
- •1. Фінансова криза на підприємстві та її фактори.
- •2. Поняття, фази і види фінансової кризи на підприємстві.
- •3. Економічна сутність, мета та порядок проведення фінансової санації підприємства.
- •4. Класична модель фінансової санації.
- •5. Стратегія санації.
- •6. Випадки, в яких може прийматися рішення про проведення санації підприємств.
- •7. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
- •8. Поняття оперативного санаційного контролінгу, сутність, необхідність та основні завдання
- •9. Поняття системи раннього попередження та реагування.
- •10. Дискримінантний аналіз та методи прогнозування банкрутства підприємств.
- •11. Характеристика методів контролінгу.
- •12. Опитування як метод санаційного контролінгу.
- •13. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.
- •14. Портфельний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •15. Вартісний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •16. Аналіз точки беззбитковості як метод санаційного контролінгу.
- •18. Авс (xyz)-аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •19. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.
- •20. Методологічні основи, порядок складання та зміст плану санації.
- •22. Сутність, мета, завдання та характерні риси санаційного аудиту.
- •23.Сутність та економічні критерії санаційної спроможності підприємства.
- •24. Характеристика методів та інструментів санаційного аудиту.
- •25. Софт-аналіз як метод санаційного аудиту. Виявлення сильних та слабких місць на підприємстві.
- •26. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.
- •28.Аудит власного капіталу
- •29. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості.
- •30.Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
- •31. Аналіз дебіторської заборгованості.
- •32. Аудит реальних та фінансових інвестицій.
- •33. Аналіз Cash-flow.
- •34.Оцінка ділової активності підприємства.
- •35. Аналіз виробничо-господарської діяльності як елемент санаційного аудиту.
- •1. Загальна виробнича структура підприємства.
- •4. Аналіз основних фондів та амортизаційних відрахувань.
- •5. Аналіз показників праці.
- •36. Оцінка становища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
- •37.Складання та зміст акту аудиторської перевірки.
- •38. Економічний зміст та завдання санації балансу.
- •39. Санаційний прибуток та його складові частини.
- •40. Завдання та методи зменшення статутного капіталу підприємств. Мотиви.
- •43. Фінансові джерела збільшення статутного фонду у разі санації. Мотиви.
- •44. Альтернативна санація як метод фінансування оздоровлення підприємств.
- •45. Участь кредиторів у фінансуванні санації підприємства-боржника.
- •46. Форми фінансової участі персоналу в санації підприємства.
- •47. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації).
- •48. Поняття і форми реструктуризації залежно від характеру застосовуваних заходів
- •49. Законодавчі передумови і вимоги при реорганізації.
- •50. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на укрупнення підприємств. Хар-ка мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на укрупнення.
- •51. Реорганізація злиттям та приєднанням. Принципова різниця. Реорганізація поглинанням.
- •52. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на розукрупнення підприємств. Характеристика мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на розукрупнення.
- •53.Реорганізація поділом та виокремленням. Принципова різниця.Реорганізація перетворенням.
- •54.Передавальний та розподільний баланси.
- •55. Зміст, необхідність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.
- •56. Надання фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі.
- •57. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.
- •58. Необхідність, мета та види експертної оцінки вартості майна підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості майна підприємства.
- •60. Доарбітражне врегулювання господарських спорів.
- •61. Арбітражне врегулювання господарських спорів.
- •62. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
- •63.Поняття банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •64 Поняття та види банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фін. Відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •65.Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.
- •66. Підготовче засідання Арбітражного суду, попереднє засідання, проведення зборів кредиторів.
- •67. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •68. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •69. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •70.Порядок складання, затвердження та зміст плану санації боржника в ході провадження справи про банкрутство.
- •71.Порядок оцінки майна банкрута, визначення ліквідаційної маси. Продаж майна банкрута.
- •72.Черговість задоволення претензій кредиторів в ліквідаційній процедурі.
- •73.Ліквідаційний баланс. Можливі комбінації статей ліквідаційного балансу.
- •74.Поняття, порядок та умови укладення мирової угоди. Наслідки її виконання (невиконання).
- •75.Фінансова санація, банкрутство та ліквідація комерційного банку.
56. Надання фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі.
Пряме державне фінансування санації підприємств передбачає безпосереднє надання коштів суб'єктам господарювання із централізованих фондів фінансових ресурсів. Державне фінансування підприємств може відбуватися на поворотних (бюджетні позики, повний або частковий викуп державою корпоративних прав підприємств, що перебувають на межі банкрутства) і безповоротних засадах (субсидії).
Під субсидіями прийнято розуміти трансферти підприємствам з боку держави на фінансування поточних витрат. Іншими словами, субсидіями є дотації, які являють собою доповнення до власних фінансових ресурсів суб'єктів господарювання. За допомогою таких трансфертів уряд впливає на рівень ринкових цін, підтримує певний рівень виробництва або доходів. Ті трансферти, які надаються підприємствам для інвестицій, класифікуються не як субсидії, а як трансферти капіталу.
Проте для того, щоб оцінити реальний стан бюджетних витрат на фінансову підтримку підприємств, слід враховувати розглянуті далі групи видатків:
* бюджетне кредитування капітальних вкладень;
* обслуговування зовнішнього боргу (у частині виконання зобов'язань за окремих суб'єктів підприємницької діяльності);
* витрати різного роду галузевих фондів фінансового регулювання;
* видатки інноваційного фонду та ряд інших.
57. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.
Поряд із прямим бюджетним фінансуванням підприємств нерідко використовуються непрямі форми підтримки (приховане субсидіювання). До основних форм непрямої державної підтримки підприємств слід віднести такі:
* підтримка фіскального характеру;
* дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;
* державні протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника;
* розміщення державних замовлень на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі; '
* обмеження щодо виходу на ринок;
* надання державних гарантій та поручительств. У вітчизняній практиці можна зустріти й інші методи державної підтримки підприємств, наприклад надання певним суб'єктам підприємницької діяльності в оренду приміщень без стягування орендної плати та без оплати комунальних послуг; надання виключних ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, погашення державою (або державними підприємствами) заборгованості деяких суб'єктів господарювання за енергоносії.
Залежно від напрямку економічної доктрини держави можливе використання того чи того виду санаційної підтримки підприємств фіскального характеру. Ця підтримка може набирати таких форм:
* надання податкових пільг та податкове кредитування;
* реструктуризація заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами;
* списання заборгованості перед державою;
* надання цільових податкових пільг підприємствам, які потребують санації;
* фіскальні поступки головним кредиторам підприємств, які потребують санації, з метою активізації участі кредиторів у санаційних процесах.