- •1. Фінансова криза на підприємстві та її фактори.
- •2. Поняття, фази і види фінансової кризи на підприємстві.
- •3. Економічна сутність, мета та порядок проведення фінансової санації підприємства.
- •4. Класична модель фінансової санації.
- •5. Стратегія санації.
- •6. Випадки, в яких може прийматися рішення про проведення санації підприємств.
- •7. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
- •8. Поняття оперативного санаційного контролінгу, сутність, необхідність та основні завдання
- •9. Поняття системи раннього попередження та реагування.
- •10. Дискримінантний аналіз та методи прогнозування банкрутства підприємств.
- •11. Характеристика методів контролінгу.
- •12. Опитування як метод санаційного контролінгу.
- •13. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.
- •14. Портфельний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •15. Вартісний аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •16. Аналіз точки беззбитковості як метод санаційного контролінгу.
- •18. Авс (xyz)-аналіз як метод санаційного контролінгу.
- •19. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.
- •20. Методологічні основи, порядок складання та зміст плану санації.
- •22. Сутність, мета, завдання та характерні риси санаційного аудиту.
- •23.Сутність та економічні критерії санаційної спроможності підприємства.
- •24. Характеристика методів та інструментів санаційного аудиту.
- •25. Софт-аналіз як метод санаційного аудиту. Виявлення сильних та слабких місць на підприємстві.
- •26. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.
- •28.Аудит власного капіталу
- •29. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості.
- •30.Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
- •31. Аналіз дебіторської заборгованості.
- •32. Аудит реальних та фінансових інвестицій.
- •33. Аналіз Cash-flow.
- •34.Оцінка ділової активності підприємства.
- •35. Аналіз виробничо-господарської діяльності як елемент санаційного аудиту.
- •1. Загальна виробнича структура підприємства.
- •4. Аналіз основних фондів та амортизаційних відрахувань.
- •5. Аналіз показників праці.
- •36. Оцінка становища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
- •37.Складання та зміст акту аудиторської перевірки.
- •38. Економічний зміст та завдання санації балансу.
- •39. Санаційний прибуток та його складові частини.
- •40. Завдання та методи зменшення статутного капіталу підприємств. Мотиви.
- •43. Фінансові джерела збільшення статутного фонду у разі санації. Мотиви.
- •44. Альтернативна санація як метод фінансування оздоровлення підприємств.
- •45. Участь кредиторів у фінансуванні санації підприємства-боржника.
- •46. Форми фінансової участі персоналу в санації підприємства.
- •47. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації).
- •48. Поняття і форми реструктуризації залежно від характеру застосовуваних заходів
- •49. Законодавчі передумови і вимоги при реорганізації.
- •50. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на укрупнення підприємств. Хар-ка мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на укрупнення.
- •51. Реорганізація злиттям та приєднанням. Принципова різниця. Реорганізація поглинанням.
- •52. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на розукрупнення підприємств. Характеристика мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації , спрямованої на розукрупнення.
- •53.Реорганізація поділом та виокремленням. Принципова різниця.Реорганізація перетворенням.
- •54.Передавальний та розподільний баланси.
- •55. Зміст, необхідність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.
- •56. Надання фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі.
- •57. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.
- •58. Необхідність, мета та види експертної оцінки вартості майна підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості майна підприємства.
- •60. Доарбітражне врегулювання господарських спорів.
- •61. Арбітражне врегулювання господарських спорів.
- •62. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
- •63.Поняття банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •64 Поняття та види банкрутства підприємств. Хар-ка правової бази, що регулює фін. Відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •65.Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.
- •66. Підготовче засідання Арбітражного суду, попереднє засідання, проведення зборів кредиторів.
- •67. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •68. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •69. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
- •70.Порядок складання, затвердження та зміст плану санації боржника в ході провадження справи про банкрутство.
- •71.Порядок оцінки майна банкрута, визначення ліквідаційної маси. Продаж майна банкрута.
- •72.Черговість задоволення претензій кредиторів в ліквідаційній процедурі.
- •73.Ліквідаційний баланс. Можливі комбінації статей ліквідаційного балансу.
- •74.Поняття, порядок та умови укладення мирової угоди. Наслідки її виконання (невиконання).
