. Необхідність, мета та види експертної оцінки вартості майна підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості майна підприємства.
- •60. Доарбітражне врегулювання господарських спорів.
- •61. Арбітражне врегулювання господарських спорів.
- •62. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
- •63.Поняття банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •64 Поняття та види банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фін. Відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •65.Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.
- •66. Підготовче засідання Арбітражного суду, попереднє засідання, проведення зборів кредиторів.
- •67. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •68. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •69. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •70.Порядок складання, затвердження та зміст плану санації боржника в ході провадження справи про банкрутство.
- •71.Порядок оцінки майна банкрута, визначення ліквідаційної маси. Продаж майна банкрута.
- •72.Черговість задоволення претензій кредиторів в ліквідаційній процедурі.
- •73.Ліквідаційний баланс. Можливі комбінації статей ліквідаційного балансу.
- •74.Поняття, порядок та умови укладення мирової угоди. Наслідки її виконання (невиконання).
- •75.Фінансова санація, банкрутство та ліквідація комерційного банку.
67. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
Розпорядник майна призначається арбітражним судом Із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому арбітражному суду України. Розпорядником майна може бути призначено фізичну особу — суб'єкта підприємницької діяльності — з вищою юридичною чи економічною освітою (зокрема, в галузі фінансового менеджменту), котра не є зацікавленою стосовно боржника та кредиторів і має ліцензію арбітражного керуючого.Кредитор у справі про банкрутство ні за яких умов не може призначатися розпорядником майна боржника. Проте на практиці доволі часто справа про банкрутство порушується за заявою податкового органу, який є до того ж єдиним кредитором боржника. У такому разі арбітражні суди призначають розпорядниками майна податкові органи, які є одночасно і кредиторами у справі про банкрутство. Розпорядник майна призначається на строк не більш ніж 6 місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника боржника. Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються від дня затвердження арбітражним судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або ліквідатора.
Права розпорядника майна:* скликання зборів кредиторів та участь у них із правом дорадчого голосу;* аналіз фінансового стану боржника та вироблення рекомендацій щодо фінансового Його оздоровлення;* залучення для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їхньої діяльності з коштів боржника. Розпорядник майна зобов'язаний:- розглядати разом з посадовими особами боржника заяви кредиторів про грошові вимоги до нього, які надійшли доарбітражного суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство;- реєструвати вимоги кредиторів;- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог боржником, а також включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову боржника визнати вимоги;- вживати заходів щодо захисту майна боржника;- аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;- виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;- скликати збори кредиторів;- подавати до арбітражного суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.
68. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
Арбітражний суд, ухвалюючи рішення про санацію, призначає керуючого санацією. Це може бути особа, котра мала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів і (або) інвесторів.З дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження керівника боржника, управління боржником переходить до керуючого санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу йому бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей. Керуючий санацією має право:* самостійно розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень;* укладати від Імені боржника мирову та інші цивільно-правові угоди;* відмовлятися від виконання договорів боржника у випадках, Передбачених відповідним законом. Керуючий санацією зобов'язаний:- прийняти в господарське відання майно боржника та організувати його інвентаризацію;- відкрити спеціальний рахунок для здійснення санації та розрахунків із кредиторами;- розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника, погоджений з боржником, органом, уповноваженим управляти майном боржника;- організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності;- вжити заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником;- розглянути вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство у процедурі розпорядження майном боржника та санації;- заявити в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів;- звітувати перед комітетом кредиторів щодо реалізації плану санації.