- •75.Фінансова санація, банкрутство та ліквідація комерційного банку.
30.Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
На цьому етапі аудиту вирішуються такі основні завдання:
1.аналізуються оборотні активи; 2.визначається рівень ліквідності активів; 3.оцінюється платоспр-ть під-ва; 4.визнач., як виконуються умови забезпечення фінансової рівноваги.
Активи під-ва та їх структура вивчаються як з погляду їх участі у виробництві так і щодо оцінки їх ліквідності. Ліквідність означає здатність окремих ел-тів активів трансформуватися в ГК.
Платоспроможністю (ліквідністю) під-ва наз. його спроможність здійснювати платежі наявними засобами або такими, що безперервно поповнюються за рахунок його ДІЯЛЬНОСТІ.
Активи залежно від швидкості перетворення їх на грошові кошти поділяють на чотири групи.
1. Найбільш ліквідні активи (А1) — грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку, валютному та Інших рахунках, а також короткострокові фінансові вкладення.
2. Активи, які можна швидко реалізувати (А2), — дебіторська заборгованість та Інші активи третього розділу балансу за відрахуванням найбільш ліквідних активів.
3. Активи, які повільно реалізуються (АЗ), — статті другого розділу активу за відрахуванням витрат майбутніх періодів.
4. Активи, що важко реалізуються (А4), — переважно статті першого розділу активу балансу.
Поточна ліквідність балансу підприємства визначається порівнянням окремих груп пасивів та активів. Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються такі нерівності:
А1>П1; А2 > П2; АЗ > ПЗ; А4 < П4.
Невиконання цих нерівностей означає, що на підприємстві порушена фінансова рівновага
Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.
Коефіцієнт абс. лікв-ті хар-є частину корстрок. заборгованості, яку під-во здатне погасити в найближчий період, і визнач-ся як відношення суми ГК та корстрок. фін. вкладень до суми корстрок (поточних) зобов'язань.
Платоспр-ть під-ва визнач. передусім обсягом і мобільністю його ВОК. Абсол. чи відносне зрост-ня ОК може свідчити не лише про розшир. вир-ва або дію факторів інфляції, а й про уповільн. обороту коштів, що сприч-ться до збільшення їх маси
31. Аналіз дебіторської заборгованості.
У процесі санаційного аудиту, за даними аналітичного обліку, на останню звітну дату проводиться розшифровка дебіторської заборгованості та ЇЇ класифікація з фіксацією дат виникнення і сум у розрізі окремих контрагентів. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку Інформації про дебіторську заборгованість та ЇЇ розкриття у фінансовій звітності дано в ПБО 10 «Дебіторська заборгованість».
Виділяють поточну ДЗ (яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашеною протягом дванадцяти місяців від дати складання балансу) та довгострокову ДЗ (яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашеною пізніше ніж через дванадцять місяців від дати складання балансу). На відміну від поточної ДЗ довгострокова заборгованість відображається в першому розділі активу балансу, складеному за національними стандартами БО, що зумовлено меншим рівнем її ліквідності.
Поточна ДЗ включається до підсумку балансу за чистою реанімаційною вартістю, яка визначається як різниця між поточною заборгованістю та резервом сумнівних боргів. Резерв сумнівних платежів розраховується двома способами:
1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів (якщо існує значний ризик невиконання платежів);
2) на підставі класифікації ДЗ.
За другим способом здійснюється групування заборгованості за строками її непогашення із розрахунком коефіцієнта сумнівності для кожної групи згідно із сумою безнадійної ДЗ за попередні звітні періоди. Величина резерву сумнівних платежів визначається як сума добутків поточної ДЗ відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
Слід ураховувати, що резерв сумнівних платежів відображається у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат, а виключення безнадійної дебіторської заборгованості зі складу активів супроводжується одночасним зменшенням величини резерву сумнівних платежів.
У ході аналізу аудитор повинен оцінити реальні можливості рефінансування дебіторської заборгованості, а також тенденції ЇЇ розвитку. Зростання дебіторської заборгованості свідчить про надання підприємством товарних позик споживачам своєї продукції. Кредитуючи їх, під-во фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Водночас кредитор може брати позики для забезпечення своєї діяльності, що призводить до збільшення власної КЗ.